Бориспiль
C

Головні новини

Анатолій Федорчук «Бориспіль готовий розглядати питання будівництва корпусу лікарні за свої кошти»


Анатолій Федорчук «Бориспіль готовий розглядати питання будівництва корпусу лікарні за свої кошти»

«Вісті» поговорили з Бориспільським міським головою про буденні справи на теми, що цікавлять містян. Анатолій Соловйович заявив, що між двома адміністраціями, міською і районною, запанує мир і порозуміння, натомість не назвав суму власної зарплати та розповів про плани міста щодо нової школи і ліцею.

Нова школа
— З чим пов’язане коригування проекту нової школи, що будується на вул. Робоча—Банківська?
— У цьому проекті не було передбачено будівництво котельні, мережі Інтернет, тому зараз йде робоче коригування. Станом на сьогодні вартість робіт і матеріалів змінилася, суттєво виросла зарплата, тому в таких випадках законодавством допускається норма, що вартість будівництва може бути збільшена на 50 % від суми тендеру, якщо в цьому є економічна потреба. Проект школи виготовлявся три роки тому, на його втілення передбачалося близько 138 млн грн. На сьогодні ця сума зросла, якщо не помиляюся, до 160 млн грн. Чи встигнемо до вересня 2018-го завершити будівництво? У мене немає жодних сумнів у тому, що ПрАТ «Агробудмеханізація» повністю дотримається своїх зобов’язань, це надійний забудовник. Є величезні сумніви щодо того, чи встигатиме проектний інститут за нами — ми сконцентрували кошти, є бажання, є команда, але не все залежить від нас: це і проектні роботи, і закупівля меблів, можлива політична складова — це те, чого не можна передбачити.

— Була чудова ідея на наступний навчальний рік перевести середню і старшу ланку «Ліцею «Дизайн-освіта» у нову школу разом із педколективом, а у нинішньому приміщенні ліцею залишити початкову школу. Вона у силі?
— Ця ідея – найпростіший і найбільш логічний варіант з найменшими втратами. Я б хотів наполягати на цьому. Так ми б вирішили кадрове питання, що є важливим. Можна і в новій школі набрати перші класи для тих, хто живе поряд. Але проблема у тому, що вмішалася політика — включилися навіть депутати обласної ради. У ЗМІ прозвучала фраза: «Не можна знищувати ліцей». Звідки взялися такі прогнози? Ніхто нічого знищувати не збирається! Тому на сьогодні я бачу вирішення ситуації так: на сесії міської ради 27 лютого створити ліцей, як юридичну особу, оголосити конкурс на посаду директора, запропонувати вчителям і школярам перейти у нове приміщення за власним бажанням.
— Не думаєте, що коли планового переселення ліцею в ліцей не буде, то з переходом у нову школу виникне хаос? Тут має бути чітка владна позиція.
— Депутати розділилися у думках щодо ліцею, тому моє завдання — не допустити розколу серед них, не стати заручниками ситуації. Хаосу не буде.
— Зупинилося будівництво садочка по вул. Момота. Столична компанія не виправдала
сподівання?

—Мені інколи закидають, що влада Борисполя лобіює інтереси одних і тих же забудовників. Ні. Якщо ремонт дороги виконує ШБУ-53, значить усе буде якісно. Якщо будує ПрАТ «Агробудмеханізація» чи ПМК — то це найкраще співвідношення ціни і якості, до того ж, будуть дотримані усі терміни і зобов’язання — таких професійних будівельних компаній сьогодні одиниці. Важливо не натрапити на недобросовісних забудовників, як це сталося із садочком по вул. Момота — вони виграли тендер, обійшовши «Бориспільсільбуд». Місто проплатило аванс на будівництво у сумі 6 млн грн, які не були використані, тому, згідно із вимогою законодавства, казначейство заблокувало усі рахунки для управління капітального будівництва і фактично у фінансовому плані місто зупинилося. Тому підготовлена позовна заява до суду на недобропорядну компанію-забудовника про відшкодування коштів та розірвання договору.

Чи буде корпус ЦРЛ
— На сесії районної ради, яка відбулася 13 лютого, депутати підтримали ідею створення робочої групи для перемовин щодо долі лікарні між містом і районом та запропонувати міській владі побудувати за кошти міського бюджету корпус для терапевтичного і неврологічного відділень і таким чином увійти у співзасновники Бориспільської ЦРЛ. Що думаєте з цього приводу?
— У 2017 році у нас була домовленість із районною радою та РДА про те, що ми будуємо цей корпус спільно, і як доказ цього міською радою було виділено 10 млн грн на його будівництво. Бориспільська райдержадміністрація, районна рада разом із лікарнею розробили проект вартістю 1 млн 450 тис. грн, область тоді пообіцяла додати 5 млн грн, а район — 12 млн грн. І якби цей проект у 2017 році почав втілюватися, у нас би було освоєно торік 27 млн грн, тоді б у 2018-му місто додало б ще 50 млн грн, район — 50 млн грн — і корпус було б збудовано. Чому цього не сталося? Змінилася влада в районі, у нового голови РДА інше бачення щодо будівництва корпусу, втрутилася область. У підсумку нічого не вийшло. Коли три хазяїни, то толку не буде. У цьому процесі з корпусом має бути один лідер, я вважаю, ним має стати ЦРЛ, але адміністрація лікарні такі ініціативи не проявляє.
— Відомо, що між містом і районом були робочі зустрічі з метою обговорення статуту лікарні та будівництва корпусу. Чи є результат? І чому тема з будівництвом не вирішується? Яка суть конфлікту двох адміністрацій?
— У нас немає конфлікту. Жодного. Питання стоїть у юридичній площині — лікарня є власністю району. Якщо ваша ручка, чому я купуватиму для неї стержень? Ручка — ваша власність. Не варто нам перетягувати канат щодо фінансування лікарні. Якщо говорити про субвенцію на ЦРЛ, то участь міста — 53 %, району — 47 %. Минулого року місто на поліпшення матеріально-технічної бази ЦРЛ направило 1,5 млн грн, а саме: два апарати ШВЛ вартістю 560 тис. грн, кювез для новонароджених — 496 тис. грн, гінекологічні крісла — 64 тис. грн, функціональні банкетки для сидіння тощо. Якщо почитати статут лікарні, то там цікавий пункт: лікарня заснована на майні міста і району, але власниками майна є район. Це вважаю неправильним.
— Якщо вдасться домовитися з районом, щоб переробити статут лікарні й 50 % ЦРЛ стануть власністю міста, то Бориспіль готовий побудувати корпус за власний кошт?
— Складовою Бориспільської ЦРЛ є патологоанатомічний корпус, стоматологічна клініка, що належить громаді міста. Ми не заперечуємо щодо участі в будівництві нового корпусу.
З головою районної ради Владиславом Байчасом у нас з цього питання повне порозуміння. Сподіваюся, що і з головою РДА Олександром Туренком також знайдемо спільну мову. Бориспіль сьогодні готовий розглядати питання будівництва цього корпусу за свої кошти, і будемо раді, якщо район долучиться. У міста є для цього всі можливості.
— Як думаєте, район готовий будувати корпус?
— З урахуванням того, що зараз не відомо, що буде з лікарнею у 2020 році, голова РДА ставить абсолютно правильне питання: а якщо деякі підрозділи ЦРЛ зникнуть і залишаться вільні площі? То може й не потрібно будувати? Я переконаний, що треба будувати, але слід врахувати й думку району. Нам варто сісти разом і домовитися. Ми налаштовані на такі перемовини і будівництво. Якщо ми побудуємо корпус, а його площа буде завеликою для потреб ЦРЛ, то можна зробити там діагностичний центр. Я б хотів, щоб газета написала: конфлікту між містом і районом не буде, ми обов’язково знайдемо спільні точки дотику. Якщо хтось хоче розпалювати між нами ворожнечу, то це не вдасться. Війни у нас немає, є різні бачення, що є нормальним. Ми домовимося. Так, у нас був конфлікт з районом щодо аеропорту, але ми вже знайшли компроміс, перегорнули сторінку і йдемо далі.
— Податки від ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» уже йдуть 50 на 50 у районну і міську казну?
— Поки ні. Це питання не одного дня. Потрібно провести величезну роботу у юридичній площині, вона зараз триває. Необхідно виокремити певні структурні підрозділи аеропорту, зареєструвати їх на території міста.

Про фінанси
— Відомо, що минулого року з міського бюджету було виділено по мільйону грн на кожен депутатський округ, щоб обранці спільно із громадою вирішили, як використати ці кошти на своїх округах.
— Дійсно, був такий розподіл, щоб кожен округ отримав фінансування «на дрібнички». Наприклад, там люди хочуть лавочки, там — майданчик, там — сквер, доріжку. Виборцям і їхньому депутату видніше, як використати ці кошти. Усі плани і витрати обов’язково узгоджувалися із головним управлінням ЖКГ, складався кошторис, відповідний пакет документів. Проведена величезна робота, але ми зрозуміли, що це правильний шлях.
— Чому міські депутати не мають зобов’язання звітувати про свою роботу перед громадою?
— Це питання не до мене. Думаю, більшість звітують на своїх округах. Можливо, преса не завжди про це поінформована. Форма звіту може бути різноманітною, на вибір депутата.
— Голова РДА Олександр Туренко, звітуючи про діяльність РДА, наголосив, що має бути одна об’єднана громада — міста і району, без поділу. Підтримуєте?
— Я цілком підтримую. Про це я заявляв ще 8 років тому: є відповідні звернення до Президента України, до Прем’єр-міністра, до Верховної Ради. Від такого об’єднання виграли б усі — і місто, і район, і громади. Думаю, згодом так і буде.
— Ви особисто готові очолити таку велику громаду?
— Я не претендую, це вирішуватиме сама громада, яка вибере собі очільника.
— Є припущення, що ви не плануєте виставляти свою кандидатуру на мера, а підете на вибори до Верховної Ради.
— Час покаже.
— Зараз відкрито заговорили про зарплати та премії чиновників усіх рангів. Яку платню отримуєте ви та ваші заступники?
— Скажу так — зарплата є стабільною. І вона визначена Постановою Кабінету Міністрів № 268 «Про впорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
— Чиновники міськради утримуються на податки громадян, тому громада має знати, чи достойна платня у тих, кому вони довірили представляти свої інтереси у владі.
— Звичайно. Відкрийте декларації, там уся інформація. Я не готовий назвати суми, бо платня різна — у міського голови одна, у заступників інша, у начальників відділів — своя, у головних спеціалістів — ще інша. Назвати конкретні цифри я не можу, вони різні. Зарплати піднялися, що радує, немає у нас плинності кадрів, люди дорожать роботою.
— Чи розглядає міська рада варіант із комунальним громадським транспортом хоча б на окремих маршрутах з метою покращити якість пасажирських перевезень у Борисполі?
— Чому ви вважаєте, що комунальний транспорт врятує ситуацію? Він ляже непосильним тягарем на бюджет міста. Для створення комунального парку потрібно не менше 100 млн грн, а на утримання щороку потрібні кошти. У мене немає економічних показників щодо цього, але за все потрібно платити. Це буде не вихід, а величезна проблема, бо не буде за що його утримувати. Зараз багато пільгових категорій, за які теж треба платити. Сьогодні є звернення до міської ради від перевізників про підняття тарифу до 6,50 грн по місту. Для людей це дорого, бо зарплати не встигають за ростом цін. Але вихід необхідно шукати.

Оксана КОБЗАР

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Календар публікацій
«    Червень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930