Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

«Найголовніше в ляльки — її очі»


«Найголовніше  в ляльки — її очі»

Напередодні Міжнародного дня лялькаря, який відзначають цього тижня, кореспондент «Вістей» побувала у закуліссі лялькової країни міського муніципального театру і побачила на власні очі, як актори із пап’є-маше «товаришують» із досвідченими артистами, як відпочивають після завершення вистав, і дізналася історію їхнього народження.

У буденному житті вони звичайні люди, а на сцені — справжні чарівники. Вікторія Білокриницька та Сергій Чехович уміють розмовляти кількома голосами, бути одночасно у різних місцях і спілкуватися із ляльками. Вони вже майже 8 років, відколи співпрацюють із бориспільським муніципальним театром, приводять у рух невелику казкову планету. У ній вирують 12 дитячих вистав: цікавих, різнопланових, унікальних. Мешканців лялькової країни тут оселилося близько 80. Живуть вони у «гуртожитку»: ділять власну територію із сукнями, реквізитом та всією театральною бутафорією. Ночують у «спальних мішках» і не втрачають надій на власні будиночки: «Міський голова обіцяв подарувати нам велику сцену. От тоді розживемося, і будуть у ляльок власні апартаменти», — посміхається Сергій. А компанія у них дійсно цікава: принцес, дроворубів, хлопчиків і дівчаток можна порахувати на пальцях, а от фантастичних істот чи тварин — тьма-тьмуща, наприклад, зайців п’ять. Всі вони абсолютно різні, і у кожного своя вистава. Живуть під дахом театру і три Баби Яги.

Кожна лялька — витвір, зроблений руками Сергія та Вікторії. На виготовлення однієї потрібен, як мінімум, місяць зусиль. Тільки обличчя складається із 10 шарів пап’є-маше. А ще треба зробити пластилінову модель, кожен паперовий шар ретельно приклеїти, розгладжуючи всі клаптики, щоб повітря не потрапило і вигляд був натуральний. «Воно аж дзвеніти має, коли висохне, — каже Сергій, — і тільки на висихання потрібен тиждень». Далі шліфування наждаком, фактура тканиною, розпис фарбами. От і доводиться бігати секонд-хендами у пошуках натуральних тканин, які на прилавках магазинів сьогодні знайти важко. Потім робиться дерев’яний каркас: ручки, плечі, від нього залежить обертання голови. Насамкінець ляльку вдягають. Та з’являтися на сцені їй ще зарано. Варто «налагодити стосунки» із актором. «Є така річ як фаза пасивного споглядання. Важливий момент, коли лялька сяде тобі на руку, і ти її почнеш відчувати. Тобто вдягнути її, покрутити в руках мало, щоб грати, головне — її відчути. Комусь для цього треба 5 хвилин, комусь місяць. Та це важливо. Буває, що ти на хвилинку забув якийсь момент і раптом усвідомлюєш, що лялька тебе веде. Це лише мить, єдина секунда, але ти розумієш, що це відбулося, і йдеш далі, вже ведучи ляльку», — запевняє С. Чехович.

«Художника, котрому можна було б замовити створення ляльки на наш смак, у нас немає. Я вважаю, що театр ляльок повинен бути класичним, — розповідає Вікторія. — Я не люблю авангарду: дітям потрібно дарувати справжню казку. Важлива міміка ляльки, її скульптура. Якщо вовк схожий на щура, ти не скажеш дітям, що то не щур, а художник поганий. Як казав наш режисер Володимир Малінський, робіть усе самі: чим більше докладете праці до своєї ляльки, тим краще з нею буде на виставі».

«Знаєте, що у ляльки найголовніше? — інтригує мене співрозмовниця. — Очі! Вони, як і в людини — дзеркало душі. Тому мають бути великими, гарно промальованими». Цікавлюся, чи плачуть ляльки. «Звісно!» — в один голос вигукують актори. Щоправда, тут є кілька секретів. Сльози у ляльки можуть бути механічно влаштовані. У більшості вистав їхні емоції залежать саме від акторів, які вселять душу в статичну маску. Звичайні жести, а лялька ніби плаче.
Однак бувають під час вистав моменти, коли їм дуже сумно. Звичайно, глядачі про це навіть не здогадуються. У ляльок можуть і руки відпадати, і реквізит ламатися. Про такі випадки Сергій з Вікторією розказують із посмішкою: знають, як вийти із такої ситуації не з казок. І запевняють, що серйозніших нелялькових пристрастей за кулісами у жодному разі не буває: «Яким би не був настрій, ми, як верхній одяг, залишили у гардеробі і граємо. Діти ж — як термометри. Вони миттєво все відчувають. Якщо за кулісами не буде ладу, ця атмосфера піде в зал, і тоді не буде вистави».

Доводиться героїв казок причепурювати, навіть підклеювати чи підшивати. Однак ляльки ніколи не переїжджають із своїх казок в інші: кожен задіяний у певній постановці. Музичне оформлення й декорації теж створюються спеціально для кожної казки.

Попри широкий репертуар виділити найпрацьовитішого лялькового актора не можна. Однак вистави «Пригоди тигреняти Петрика» і «Щучело» користуються популярністю серед школярів, які відпочивають у пришкільних таборах і приходять у гості до театру. Часто «на гастролі» з виставами актори їздять до міських садочків. Та бориспільці зізнаються, що театральна атмосфера, гра світла краще занурюють в ту чи іншу історію, тому порожньою зала театру не буває.

А в тому, що публіка сприймає дійства на ура, автор цих рядків переконалася, коли побачила, як діти наперебій підбігали до сцени, намагавшись «розправитися» із злим чарівником Тьху-Ти, а коли батьки намагалися вгамувати їх, вигукували: «Я ж допомагаю дроворубу!»

«Ми щасливі люди, бо займаємося тим, що нам подобається, — каже В. Білокриницька. — Не зважаємо на день тижня і погоду. Якось спілкувалася з дітьми, згадала в розмові про мультик. А вони такі здивовані були: «Ви що мультики дивитеся?» — Я їх обожнюю!»

«Друзі дивуються: «Чому ти, здоровий дядько, майже в 2 метри зросту, ляльками бавишся? Ти ж міг би…» — Не міг би!» — стверджує С. Чехович. І розповідає, що практика і багато репетицій — найкращий тренажер для того, щоб робити неможливе: «Сам з собою не зможу двома голосами поговорити. А от у виставі вже на автоматі знаєш, коли яку фразу казати. Виходить само собою».

До речі, 1 квітня в муніципальному театрі відбудеться прем’єра українського водевілю «По-модньому», в якому глядачі зможуть побачити пана Сергія поза ширмою: як драматичного актора.


Ольга КАЦАН, фото автора

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Купити квартиру в Києві
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031