Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

Олександр Туренко: «У мене велике бажання об'єднати район і місто в Бориспільську громаду і припинити всі суперечки»

Олександр Туренко: «У мене велике бажання об'єднати район і місто в Бориспільську громаду і припинити всі суперечки»

Чому Бориспільська ЦРЛ стала яблуком розбрату між районною та міською владою? Що є каменем спотикання в цьому питанні та чого жителям бориспільщини чекати далі? У попередньому номері «Вісті» оприлюднили точку зору керівництва міста. Продовжуючи тему, звертаємося до голови Бориспільської районної державної адміністрації Олександра Туренка з проханням прояснити позицію району у медичній сфері й перспективи співпраці з Борисполем.

— Олександре Валентиновичу, чи відповідає дійсності думка, що місто хоче фінансувати центральну районну лікарню, але район не має бажання з ним співпрацювати?
— Місто хоче увійти в співзасновники ЦРЛ 50 на 50. Я підтримую таку ініціативу. Є рішення Бориспільської районної ради, яким запропоновано місту увійти в співзасновники по лікарні. Але спочатку потрібно зробити балансову оцінку вартості майна лікарні, на яке було витрачено кошти районного бюджету. Незалежна експертиза повинна оцінити вартість оснащення, ремонту. Після цього місто як співзасновник має внести свої 50% коштів і тоді вже спільно з районом фінансувати заклад. Наполягаю на цьому, адже за рік, що я перебуваю на цій посаді, з районного бюджету пішло на розвиток лікарні близько 50 млн грн. Закупили безліч найсучаснішого обладнання провідних світових виробників для лабораторії крові, кабінету фізіотерапії, хірургічного відділення, зокрема для лапароскопії. Домовились з інститутом ім. Шалімова, шоб до нас направляли провідних фахівців, які будуть навчати наших хірургів . Вже проведено тендер, закуповуємо унікальний апарат УЗД, який на ранніх стадіях визначає патології немовлят.
Зробили ремонт дитячого відділення, завершуємо облаштування кабінету фізіотерпії. Відремонтували підвал в інфекційному відділенні, замовили проект капітального ремонту самого відділення. Після того, як експерти оцінять складність і вартість робіт, будемо ремонтувати приміщення.
Виділено кошти на експертизу пологового відділення. У нас є можливість зробити повноцінний перинатальний центр там, де зараз пологовий будинок. На першому поверсі зробимо гінекологію, на другому — палати стаціонару, третій поверх — пологові зали, операційні. На місце гінекологічного відділення переведемо терапію. Всі кричали: потрібно будувати новий корпус! Не потрібно, варто правильно використовувати ті приміщення, які є.

— Чому місто має сплачувати суму по нинішніх розцінках, адже впродовж певного часу теж вкладало гроші у лікарню?
— Так, місто теж має деяке майно в лікарні, з яким воно може увійти в співзасновники паєм. Але, вважаю, перш ніж замовляти експертизу майна і витрачати на це кошти, спочатку потрібно отримати офіційну згоду міста увійти в співзасновники і сплатити 50% вартості майна. Для цього мер Борисполя має внести пропозицію на пленарному засідання міської ради, а рада — проголосувати. Має бути підписаний меморандум між районною і міською радами.

— Це єдиний варіант вирішення дилеми? Чи були у Вас попередні зустрічі і домовленості з міською владою?
— Були зустрічі з депутатами, кілька разів приходив секретар Бориспільської міської ради Ярослав Годунок. Я пропонував місту повністю забрати лікарню на утримання. Якщо в керівництва Борисполя є таке бажання, я внесу пропозицію на районну раду, і ми вийдемо із засновників ЦРЛ. Звичайно, обладнання, яке закупили на кошти районного бюджету, забираємо. У нас є програма розвитку сільської медицини. А місто нехай забирає будівлі і забезпечує вторинну ланку. Але ж на цю пропозицію не погодились.

— Серед населення є побоювання, що більшість стаціонарних відділень ЦРЛ припинять діяльність. Наскільки вони є обґрунтованими?
— Це питання не до мене. Умова медичної реформи — створення госпітальних округів. Як це відбуватиметься, поки невідомо. Але все йде до того, що, згідно з медичною реформою, хочемо ми цього чи ні, вторинна ланка буде платною. Є певний безкоштовний пакет — первинна медична допомога. Все решта буде платним. Зараз ми проводимо перемовини зі страховими компаніями, будемо впроваджувати в районі страхову медицину.

— А що, в нашій країні є розвинута система страхової медицина?
— Звичайно. В Києві вже багато людей нею користуються. Повний пакет страховки — 150 грн на місяць. Що він дає? Приходячи в лікарню, ви не будете бігти в аптеку і купувати купу ліків. Це, а також лікування, покриває страховий поліс.

— Операції теж будуть платними? Чи позначиться рівень сучасної апаратури, яким обладнали хірургічне відділення ЦРЛ, на вартості операцій?

— Сьогодні за операцію не платять, а згодом у вартість операції буде враховано зарплату хірурга, амортизацію обладнання, інструментів. Буде виведена певна формула оплати для пацієнта. Тож за страховою медициною майбутнє.

— Якщо район і місто не дійдуть згоди в питанні спільного фінансування лікарні, яким ви бачите вихід з цієї ситуації?
— Я очолюю адміністрацію Бориспільського району. Перш за все, маю опікуватися медициною району, а не міста. Але ж ви бачите, що я не роблю різниці між жителями району й міста. У мене велике бажання об'єднати район і місто в Бориспільську громаду і припинити всі ці суперечки. Все має фінансуватися з одного бюджету — об'єднаної Бориспільської громади.
Я виступив з цією ініціативою на останньому засіданні районної ради. Було проголосовано рішення звернутися з пропозицією до всіх населених пунктів, включаючи м. Бориспіль, про утворення такої громади з центром в м. Бориспіль.

— А хто буде розпоряджатися цим бюджетом?
— Я зараз виступаю за те, щоб моєї посади взагалі не було. Бо якщо буде створено таку громаду, районної і міської адміністрації не буде. Буде рада, яка голосуватиме за бюджет, і виконавчий комітет великого населеного пункту. Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» це передбачає. Вважаю, що це єдина форма, яка дійсно має право на життя.

коментар до теми
Дисонанс у місцевій медицині
Головний лікар Бориспільської ЦРЛ Олександр Щур розповів «Вістям» про розподіл фінансування лікарні містом та районом.

Так, відповідно до кількості населення у місті та районі, медична субвенція від міста становить 52% забезпечення всім необхідним для медичного закладу, а район фінансує лікарню на 48% від загальних потреб. Але, як стверджує головлікар, у 2017 році від району додатково було перераховано 30 млнгрн, у 2018 році — ще понад 12 млн грн. Натомість Олександр Щур стверджує, що від Борисполя додаткові кошти на потреби ЦРЛ не виділялися. На запитання, чому суттєво різні вливання у розвиток лікарні, співрозмовник зазначив: «Для того, щоб район із містом діяли заодно щодо концепції розвитку лікарні, необхідні домовленості між двома владами, районною і міською».
Виходить, такої, на жаль, досі немає.

Наталія ДОЛИНА

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Календар публікацій
«    Січень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031