Бориспiль
C

Головні новини

Білий тиждень: не їсти, молитись, любить


Останній тиждень перед Великоднем 2019 закінчує Великий сорокаденний піст і присвячений спогадам про останні земні дні життя Ісуса Христа. Називається тиждень, який слідує за Вербним, Страсною седмицею. Він також має й інші назви: Червона, Свята, Біла або Чиста седмиця.

Були чемними. За свідченням святителя Іоанна Златоуста, перші християни у пост протягом останнього тижня перед Великоднем частіше молилися і строго обмежували себе в їжі, намагалися бути особливо добрими, великодушними і поблажливими. У всі часи в ці дні припинялися суди, сварки, покарання, люди пробачали образи і просили пробачення.

Цей період присвячений духовному і тілесному очищенню, здійснювалися приготування до Великодня.

Вірували. Цього тижня відбуваються найбільш тривалі служби в церквах, в яких розповідають про мирське життя Христа, про його настанови, розп’яття, страждання і поховання. Також церковні настанови акцентують увагу вірян на терпінні і умиротворенні.

У всі часи християни беззаперечно вірили, що кожна подія на Великдень має свій божественний сенс. Існують особливі приписи і обряди на Великдень, правдивість яких не піддається сумніву. Практично всі звичаї святкування і прикмети на Великдень не змінилися за багато століть.

У Страсний тиждень слід утриматися від поганих думок і вчинків, присвятити більше часу молитві і роздумам про Спасителя, у смиренні й любові до ближнього продовжувати духовне і фізичне очищення, яке починалося з перших днів Великого посту. Це період підготовки до найважливішого свята православ’я — Великодня.

Великий понеділок

День засвідчує прихід Ісуса в Єрусалим. Ранок починають із молитви і підготовки домівки до Великодня. Чоловіки роблять дрібний ремонт, а жінки проводять прибирання, велике прання і перебирають весь одяг (зимовий складають у шафу, а літній готують до носіння).

У понеділок Страсної седмиці в церкві відбувається літургія Передосвячених Дарів. Також у цей день починається найбільш суворий піст. Дозволено їсти лише хліб, фрукти і овочі, а згідно з монастирським статутом — цілковита відмова від їжі.

Великий вівторок

У храмах читають бесіди і притчі Ісуса Христа, вимовлені ним в Єрусалимі. У вівторок припиняють прати і прасувати білизну, готують вбрання для свята. Особливої уваги надають вибору скатертини і рушників, які мають бути білими з вишивкою червоними, зеленими і золотистими нитками. Скатертина — на святковий стіл, а з найкрасивішим рушником підуть на Великодню службу.

Також у цей день купують продукти для Великоня, а жінки готують лікувальні настоянки. Чоловікам заборонено торкатись до трав, настоянок і порошків.

Велика середа

Згадують про те, як Іуда вирішив зрадити Ісуса Христа за 30 срібників, вибравши у такий спосіб собі духовну загибель. У цей день закінчують прибирання в будинку і прикрашають його до Великодня. У середу виносять усе сміття з дому, і починають купувати яйця для фарбування. Згідно з повір’ям, яйця, куплені в цей день, довго не зіпсуються, ідеально покрасяться і смакуватимуть.

Чистий четвер

Прибирали і купалися. Це день весняного очищення. В цей день потрібно піти в душ до заходу сонця. Але найперше потрібно очищати серце та помисли. Чистий четвер – від того, що людина сповідається і причащається святим тайнам Христовим.

Однак християни стараються, щоб вдосвіта все вже було чистим: у саду, на подвір’ї, в сараях, у хаті – до цього дня готувалися заздалегідь. Прибратися в чисте слід і господарям. Працювати у цей день не прийнято.

Існує повір’я, що у Чистий четвер, до сходу сонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати у річці. Хто скупається раніше — буде здоровим цілий рік. Тому купалися вночі. Хто хотів змити недуги, набирав із своєї купелі відро води, ніс на перехрестя і виливав, «щоб там все лихо і зосталося» або промовляв: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, ніжки і живіт трішки». Тому знаючі люди оминали перехрестя, щоб не вступити у вилите і «хвороба не причепилася». Цього дня стрижуть дітей, щоб волосся було гарним і голова не боліла.

Час молитви. Впродовж дня та ввечері, коли у церкві відправлялися «Страсті», люди дотримувалися урочистого спокою і тиші: ні сміху, ні співів, ні голосних розмов, бо то час для молитви. Повертаючись із церкви, намагалися донести додому «страсну» свічку і робили для цього спеціальні ліхтарі. Полум’ям свічки випалювали хрест на сволоці (над вхідними дверима або на воротях), щоб «лиха нечисть хату минала». Свічку запалювали перед образами, коли потрібна була допомога і молилися. У ніч на Страсну п’ятницю заборонено спати, бо належить молитись. Наші прадіди вдень не працювали, а проводили час у церкві або вдома біля ікони.

Утримувалися від їжі. Було прийнято серед вірян із Четверга до Великодня нічого не їсти, окремі робили це усвідомлено, «згідно із обітницею, що дається під час хвороби».

Страсна п’ятниця

Віруючі у цей день також нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, а це приблизно час біля другої години пополудні. Повертаючись із церкви, родина сідала за пісний стіл, бо у цей день навіть риби їсти не можна, обходилися городиною. Але більшість віруючих відмовлялася від їжі..

Важливо!

Ні шити, ні прясти, ні білити в Страсну п’ятницю не можна. Гріх рубати дрова, або працювати з будь-якими інструментами. Дозволяється садити капусту і пекти паски. Поки паски не посвятять — їсти їх не можна, навіть куштувати — це вважалося колись грубим порушенням традицій. Заборонялося також співати у цей день, — казали, щоб на Великдень не плакати.

Великодня субота

Цього дня роблять крашанки, або, як казали колись на Київщині, «галунять яйця». За народним віруванням, крашанки робляться тільки у суботу, бо пофарбовані у п’ятницю вони швидко псуються. Вони символізують життя і воскресіння. Прийнято фарбувати яйця у червоний, жовтий, синій, зелений і золотисті кольори. Найбільше слід готувати червоних крашанок, бо це нагадування про кров Спасителя. Також у цей день пишуть писанки.

Велика субота є днем спокою. У цей день згадують про поховання Сина Божого, про його перемогу над смертю в пеклі і входження в рай. У суботу закінчували фарбувати яйця і збирали великодній кошик — пекли паски, запікали м’ясо і рибу.

Увечері у Велику суботу проводять Святу літургію святвечора, після якого оголошують благу звістку про Христове Воскресіння: «Христос воскрес, воістину воскрес!». У суботній вечір закінчується Великий піст.

Починається Пасхальна утреня — перша служба Світлого Христового Воскресіння. Після літургії в цей день відбувається перше освячення пасхального частування — пасок. Прийнято освячувати їжу не тільки для себе, а й залишати частину в храмі — духовенству, алтарникам, співчим, і жертвувати бідним.

За народними прикметами, в Страсну суботу визначають погоду на літо. У цей день місяць зустрічається із сонцем: якщо день видається ясним, то літо буде хорошим, якщо похмуро — то і літо поганим.

Заборони

  • Коли настає останній тиждень перед Великоднем, у церквах заборонено проводити таїнство хрещення і вінчання. Також у цей період не шанують дні святих. 
  • Протягом усієї Святої седмиці не прийнято багато і через дрібниці говорити, голосно вмикати телевізор або інші прилади. Це тиждень тиші, миру і молитви.
  • Увесь Страсний тиждень, коли Ісус Христос наближався до розп’яття на хресті, віряни дотримуються найбільш суворого посту. У цей період заборонено їсти м’ясо, рибу, яйця, молочні продукти і рослинну олію, вживати алкоголь.
  • Не можна танцювати і співати, належить відвідувати церковну службу і максимально очиститись до Великого свята Великодня. Це період підготовки перед найважливішим святом усіх християн.

ВЕЛИКДЕНЬ

Радісний вигук «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!», пасхальне привітання (ще називають христосування) — звичай, поширений серед православних християн вітати один одного в перший день Пасхи. Спати в пасхальну ніч не прийнято. У неділю вранці після святкової служби священик освячує все, що парафіяни принесли в кошиках. Потім розходяться по домівках і їдять освячену їжу. Починають із яєць і шматочка паски, а продовжують трапезу вже за багато накритим столом.

У цей день потрібно відпочивати — спілкуватися з рідними та друзями. Працювати в пасхальну неділю небажано, виняток становить тільки догляд за тваринами і навчання дітей.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Календар публікацій
«    Червень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930