Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

Будуть діти — буде школа


Будуть діти — буде школа

Матеріал у минулому номері «Вістей» про ситуацію з територією другої школи і про долю вечірньої школи отримав широкий розголос у провладному середовищі.

Авторові матеріалу (повну версію якого можна прочитати на нашому сайті) закидали наміри розбурхати і роз’єднати громаду міста. Такої цілі не було. Натомість хотілося показати, що протистояння існують і мовчати — не завжди правильно. Роз’єднання виникає тоді, коли кожен боїться, що все вирішиться тихо в нього за спиною. А якби було зібрати громаду, порадитися і тоді вирішувати, ніхто б не говорив про «вони там собі придумали і роблять». Довіра простих людей до влади взагалі і до місцевої зокрема, включаючи депутатів, продовжує падати. Ми нікому не віримо. Хто почне цю довіру повертати?

Відомо, в Борисполі існує потужне позашкілля — це один з головних наших здобутків. Для його розвитку потрібно, щоб все це десь було, бо приміщень не вистачає. Не вистачає співакам, не вистачає хореографічним колективам, не вистачає туристам, краєзнавцям, мовникам і всім решті. Наші школи переповнені, але позашкільна освіта, можливо, є стратегічно важливішою, бо вона має більше стосунку до приготування до дорослого життя, а в багатьох — і до майбутньої професії та займає корисно той час, який вже не займуть шкідливі звички та небезпечні компанії. Позашкілля треба підтримувати. Громада Борисполя кілька років тому втратила законне місце наших дітей в парку, де тепер супермаркети. Потрібно робити роботу над помилками, шукати можливості, місце і будувати. Будувати майбутнє.

Заступник міського голови з гуманітарних питань Людмила Василівна Пасенко (ЛП) та начальник управління освіти і науки Бориспільської міської ради Тетяна Анатоліївна Чернойван (ТЧ) офіційно пояснили ситуацію щодо вечірньої школи та її історичної будівлі.

ТЧ: На сьогоднішній день в області вечірніх шкіл майже не залишилося, бо вони недоцільні. Так було в післявоєнні часи і, може, в якийсь період перебудови нашої держави.
Що означає «недоцільні»?
ТЧ: По-перше, в такій школі діти не отримують якісних знань, які вони можуть отримати у денних школах або ж в професійному ліцеї.
Якщо ми заділи якість навчання, то чому зараз у старшокласників така велика кількість репетиторів? Причому люди, які працюють вчителями, після уроків додатково займаються з дітьми за гроші як репетитори.
ТЧ: Значить, батьки хочуть вищого рівня знань своєї дитини ніж ті, які вона може отримати у школі. Але я вважаю, до репетиторства вдаються ті батьки, діти яких в певних класах не так старанно вчилися і десь вони упустили певні теми, які далі не дають дитині опанувати програму.
З мого досвіду, до репетиторів у 10—11 класах звертаються ті, хто добре навчаються.
ТЧ: Це їх особисте бажання. Репетиторство — це не показник, що можна звинуватити, що школа чогось не додає. Школа прекрасно готує до ЗНО.
ЛП: Сьогодні репетиторство стало модним. На сьогоднішній день школа дає якісні знання.
Значить, треба говорити про це батькам.
ЛП: А ми говорим про це батькам.
ТЧ: Учні вечірньої школи — це старшокласники. І вони здатні під’їхать громадським транспортом до будь-якої школи нашого міста. Транспорт у нас ходить у місті дуже справно і майже всі райони шкіл у нас забезпечені транспортним сполученням. Тут немає проблеми, що вони будуть навчатися в сьомій школі.
Але якщо вони навчаються тут, то навіщо щось міняти?
ЛП: Вечірня школа в нас функціонує тільки тоді, коли кількість учнів перевищує 50 чоловік. Це передбачено законом. У нас щороку стоїть питання про закриття ВШ. І ми станом на перше вересня шукаємо учнів, тому що їх, як таких, немає. А якщо немає 50 учнів, то повинні функціонувати вечірні класи. Будуть учні — буде школа, не буде учнів — будуть вечірні класи. І це питання не повинно обговорюватися абсолютно. Зрозуміло, друге питання у нас — раціональне використання усіх приміщень. На сьогоднішній день вартість утримання учнів у денних школах — 7.853 гривні у рік на одного учня. Вартість утримання учня ВШ — 19.568 гривень. Скажіть, будь ласка, чим завинив учень і вчитель ЗОШ, що, фактично, учень і вчитель ВШ у нас з’їдає освітню субвенцію, яка надходить у наше місто цільовим призначенням на заробітню плату педагогічним працівникам. Чим завинив вчитель, який навчає 30—35 учнів у класі?
Але ж учням і вчителям шкіл не погано?
ЛП: Причому тут погано чи не погано? У нас не вистачає коштів. Сьогодні не вистачає 7,9 млн грн на заробітну плату вчителю. Якщо бути чесним, то треба прийти перевірити, скільки учнів сидить на уроці у ВШ. Ми робили таке. Розумієте, є дуже великі знаки питань до цього.
ТЧ: З минулого року школи фінансуються з державної субвенції. Щоб утримати ВШ, ми змушені знімати кошти з денних шкіл. В червні вечірня школа випустить 12 клас — це мінус 21 учень. У них залишається 35 учнів. Тенденція останніх років у питанні набору в десяті класи показує, що набір зменшується. І я сумніваюся, що вони наберуть і десять учнів. Так от, в кращому випадку, це буде 35 + 10.
А якщо наберуть 15, то буде 50.
ТЧ: Не наберуть вони 15! Ну вони ж цього року не набрали. І то ми їм тут дозволили набрати дітей із сільської місцевості.
ЛП: Статистика — річ уперта. Коли міжшкільний комбінат припинив існування, ми хотіли, щоб розвивалася автосправа, щоб були технологічні класи і наші учні паралельно отримували спеціальність водія. На що нам спочатку говорили, що ліцензію не дають, тоді ссилалися, що МРЕВ переїхало в Бровари: «Ой, стільки мороки і проблем!». Ми рік чекали, другий рік чекали — так автосправа і не розвивається. І я шокована читати, що “заборонили як ненавчальну діяльність”, коли, навпаки, ставилося завдання це робити! Просто не захотіли займатися ліцензуванням, бо це потребує додаткових зусиль. А краще всього приходити на роботу і отримувати заробітню плату і ні за що не відповідати. Похоронила вечірня школа автосправу. В суспільстві склалося упереджене ставлення до ВШ, а коли ми відкриємо вечірні класи, це підвищить престиж і можливості для дітей — вони матимуть можливість працювати плюс отримають документ, що вони закінчили не вечірню школу, а ЗОШ. Це краще для подальшого працевлаштування.
ТЧ: Плюс краща база навчальних кабінетів.
ЛП: Кадровий склад покращиться — якість викладання у цих класах підвищиться.
ТЧ: Педагоги ВШ всі будуть працевлаштовані, у нас достатньо вакансій. Якщо вони виявлять бажання працювати саме з цими дітьми, ми їх всіх і переведемо в 7 школу чи ту, в якій ми остаточно вирішимо впровадити ці класи. Поки що зупинилися на 7 школі, бо вона найменш перевантажена.
ЛП: В Київській школі зараз існує лише 5 ВШ.
Це погано — мати ВШ у місті?
ЛП: Ні! Але в Переяславі, Березані, Баришівці, Яготині їх немає. Всі перейшли на цю набагато ефективнішу форму вечірніх класів. Головне — створити дітям умови для здобуття освіти.
З приводу будівництва багатоповерхівок. Міський голова спростував ці чутки. Сьогодні вся ця земля оформлена, є всі документи і ніхто не має права жодного сантиметра вилучити. Вона тільки для дітей. Балансоутримувач сьогодні — ВШ. Якщо будуть утворені вечірні класи, балансоутримувачем і території, і будівлі стане Центр туризму і краєзнавства, але це поки у проекті. На території є ще дві приватні будівлі і не належать, нажаль, бориспільській громаді. Приміщення на чотири класи належить колишньому директору комбінату Піддячому. Ми її хотіли викупити, але була поставлена неможливо висока ціна.
ТЧ: З директором центру туризму ми обговорювали ідею створення на їх базі військово-патріотичного центру.
ЛП: В планах ми розглядаємо, щоб БДЮТ використовував ті приміщення. Все буде залежати від того, скільки учнів прийде вчитися у ВШ.
Ходять чутки про можливу переробку цієї найстаршої в Борисполі будівлі — я чув про реконструкцію даху і мансарду. Спростуйте чи підтвердіть.
ЛП: Це — пам’ятка історії та архітектури місцевого значення і вона буде збережена у такому вигляді, як вона є. Єдине, що б ми хотіли — щоб оновився фасад.
Здається, його досить побілити, а не треба вкривати «шубою» чи ще щось.
ЛП: Саме побілити. Її треба зачистити і наново нанести фарбу. Я категорично проти якось змінювати вигляд цієї будівлі.
Створений план благоустрою — хто його замовник?
ЛП: Ніхто. Приходили з ініціативою депутати О.Верес та І.Петренко, К.Шабан приходила. Ми з Тетяною Анатоліївною і центром туризму впевнені, що треба проводити благоустрій цієї території.
Як її благоустроїти?
ЛП: Сьогодні немає конкретного завдання, немає й конкретного плану. Цей план — бачення Бориса Шапіро. Кожен дає свої думки. Спілка архітекторів розмістила план у Фейсбук і там кожен щось пише, обговорює. Технічного завдання ніхто не давав. Управління освіти їздило минулого тижня у Бровари, де відкрито повністю новий БДЮТ . Тетяна Анатоліївна може показати, який там благоустрій території, які дослідні ділянки.
Давайте про майбутнє. БДЮТ не вистачає приміщень, центру туризму також.
ЛП: Не вистачає, так, Центр туризму взагалі не має свого приміщення.
Чи є в нас стратегічні плани будівництва в центрі Борисполя великого дитячого центру?
ЛП: Якщо будувати заклад для позашкілля наших дітей, то може розглядатися будівництво окремої будівлі на території сучасної вечірньої школи. Поки це на рівні мрій.
Якщо говорити про розвиток спілки майстрів, то можна розглядати міський будинок культури. Там завершуються будівельні роботи, буде введено його в експлуатацію і там дуже великі приміщення, які ми дійсно плануємо віддати майстрам, щоб вони розвивали свою творчість. Якщо говорити про майстерні, то це підвальні приміщення, а виставкові — перший і другий поверхи, де ми зробили два виставкові зали. Там можна зразу і створювати, і зразу організовувати виставку. Говорити про все це можна дуже багато. Головне — зрозуміти, що не може освітній заклад перетворитися на комерційний.


Наталія Іванівна Тименко, директор БДЮТ м.Борисполя:
У БДЮТ сьогодні навчається 1820 дітей, сім днів на тиждень, з 8 ранку до 20 вечора. Ясно, ми хочемо мати більш просторі приміщення для гурткової роботи, великий актовий зал для безлічі наших свят і виступів. Наша мрія — нова будівля, світла і простора. Чому б не побудувати комплексний міський центр творчості і не перетворити його територію на простір мистецтва, де всім буде добре і знайдеться місце для всіх.


Сергій КРУЧИНІН

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

  1. ірина 15 квітня 2017 23:54
    • Не подобається
    • 0
    • Подобається
    Про музичну школу також забули наші мер та заступники... Звичайно на ній не заробиш... А те що діти тісняться в хаті 55 років тому збудованій, а коли концерт то як в рукавичці батькі не поміщаються товпляться в коридорі бо актовий зал менший ніж у мера вітальня. А хто знає що в муз школі туалет на вулиці є з діркою, чи допустимо це, щоб в 21 столітті ходити на дірку, чи є це безпечно. А слабо добудувати хоча б великий актовий зал, а ще літню сцену де в теплі вечори оркестор та юні музиканти будуть даваьи концерти, слабо??? А було б круто і той би куточок Борисполя ожв би позитивними подіями. Вірю що це буде, звичайно хотілось би вже зараз.
Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Купити квартиру в Києві
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031