Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

Проців туристичний: красу створюють самі люди

Проців туристичний:  красу створюють самі люди

Бориспільщина багата на дивовижні неповторні краєвиди, мальовничі місця для відпочинку. Проте, ми часто їдемо за тридев’ять земель, аби побачити щось цікаве, а й не знаємо, що відпочити і побачити справжню красу можна зовсім поряд. Наприклад, у Процеві.

Вже при в’їзді гостей зустрічає дерев’яний пам’ятник Кию, Щеку, Хориву і Либідь, а на автобусній зупинці можна побачити фото з різних куточків Процева — як підказка для туристів.
Проців туристичний:  красу створюють самі люди

За словами процівців, Сальків — найменший і наймальовничіший куточок села, який відділяється від центру сосновим лісом. Раніше це був окремий населений пункт. Взагалі, сосни ростуть упродовж усього Процева, село ніби потопає у лісі, який є частиною Кийлівського лісництва Бориспільського лісгоспу. Є у Процеві, окрім Салькова, ще й інші назви кутків: Лебедівка, Софіївка, Хутір, Борцівський куток.
Проців туристичний:  красу створюють самі люди

Чи не на кожній вулиці Процева є дивовижні розкішні клумби з квітів, де «оселилися» казкові герої. Окремі з них оформлені в етностилі: тут стоять млинки, хатинки, кринички-журавлі, плетені тини... На окремих є навіть майстерно вирізьблені вказівники, що допомагають відшукати «мерію», «Сальків», «Лебедівку», «вул. Шевченка» чи «вул. Центральну», а також свердловини у формі маленьких хатинок, де можна напитися прохолодної джерельної води. До речі, виростити квіти на піщаному ґрунті не дуже легко. За кожною клумбою закріплені депутати сільської ради, які регулярно поливають, прополюють і фарбують дизайнерські витвори. Звичайно, багато небайдужих людей допомагають впорядковувати ці оазиси краси поряд із власним будинком.

Є у Процеві народний умілець, майстер на всі руки Михайло Урсуляк. Він виготовляє чудові вироби з дерева. А процівський поет, палко закоханий у рідне село, Василь Михайлович Зюзюн, якого я випадково зустріла, прочитав мені навіть свій вірш:

Щасливий я, що чую й бачу,
Що відчуваю ту красу,
І посміхаюся, не плачу.
Я вдячний Богу, що живу.
Усім бажаю посміхатись,
Ходить по росяній траві,
В пташиний спів частіш
вслухатись —
Життя продовжите собі!

Проців туристичний:  красу створюють самі люди

На слова місцевого поета, який представився мені як «дід Василь», самодіяльний хор виконує пісні.

Природа
Проців не лише потопає у лісі, але й має декілька красивих водойм, на березі усіх можна зустріти відпочивальників, які купаються і ловлять рибу. Окрім того, на озері Кошарище і Панській річці милують око цілі галявини білих лілій на плесі, лелеки і сила-силенна лікарських трав, що ростуть на узбережжі. Протікають селом і річка Дніпро та її притока Павлівка. Тож відпочити у Процеві справді є де. Найкраще обладнаний пляж на Дніпрі. Хоча це й приватна територія, проте вхід безкоштовний, платний лише для авто. Є навіть кабінки для переодягання, біотуалети, будинки для туристів.
Проців туристичний:  красу створюють самі люди

Чисто там, де не смітять
Приємно вражає чистота довкола. По всьому селу стоять вказівники, що нагадують про заборону викидати сміття, палити і розпивати спиртні напої. Та головне — що у свідомості кожної людини, навіть малої дитини у Процеві вже давно вкарбувалося, що рідне село — це мій дім, про який повинні дбати усі разом. Навіть старенька бабуся нахилиться, щоб підняти папірець, якщо випадково трапиться їй на дорозі, і вкине до сміттєвого бака. А урн тут чимало кругом, і всі доглянуті, пофарбовані.
Найсучасніший у Процеві, мабуть, дитячий садок, зведений у формі стародавнього замку. А найстаріша будівля — сільська початкова школа, якій близько 120 років.

Центр
У селі є медична амбулаторія, сільська рада, поліція, бібліотека, музична школа, спортивний клуб, будинок культури (у якому розміщено декілька навчальних класів, бо місцева школа вже замала для села, що інтенсивно розвивається). Цікаво, що в самому центрі Процева можна призначити зустріч під годинником, як у великому місті. Красивий сільський парк дбайливо впорядкований, з алейками і декоративними деревами, лавочками, фонтаном і казковим дитячим майданчиком. Поряд — невеликий сучасний стадіон і тренажери.

Дороги
Дороги Процева більше схожі на автошляхи сучасного міста: з тротуарами, бордюрами, пофарбовані, відмінно заасфальтовані. Лише декілька невеличких вулиць є ґрунтовими.
Неймовірно красиві й автобусні зупинки. Кожна має неповторний дизайн. Частина зупинок розписані вороньківським художником Ігорем Землянських, на них зображені птахи. Є і різьблені з дерева, зокрема зупинка «Борці». Кажуть, що ще у часи Київської Русі тут жили люди великої сили, яких ніхто не міг побороти.
Проців туристичний:  красу створюють самі люди

Перейменування

Декомунізація лише частково зачепила Проців. Селяни кажуть, що вулиці Пролетарська і Котовського перейменовані, хоча таблички висять ще старі. А от поряд із школою стоїть пам’ятник енкаведисту, радянському чекісту-оперативнику, який діяв проти українського національно-визвольного руху, герою Радянського Союзу Івану Кудрі. На школі висить табличка, що тут навчався цей «герой». Його іменем названі вулиця і провулок у Салькові. І це на 26 році Незалежності України на таких цінностях відбувається виховання підростаючого покоління! За словами дослідників історії, у роки Другої світової саме диверсійно-розвідувальна група НКВС, очолювана Іваном Кудрею, підірвала вулицю Хрещатик у Києві.

Соцмістечко
Аби залучити спеціалістів до села, декілька років тому виросла ціла вулиця, яку називають Соцмістечко. Комфортабельні котеджі і квартири у двоповерховому будинку отримали переважно багатодітні родини, медики, вчителі.
Та виробництва у селі практично немає. З підприємств, кажуть процівці, є лише відома в Україні і світі «Конюшня Бутенка» і фермерське господарство, що займається рослинництвом.

Село Проців Бориспільського району розташоване на наносних пісках долини Дніпра. Від села до Києва по Дніпру — 35 км, а шосейною дорогою — 45 км, до Борисполя — 20 км, до залізничної станції — 21 км. Назва села походить від першого жителя чи засновника з ім’ям Проць, Прохор за народною вимовою. Вперше село згадується у грамоті Київського князя Олександра (Олелька) Володимировича від 1 лютого 1455 р. як «селище Процеве», тобто населений пункт, що виник на місці давньоруського поселення. Історія Процева сягає в сиву давнину. Проців і Сальків (тепер частина села) згадуються від часів Володимира Святославовича. Зокрема, городище Сальків було сторожовим постом, яке разом з Трипіллям контролювало підступи знизу Дніпра до Києва і захищало стольне місто від печенігів, половців та інших кочівників. У період Гетьманщини село належало до Вороньківської сотні Переяславського полку.
Сьогодні у Процеві мешкає близько тисячі людей. Незмінним сільським головою майже 40 років є Любов Іванівна Чешко.


Лариса ГРОМАДСЬКА,
фото автора
БКБМ

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Вопрос: 156+2
Ответ:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введите код: