Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

Торгівля у Старому: мода модою, а базар — місцевий тренд

Торгівля у Старому: мода модою, а базар — місцевий тренд

Щосереди Старе лихоманить одним словом: «базар». Як тільки світає, на центральній вулиці села вже розкладають товар. Торговці розміщуються вздовж усієї дороги по Дніпровій, поміж магазином «Гурман», під парканом сільської ради, залишаючи вільним від своїх прилавків прохід до місцевої влади.

До приїжджих іноді приєднуються місцеві: продають свою городину. Односельців тут знають в обличчя, тому у якості товару не сумніваються. «Базар у селі – як храм. Це велика подія, на яку щотижня чекають всі люди. Тут зустрічаються навіть ті, хто не бачився один з одним роками. От я перестрівся з однокласницею, яку востаннє бачив 20 років тому», — характеризує базар у Старому мешканець села Олександр Григорович.

Особливості старинського ринку
Мешканці центра села називають розташування торгу зручним: можна набрати повні руки клунків, занести додому і знов повернутися оглядати асортимент. Цікаво, що базар у Старому відбувається щотижня, але місцеві мешканці вважають його святом. Попри доволі сучасні магазини, в середу місце покупок не змінюють, зазирають за прилавки міні-маркетів хіба що за морозивом і напоями.
Під час базарування центральна частина Старого так розбурхується, що бодай секунди затишшя тут не дочекаєшся. Балаканина мешканців, вигуки продавців, сигнали машин дивним чином поєднують в одне ціле. Для немісцевих, погодьтеся, незвично, а от для старинців — ритуал.
До речі, жителі села ще й відмінно орієнтуються у лабіринтах «палаток». Якщо ви потрапили на старинський базар вперше, не лякайтесь. Зорієнтуватися у пошуку потрібного товару буде складно, бо тут всі торгові точки уперемішку: одяг, олія, крупи, молочні продукти — своєрідна торгова «мішанка», однак місцеві завжди підкажуть, куди йти, щоб і в копієчку не влетіло, і якістю не підвело.
Торгівля у Старому: мода модою, а базар — місцевий тренд

Помідори-велетні
На годиннику за десять хвилин дев’ята, а найбільш ходовий товар уже «розмели», лишивши кілька огірків, помідорів і баклажанів на прилавках місцевих — своя городина нині популярна.
Спостерігаю, як прямісінько на очах порожніють ящики з помідорами Миколи Братуся. Великі соковиті красені віддає за 30 гривень, трохи менші за 25. Найкраще купують «Кристал», цей сорт годиться для
консервування.

«Щоб виростити таких велетнів, треба над ними добряче походити, — розповідає пан Микола. — Процес вирощування починається з лютого і триває дотепер: вирощуємо розсаду з насіння, пікіруємо, висаджуємо, удобрюємо… Розсада потребує тепла, тому про опалення дбаємо заздалегідь: заготовляємо дрова й буржуйки». Цікавлюся, чи продаж приносить значний прибуток. «Трохи приносить, — відповідає Микола Братусь, — та ми, в першу чергу, для себе вирощуємо. Є люди, які мають і три теплиці, і п’ять, а в нас одна. Як є що винести на базар, тоді й виносимо».

«Це ж процес дуже довгий і труд важкий!», — приєднується до розмови Валентина Підпомога. Сьогодні вона на базарі покупець, та іноді буває й продавчинею. На прохання «Вістей» жінка розповідає свої «секрети» вирощування помідорів: «Як походиш над ними, такий урожай і отримаєш. Щоб помідор виріс, його треба підгодовувати не хімією, а органічними добривами. У селі цього добра вистачає! Прикро лише, що люди з міста думають, що ми в сільську землю кинули насінину, вона сама виросла, а я тільки зірвала й продала. Це не так, за городом доглядати треба».

М’ясо з осами
Через кілька кроків від овочів продається м'ясо. Сто гривень за кілограм — і обирай «ласий» шматок, 70 гривень за кілограм коштує сало, а свинячу голову з начинням віддають за 200. І саме тут починається екзотика для покупців. Шматки, що «засмагають» під відкритим сонцем без жодного накриття, вже облюбували оси. Продавчиня спокійно відганяє їх ляпачкою для мух і також спокійно пропонує нам купити цю саму трохи підсмажену свинячу голову.
Старинці нічого незвичного у цьому не вбачають, бо знають, що м’ясо завжди свіже. Саме тому на дерев’яному прилавку залишилося небагато м’ясних шматків, приблизно 6-8. А от нам така картина не до вподоби, тож на розхвалювання «смакоти» не відреагували.
Торгівля у Старому: мода модою, а базар — місцевий тренд

Одяг на будь-який смак
Ідемо розглядати одяг. Виявляється, точок із «шматтям» на базарі більше, ніж продуктових. Ціни значно нижчі, ніж у місті. До прикладу, сарафани молодіжного стилю з натуральних тканин можна придбати за 350-400 гривень. «Вибір у порівняні з минулими роками зменшився, але гарного одягу вистачає, та й якість і ціни говорять самі за себе», — розповідають мешканці. Часто новенькі моделі штанів віддають за безцінь на розпродажі: однак тільки якщо така модель залишилася одна і вона маленького розміру. В такому випадку важко знайти покупця, на якого вона «сяде» ідеально, тому дівчата в Старому мають стимул худнути.
Поруч ціла колекція взуття: в основному, босоніжки, шльопанці і туфлі. Ціни починають «кусатися», але взуття купують. Кажуть, окрім того, що модне, кілька сезонів зносу немає.

Насамкінець
Замикають умовну базарну браму пташенята: індички й бойлери. Про існування птахів можна почути з їхнього ж писклявого голосу, а побачити вже складніше: мало хто доходить до цієї частини базару, хоча вона не відділена від інших «прилавків» і кількома великими кроками.
Поки покупці консультуються, по дорозі повільно намагають проїхати автомобілі. Картина, на перший погляд, звична, однак деякі торгові точки «виступають» на дорогу, а люди безперешкодно рухаються нею, тому такий «трафік» викликає незручності і для продавців, і для покупців. Саме в момент проїзду автівок можна визначити найпопулярніші дитячі імена населеного пункту, бо батьки, як правило, хвилюючись, щоб вони під колеса не потрапили, кличуть дітей до себе і хапають за руку. «Можливо, варто було б обмежити рух центральною вулицею до обіду, як це зробили на переяславському базарі?» — міркують місцеві.
Після дванадцятої гамір вщухає і у малолюдній вулиці важко стає впізнати ту базарну площу, якою вона була півгодини тому.

Шкода лише, що торгівля у Старому виглядає надто стихійно і неорганізовано. Може, варто було б потурбуватися і перетворити традиційний базарний день на місцевий ринок, збудувавши у селі невеликий торговий павільйон, якого, за словами мешканців, так не вистачає у Старому. Тоді б і організувати товар «по порядку» вдалося б і умови для зберігання продуктів були б кращими.

Павлина ОСТРОЗОРА, фото автора

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Вопрос: 156+2
Ответ:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введите код:
Календар публікацій
«    Січень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031