Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

Марія Рєзнікова: «У рази зріс ризик інфарктів. втекти можна пішки»

Фото Сергій МАРЧЕНКО

В Україні хвороби серцево-судинної системи на першому місці серед причин смертності. У чому причина і як зберегти головний «мотор» організму – розмова «Вістей» з лікарем із багаторічним стажем, завідуючою кардіологічним відділенням Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Марією Рєзніковою, перед днем медика, який будемо відзначати 16 червня.

Вирішують хвилини

— Смертність від серцево-судинних захворювань є високою в усьому світі, але Україна передує, причому кількість захворювань останніми роками збільшується. Такого високого показника — 67% — немає в жодній розвиненій країні світу. Це пов'язано з погіршенням соціального стану, стресами, поганою якістю їжі, шкідливими звичками. Дедалі більше людей страждають від гіпертонії та ішемічної хвороби серця, що призводить до інфарктів, інсультів, серцевої недостатності. Я працюю тут понад 30 років і за цей час кількість інфарктів зросла в 10 разів.

— Маріє Сафронівно, чи помолодшали хвороби серця?

— Переважно хворіють люди старшого віку. Населення Бориспільського району, як і в усій країні, постарішало. Якщо років 20 тому у нас в відділенні лікувалися одиниці людей, яким за 70 років, то зараз третина пацієнтів мають вік від 70 до 85 років. Недавно до нас з інфарктом привезли бабусю, якій 90. Ми змогли надати їй допомогу і врятували жінку. Втім, тривожить факт, що серед пацієнтів є багато молоді. Днями поступила молода жінка, 24 роки, із пульсом 220 ударів на хвилину. Приступ ліквідували, але пацієнтка потребує оперативного лікування.

— На зміну старим і не завжди ефективним методам лікування прийшли нові технології. Чи є можливість скористатися ними жителям Борисполя і району?

— В Україні існує декілька закладів III рівня, де надається якісне лікування хворих на серцево-судинні захворювання. Це, зокрема, Інститут серця, Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. Амосова, Інститут кардіології ім. Стражеска, Національний інститут хірургії та трансплантології ім. Шалімова, обласна лікарня. Бориспільська лікарня співпрацює з цими закладам і, за необхідності, своїх пацієнтів ми направляємо туди. Там пацієнтам, які потребують негайної допомоги, роблять коронарографію, щоб виявити, де звужена чи закрита коронарна артерія, і ввести туди стент, який несе функцію каркаса, що розширює ділянку судини, звуженої атеросклеротичною бляшкою.

— Що потрібно зробити пацієнтові або його близьким, щоб потрапити на лікування в ці заклади?

— Перш за все — при перших симптомах викликати швидку допомогу. Бориспільська станція екстреної допомоги має чіткі рекомендації щодо дій в таких випадках. Ми роз'яснюємо людям, на що звертати увагу. Це біль за грудиною, раптова біль у ліктях, в плечах, спині, у вухах, зубний біль, задишка, порушення ритму серця. Симптомом так званої черевної жаби (атеросклеротичних змін у судинах) може бути також біль в животі. Треба розуміти, що негативні зміни в судинах серця не є локальними. Це порушення всієї судинної системи організму, тому симптоми можуть бути різноманітними. І головне тут — своєчасно звернутися до лікаря, який вирішить, яке лікування потрібно. Час в таких випадках є вирішальним. Якщо важкого хворого вдалося доставити до лікарні за 10 хв — прекрасно. До двох годин — можливо. А далі — невідомо.

Ангіограф потрібен

— Виклик швидкої, встановлення діагнозу, транспортування хворого в один зі столичних закладів при заторах на дорогах може потребувати більше часу. Чи можуть допомогти таким пацієнтам в Бориспільській лікарні?

— Раніше в нас була добре поставлена справа з надання допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом. Була державна поставка тромболітиків. Уже на рівні швидкої допомоги можна було зробити тромболізіс ліками, і потім везти хворого в центр, де йому поставлять стент. Проте програма закінчилася, в області нам сказали, що більше тромболітиків не дадуть. Тож залишається везти пацієнта в столицю. Буває так: піднімаєш усіх, телефонуєш в усі заклади, а хворого не беруть, бо немає місць. Поки знайшли місце, поки довезли — за цей час ми втрачаємо живий міокард.

— Міська влада планує закупівлю ангіографа. Чи допоможе це вирішити проблему на місцевому рівні?

— Це вкрай потрібно. Ми зверталися до керівництва міста і району з проханням відкрити в Бориспільській лікарні кардіо-хірургічне відділення і раді, що місто нас почуло. Уявіть: за лічені хвилини до нас привозять хворого з гострим коронарним синдромом, зразу ж проводять коронарографію, вводять стент. Людина має шанс на одужання. Є планові пацієнти, яким треба робити це обстеження. Якщо буде така установка, ми зможемо робити це обстеження на місці. Звичайно, потрібно закупати стенти, і це буде непросто. Усе в житті непросто, особливо якщо ти щось починаєш робити з нуля. Але це потрібно. У світі це робиться. І в Україні робиться. Бориспіль — не село. Тож ми маємо зробити це для жителів міста і району.

— Але працювати на ангіографі можуть фахівці високого рівня. Чи є вони в Борисполі?

— Фахівцями не народжуються. Навчимо. У нас є лікарі з досвідом і бажанням працювати.

— Кардіологічне відділення переповнено. Як ви вирішуєте цю проблему?

— Щось відбувається в природі чи в суспільстві, що виводить з ладу нервову і серцево-судинну системи українців. У відділенні 45 ліжок — і весь час всі вони зайняті. Бувають періоди перенавантаження. Тоді важко усім. Витягуємо ліжка в коридор, просимо в інших відділеннях, щоб дали місця для наших хворих. Медсестри працюють без перерви. Уявіть: на одну сестричку — 40-60 крапельниць на день. І це при зарплаті в 3 тис. грн. За минулий рік у нас був найвищий відсоток перевиконання ліжко-днів серед всіх відділень лікарні.

Оптимісти хворіють рідше

— Відомо, що хворобу краще попередити, ніж лікувати. На що слід звернути увагу, щоб зберегти серце здоровим?

— Нині головною причиною серцевих проблем є стресовий стан суспільства. У нашій країні ніхто не почувається впевнено, спокійно, захищено. Друга причина — екологія і негативний вплив на живі організми електромагнітних приладів (мобільні телефони, мікрохвильовки, комп'ютери). Років 15 тому я слухала виступ відомого науковця, який сказав, що електромагнітний фон землі перевищує допустиму для живих істот норму в десятки тисяч разів. Я не фахівець в цій сфері, тому не стверджую, але, на мою думку як лікаря, ці прилади, вигадані для зручності, мають зворотний бік. Мені страшно, коли бачу, як молоді люди цілий день з навушниками. Науковці відкрито говорять, що останнім часом зростають випадки онкології мозку. Дві третини своєї лікарської діяльності я лише читала про тромбоемболії, але на практиці не зустрічала. А зараз в нас є випадки пацієнтів з тромбоемболією, особливо влітку, у спеку.

— «Бігом від інфаркту» — це правило актуальне?

— Бігати не всім корисно. Потрібно порадитися з лікарем. А ось фраза «рух — це життя» є аксіомою. Доведено, що коли людина ходить пішки, її м'язи працюють, в організмі виробляються речовини, які запобігають гіпертонії, атеросклерозу, тобто інфарктам та інсультам, навіть зменшують ризик виникнення деменції. Краще пройти кілька зупинок пішки, ніж їхати в переповненому автобусі.

—Що би ви порадили їсти, щоб це було корисно для здоров'я серцево-судинної системи?

— Сьогодні ми вживаємо забагато штучних продуктів, м'яса, курятини, що вирощена на гормонах і хімії. Коли тварину забивають, в м'ясі залишається гормон страху, і ми цей страх їмо. У моїй практиці була пацієнтка, якій хтось порадив для кращої роботи шлунку вживати курячий бульйон. Вона регулярно варила його із стегенець бройлерних курей. Через кілька місяців після цього вона потрапила до онколога з мастопатією. Він подивився і запитав: «Що, курячі стегенця їла»? «А ви звідки знаєте?» — запитує. «Так ти не перша в мене», — відповів. Корів у нас практично немає, а молоко і молочні продукти — в необмеженій кількості. Тому м'ясо треба обмежувати у вживанні, краще їсти рибу. Дуже корисна для серцево-судинної системи щука, вона має речовини, які покращують стан хворого, тому ми рекомендуємо їсти її відвареною.

Овочі і фрукти ліпше ті, які виростив на городі. Одного разу пацієнт мені сказав: «Чому мій сусід одну грядку часнику садить для себе, а другу на базар»? Я відповіла: «Подумайте, що сусід кладе в ту грядку, щоб скоріше виросло». 

— Чи правда, що оптимісти менше хворіють?

— Оптимістів легше лікувати, витягнути з хвороби. Наші думки і слова матеріальні. Тому оптимісти рідше хворіють і легше виходять із хвороби. Зараз в суспільстві багато агресії. Це сприяє виникненню серцево-судинної патології, онкології, інших хвороб. Щоб зберегти фізичне і духовне здоров'я, потрібно зменшити агресію, молитися, любити, прощати, допомагати один одному. Тоді енергія, яку ми відправляємо у світ, буде позитивною і захищатиме нас. Все минеться, а добро залишиться.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Купити квартиру в Києві
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031