Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

Небезпечна шкільна наука


Небезпечна шкільна наука

Віддаючи свою дитину вперше до школи, ми намагаємося обрати найкращий заклад, досвідченого вчителя, якісний одяг… Та, на жаль, ми рідко думаємо про здоров’я наших дітей на заняттях. Хто несе відповідальність за нього? Насправді ж, зі слабким дитячим організмом під час перебування у школі може статися «те, про що і не мріяв».

За підрахунками Бориспільського міського управління освіти та науки, протягом 9 місяців 2017 року під час навчально-виховного процесу у міських школах отримали травми 36 учнів. Натомість у побуті (поза межами школи) травмовано 24 дитини. Це тільки ті дані, коли після травми дитина не відвідувала шкільні заняття кілька днів. Інші ж незначні подряпини чи удари не вносяться до шкільного журналу травматизму.

Ситуація
«Зранку, як завжди, моя дитина була здорова та весела. А вже по обіді, забираючи її після уроків, я помітила кволість і почервоніння в очах. Дитина скаржилася на головний біль, біль у горлі та слабкість. Вдома — температура 37,8 та червоне горло». Така історія трапилася із четвертокласницею Олею у Бориспільській ЗОШ №3 вже у цьому навчальному році.

У ЗОШ №6 нещодавно трапилася інша ситуація. Тут на уроці математики шестикласниці стало погано, вона почала скаржитись на різкий головний біль. Вчитель сказав, щоб вона зателефонувала батькам. Оскільки мама школярки доглядає дитину-інваліда, в цій ситуації, мабуть, чи не головну роль зіграло те, що тато дівчинки у цей час був удома, а не на роботі. Чоловік забрав Лізу та відвіз до дитячої поліклініки. Тут дитину оглянув завідувач відділення первинної медико-санітарної допомоги Денис Миколайович Хурса і пояснив батьку, що таке останнім часом трапляється із багатьма дітьми.

— Окрім шкільних стресів та неправильного сидіння за партою, діти ще і сплять не у тому положенні, яке б сприяло їх повноцінному відпочинку, — говорить Денис Миколайович.
А ось у НВК «Гімназія «Перспектива» дівчинка впала і подряпала коліно. Дитина не звернулася в кабінет медсестри тому, «що колись вчителька казала, що медична сестра працює у школі лише до 15:00», — розповіла батькам учениця. Тоді вчитель дозволив дитині піти додому.

Такі, здавалося б, не дуже гнітючі випадки, можуть трапитись будь з ким. І на щастя, у бориспільських школах ще нічого страшного із дітьми не ставалося.

Якою має бути шкільна медицина
Школа — це громадський заклад, в якому щоденно перебувають сотні галасливих і непосидючих дітей із різними характером та вдачею. Тому із упевненістю можна сказати, що шкільна медицина має бути обов’язково. Так прописано і Наказом Міністерства освіти та науки України №1205 від 6 грудня 2010 року «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів».
Так, посада медичної сестри, якщо медичне обслуговування школи не здійснюється закладами охорони здоров’я, вводиться з розрахунку: 0,5 ставки при кількості 100 і менше учнів — це 4 робочі години на день; ціла ставка — при кількості 101 і більше учнів (8 робочих годин). Тобто, поки діти знаходяться у школі — доти і медсестра на своєму робочому місці.

У школах, де кількість учнів перевищує 1000 осіб, окрім медичної сестри, додатково має бути і лікар-педіатр.
Посада медичної сестри з дієтичного харчування прописана окремо залежно від кількості осіб, які щоденно харчуються. Так, якщо у школі їдять від 60 до 200 осіб — це 0,5 ставки. Більше 200 осіб — повна ставка. Ця медична сестра має відповідати лише за якість харчування учнів. Одночасно відбирати для аналізу їжу на кухні, складати меню і надавати першу долікарську допомогу вона фізично аж ніяк не зможе.

Як із медициною у бориспільських школах?
Згідно з реформою медичної галузі, із вересня 2017 року Міністерством охорони здоров’я більше не передбачено надавати школам медпрацівників. Відтепер, згідно з Наказом Міністерства освіти та науки України, цих працівників має наймати на роботу місцеве управління освіти. До початку навчального року бориспільська освіта не встигла знайти медпрацівників у кожну школу, а в деяких навчальних закладах їх шукають і сьогодні. Чи хоч у одній школі повністю дотримано вище наведені вимоги штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, з’ясувати не вдалося.

Наприклад, у ЗОШ №6 та у НВК «Гімназія «Перспектива», де кількість учнів перевищує 1000 осіб, а, отже, тут обов’язково має бути ще і лікар-педіатр, запрошують на роботу лише медичну сестру. Правда, інформація розміщена лише в оголошенні на вхідних дверях школи. Як повідомив керівник Бориспільського міськрайонного центру зайнятості Євгеній Самойленко, поки що тільки два навчальні заклади подали свої вакансії медичних працівників: школа №7 та «Ліцей «Дизайн-освіта» імені Павла Чубинського.

Постає питання: невже персонал легше знайти за оголошенням на дверях закладу, ніж через структуру, яка професійно підходить до цього питання та співпрацює із усіма областями України?
Тетяна Анатоліївна Чернойван, начальник Бориспільського управління освіти та науки, запевняє, що насправді центр зайнятості у пошуку медперсоналу допомогти їм не в силах. Воно, може, і так, адже знайти медперсонал на вкрай відповідальну роботу за мізерну зарплатню нелегко. Та спробувати не завадило б.
Іншою необхідністю є наявність аптечки у кожному класі. «Із цим у нас усе гаразд. У класах є наповнені необхідними медикаментами аптечки», — запевнила мене Оксана Наумівна Большакова, заступник директора НВК «Гімназія «Перспектива».

Учні відпочивають — учителі навчаються
Різні неприємні ситуації із погіршенням здоров’я дітей під час перебування у школі, мабуть, знайомі чи не кожному із батьків. Головними ж щоденними проблемами, на які наражається кожен учень, є можливі травми, інфекції та погіршення емоційно-психологічного стану. Саме останній показник школярів має визначати психолог, якого в українських школах зустріти можна вкрай рідко. Та це інше питання.

А от із першими двома, здавалося б, може впоратися і вчитель. Так, наприклад, у Борисполі ще у 2016-2017 навчальному році під час зимових канікул за ініціативи Бориспільського загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України та його керівника Євгенія Павловича Черенка проводилися навчання з надання першої долікарської допомоги для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів міста. Вчителі проходили 6-годинну програму навчання, яка включала теоретичний та практичний курси. Їх навчали зупиняти кровотечу, забинтовувати рани при переломах чи опіках, відновлювати прохідність дихальних шляхів, повертати до життя хворого при зупинці серця та навіть транспортувати пораненого. Такі навчання пройшло 80% педагогів Борисполя. Важко не погодитися, що подібні знання не завадили б і кожному пересічному українцю.

Що входить до повноважень сучасного вчителя
Завдяки знанням, отриманим від волонтерів Червоного Хреста, вчителі можуть надати першу допомогу дітям. Звісно, цього замало, бо якщо у школі немає медпрацівника, швидку допомогу можна чекати дуже довго. І чи насправді після курсів у 6 годин вчитель зможе впоратися із важкими ситуаціями до приїзду швидкої? Адже у нього є 30 учнів, а то і більше. При цьому потрібно ще й контролювати клас. Зрозуміло і те, що вчителю буде складно навіть температуру дитині виміряти, коли поруч метушиться ще кілька десятків непосид (зважаючи на те, що найдешевші термометри — ртутні). І чи у кожному класі є аптечка першої допомоги, щоб вчитель міг хоча б обдерте коліно продезінфікувати? Щоб діти могли почуватися у школі безпечно, кожен навчальний заклад обов’язково повинен мати медпункт і медичних працівників.

• • •
Звичайно, у школах медичним працівникам і платять небагато, і відповідальність велика. Та в голові просто не вкладається, що не знайдеться молодих спеціалістів, які щойно закінчили інститут і захочуть розпочати кар’єру у школі. Тільки шукати їх потрібно не через оголошення на дверях, а через службу, яка надає інформацію по всій Україні. Щоб вчителі, маючи педагогічну освіту, могли виконувати свої прямі обов’язки — навчати. До речі, на сьогодні у загальноосвітніх закладах Борисполя навчається понад 7 500 учнів.
Кожен має робити свою роботу, тоді і відповідальність не треба буде перекладати на крайнього, і результат буде якіснішим.

Медичний огляд
Щодо медичних оглядів учнів
Урок фізкультури — невід’ємна частина навчального процесу. А головне, це повноцінний розвиток та здоров’я дитини. У бориспільських школах уроки фізичного виховання у кожному класі мають проходити три рази на тиждень.

Та для того, щоб дитина могла не просто їх пересидіти, а повноцінно займатися корисними фізичними вправами, відповідно до Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх закладах, до занять із фізкультури допускаються учні, які пройшли обов’язковий медичний профілактичний огляд.
Станом на 17 жовтня 2017 року такі профілактичні медичні огляди не пройшли 89 учнів бориспільських шкіл. Для того, щоб отримати, як говорять деякі батьки, «непотрібний папірець», трішки витратити часу все ж треба буде. Чи є він показником дитячого здоров’я — це питання інше. Але якщо він потрібний хоча б для того, щоб ваша дитина трішки розім’ялася від постійного сидіння на уроках, а потім вдома за монітором комп’ютера — сходити до поліклініки можна.

До того ж, повний медичний огляд проходять лише першокласники, п’ятикласники та учні випускних класів. Усім іншим довідка видається згідно з показниками минулого року. У Бориспільському управлінні освіти та науки наголошують на тому, що всі діти мають пройти.

Тетяна ХОДЧЕНКО

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Купити квартиру в Києві
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031