Більше року тому було ухвалено рішення будівництва нового корпусу для терапевтичного і неврологічного відділень Бориспільської ЦРЛ. Але проект, на який районна рада витратила 1,2 млнгрн, так і залишився на папері. Будівництво не розпочалось, незважаючи на виділені кошти з районного бюджету та 10 млнгрн з місцевого. Чи насправді це питання не є актуальним для жителів Бориспільщини—з'ясовували «Вісті».Наталія Хмельницька, завідуюча відділенням неврології Бориспільської ЦРЛНевеличка будівля неврологічного відділення на території Бориспільської ЦРЛ більше схожа на барак. Важко повірити, що там перебувають люди з важкими захворюваннями. Той, кому хоч раз довелося відвідати це відділення, знає, які там черги на госпіталізацію.
— Останнім часом 75% наших пацієнтів—це хворі, яких привозить «швидка» з інсультами, вертебро-базилярною недостатністю, гострим церебральним гіпертонічним кризом. Крім інсультів, є багато іншої неврологічної патології: менінгіти, енцефаліти, загострення розсіяного склерозу, порушення спинального мозкового кровообігу, больові синдроми, що викликані радикулітами,—розповідає завідуюча відділенням неврології Бориспільської ЦРЛ Наталія Хмельницька.
Найбільш актуальна проблема на сьогодні—це мозковий інсульт. Щорічно в світі реєструється до 16 млн подібних випадків. А за прогнозом фахівців, у 2030 очікується близько 23 млн. Погіршилась статистика і в Україні. Зокрема, у Борисполі в 1993 році було 95 випадків інсульту, а в 2016 — 452 випадки. Всього за минулий рік у відділенні проліковано 776 осіб з гострою судинною патологією. Третина всіх хворих—люди працездатного віку.
У розвинених країнах існують програми профілактики і боротьби з цим захворюванням. Попри те, що це дороге лікування, програми безкоштовні для пацієнтів, тобто платить держава. В Україні про таке залишається тільки мріяти. І це при тому, що стан здоров'я українців останнім часом погіршився.
Приміщення не відповідає вимогамЗараз у неврологічному відділенні—черга на два місяці, адже в наявності всього 55 ліжок. І це на весь Бориспільський район і м. Бориспіль!— Коли я 35 років тому прийшла працювати невропатологом у цю лікарню, було 15 ліжок у травматології. Потім нам дали цю стару будівлю. Ми шукали спонсорів, щоб зробити ремонт, самі фарбували і прибирали приміщення. Нам дали 45 ліжок, потім 50. Зараз у відділенні 55 ліжок. Більше ми розмістити не в змозі. Часто до нас привозять хворого, а покласти його нікуди, всі ліжка зайняті. Іноді в день—12 пацієнтів з інсультом. Біжимо до сусідів—терапію, кардіологію—просимо виділити місце. Але і в них та ж ситуація. Крім того, до нас часто везуть хворих з аеропорту, зокрема іноземців. Після надання екстреної допомоги пропонували їм зв'язатися з посольством і відправити до Києва на подальше лікування. Вони відмовлялися! І мене це не дивує. У нас досвідчені лікарі, а медсестри так ставлять крапельниці, що хворий і не відчує. «Бориспіль» називають повітряними воротами країни, а який вигляд мають її медичні ворота,—ділиться наболілим Наталя Хмельницька.
Дійсно, професіоналізм лікарів і середнього медичного персоналу, чіткий порядок роботи неврології приємно вражає. Бачила на власні очі, як жінка з інсультом, яка спочатку не могла навіть піднятися з ліжка, після курсу лікування пішла з лікарні своїми ногами. Як молода дівчина після важкої черепно-мозкової травми, яку отримала в результаті бандитського нападу, повернулася додому здоровою. Як цілодобово персонал з любов'ю і увагою піклується про важких хворих. Ось тільки працювати, кажуть, у таких умовах складно, адже приміщення неврологічного відділення не відповідає сучасним вимогам.
Проект очікує втіленняЗгідно з нормами, на одного хворого потрібно не менше 8 метрів площі. А тут немає і двох. Хворому після інсульту необхідно вставати, але ходунки не поміщаються. Туалети не пристосовані для хворих. Вкрай потрібен кабінет для реабілітації зі спеціальними тренажерами і апаратурою, умовами для масажу. Ще в 1991 році такий кабінет був, але через брак місць його переробили на палату. Палати шестимісні, в них важко перебувати хворим і працювати лікарям.
— Як ми раділи, коли було прийнято рішення про будівництво нового корпусу! Протягом року я разом із завідувачем терапевтичним відділенням Віталієм Івановичем Нечипоренком щопонеділка зустрічалася з авторами проекту. Вивчали його, вносили зміни. Проект чудовий. У неврології заплановані тримісні палати, окремо інсультний блок з душем, спеціальними туалетами, куди можна заїжджати хворим на візках, з кабінетом лікувальної фізкультури. І раптом усе зупинилося. Чи буде будівництво корпусу, та й взагалі, яка доля чекає на неврологічне відділення, невідомо. Якщо в Борисполя його заберуть, то велика кількість людей може просто не встигнути отримати термінову допомогу, адже при лікуванні цих захворювань головне—час. Якщо хворого на інсульт привезли до лікарні і почали лікувати протягом перших шести годин—є можливість відновити нормальний кровообіг і уникнути інвалідності,—стверджує Наталія Хмельницька.
Школа, лікарня, церква завжди були обличчям населеного пункту. Зараз у місті то тут, то там йде будівництво, асфальтують вулиці, у нас гарна центральна площа з фонтанами. Невже мешканці Бориспільщини не варті сучасної лікарні з гідними умовами для пацієнтів і лікарів? Це питання має вирішуватися.
важливоУ бійців АТО—контузії і баротравмиЗа період з 2014 –2016 р. р. у відділенні проліковано 46 бійців АТО з наслідками мінно-вибухових травм, баротравмами, контузіями, черепно-мозковими травмами.
— З цією патологією ми зіткнулися вперше. Емоційно персоналу було складно працювати з цими людьми, тому що, крім травми, вони зазнали ще й важкого стресу. Ми вчилися працювати з ними, вивчали проблеми, які відбуваються в організмі в результаті баротравми, читали роботи і спостереження фахівців з Харкова, Дніпропетровська, де частіше зустрічаються ці групи хворих. І вже навчилися допомагати їм.
Одним із найпоширеніших уражень нервової системи є черепно-мозкова травма, яка зумовлена вибуховою хвилею від снаряда або міни. Пошкодження центральної нервової системи в учасників бойових дій на Сході України займають друге місце після кульових та осколкових поранень. Невідомо, як реагуватиме організм далі, з якими розладами доведеться зіткнутися бійцю, що отримав важку баротравму. Адже ми не знаємо, яким саме виявиться вплив на організм, оскільки механізм баротравми є неоднозначним. Тут існує світловий, шумовий, електромагнітний, звуковий негативний ефекти. Крім того, багато бійців АТО звертаються з радикулітами, тому що носять важкі бронежилети. За нашими спостереженнями, від цього страждає хребет, як наслідок розвиваються больові синдроми.
Тож таким пацієнтам спочатку потрібне активне лікування в стаціонарі, а після—регулярний профілактичний і відновлювальний догляд і робота психологів. Ми вважаємо, що в майбутньому збільшиться кількість хворих з наслідками цих травм. Бійців АТО і екстрених хворих ми госпіталізуємо позачергово, але відділення переповнене, тому пацієнти, яким потрібно планове лікування, довго стоять у черзі.
На що звернути увагу сімейному лікарю— Якщо до 2013 року збільшення кількості інсультів та інших неврологічних захворювань відбувалося поступово, то з 2014 року спостерігається різкий стрибок. Це пояснюється економічною і політичною ситуацією в країні, гострим та хронічним стресом. Крім того, у людей бракує грошей на ліки. На дуже низькому рівні знаходиться профілактика. До нас у стаціонар повинні надходити пацієнти, які пройшли обстеження у сімейного лікаря. Але реально тільки 5% знають, що в них підвищений тиск чи захворювання, які негативно впливають на судини: гіпертонія, миготлива аритмія, цукровий діабет. Відповідно, більшість з тих, хто цього потребує, не отримує адекватного лікування. Сімейним лікарям потрібно звернути на це увагу, — говорить пані Наталія.
Наталія ДОЛИНА,
фото Іванни МАТВІЄНКО
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
коментарі