Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

Олег Верес «Складається враження, що усі за, а я проти»

Олег Верес «Складається враження, що усі за, а я проти»

Депутат-свободівець міськради у своїй першій каденції, встигає скрізь: поєднує виконання посадових обов’язків старшого інженера в «Укртелекомі» з активним депутатством, що часто переростає у гарячі бунтарські виступи із трибуни типу «я проти», паралельно він веде постійну онлайн трансляцію усіх нарад у міськвиконкомі та подій у місті на своїй сторінці у Фейсбук.

Ми зустрілися у КРК «Бархат», щоб за чашкою кави поговорити про мету його зйомок — це пошук компромату на чиновників та чи не проти він бути оператором-фрілансером у «Вістях», як оцінює мережі укртелекомівського зв’язку та курс міста, чим його не влаштовує архітектор та зонінг, та як воно жити на одну зарплату.

— Процитую ваш коментар у Фейсбук до інтерв’ю у «Вістях», де йшлося про прийняття зонінгу: «Місія… Місіонер… У них зонінг теж пройшов у «позі місіонера». Уявляю, яку «Камасутру» задіють при розробці та затвердженні Генплану Борисполя». Цим постом ви показали, що знаєтеся на «Камасутрі» чи зонінгу міста?
— Почну з іншого. Про мене кажуть, що я в раді завжди проти, яке б спірне питання не розглядалося. Не хочу, щоб це сприймалося, як піар. Якщо, наприклад, будується школа, садок — я «за» у правильних загальноміських питаннях. Але є теми, щодо яких маю свою думку. Дивує, що мої колеги часто не помічають ключових питань або роблять вигляд, хоча у кулуарах мені кажуть, що я правий, а самі голосуванням не підтримують. Наприклад, стосовно землі під комплекс «Рошен». Я учасник Майдану, де виступав за демократію, прозорість і європейське життя. Коли до нас прийшов інвестор «Рошен», то було уявлення, що президентська компанія діятиме прозоро у сфері бізнесу. Але жодне питання щодо цього підприємства: по виділенню землі, пайовій участі — не обговорювалося у депутатських комісій, усе виносилося на сесіях із голосу. Це обурює! Потрібно, щоб депутати ознайомилися, висловилися, бо складається враження, що усі за, а я проти. Інше питання — «не АТБ». Пам’ятаєте? Та земельна ділянка у центрі Борисполя, де АТБ, виділялася під культурно-розважальний центр, як і містобудівні умови і обмеження до неї. Коли і членам виконкому, і депутатам кажуть одне, а будується АТБ, то як мовчати?

— Чому вас аж так хвилює зонінг?
— Якби я не порушував питання зонінгу, то 95% людей не знали б і значення цього слова. Завдяки моїй сторінці у Фейсбук тепер знають
10 % бориспільців. Моя точка зору — документ робився кулуарно, непрозоро. Чому чиновники не розказали, що у зонінгу будуть там то такі от зміни? Може, щось депутат запропонує, хтось із представників громади. Хотів би, щоб усе обговорювалося.
— Хто вирішує у кулуарах?
— Мені важко сказати. Чомусь усі мовчали п’ять місяців, шукали, хто за мною стоїть із місцевих чи немісцевих, можливо, забудовників або політиків, чи мені заплатили, щоб я бойкотував питання зонінгу і для Борисполя було гірше. Чому інші мовчать? Не знаю.
— Вас підтримують свободівці?
— Якщо б кричали три свободівці у раді — це було б галасливо. Ми обговорювали разом, але той, хто виступав — це я. 19 депутатів із 36 підтримали зонінг, решта — ні, певно, мали свої вигоди: одним врахували прохання, іншим ще щось, тому й не виступали.

До сьогодні я не можу зрозуміти, які фактичні зміни були прийняті у зонінгу. Було рішення про прийняття змін до зонінгу. Дмитро Гопанчук на сайті міської ради та в «Трудовій славі» розмістив інформацію про громадське обговорення змін. Газету не читають, а на сайті не знайдеш. Минув місяць, і депутатам заявляють: будемо приймати. Чиновники кажуть, ми оголосили обговорення, значить, усе згідно із законом. Питаю: ви формально до цього підходите чи живете у місті і хочете, щоб громада знала усі рішення? Я для себе інсайдерським шляхом знаходив ці зміни до документа, додатки. Хто ініціював зміни? Не кажуть! Прошу: допишіть зміни і від кого вони, тоді вирішуватимемо. Не хочуть! У січні за 4 дні до сесії депутати зустрілися, кажуть, із голосу виносимо прийняття зонінгу. Я підняв галас, хотів задіяти прокуратуру. Міський голова поставив крапку і сказав, що за місяць документ пройде усі депутатські комісії, групи. Але
цього не сталося.
— Ви не можете вказати на порушення, але підозрюєте, що такі є, через непрозорість?
— Саме так. Але мені вдалося домогтися, щоб центральний парк міста став рекреаційною зоною, її тепер не можна займати.
— Не пізно? Вільної території у парку фактично не лишилося.
— Краще пізно, ніж ніколи. Ми могли втратити і цю зелену ділянку, вона тричі коригувалася.
— Коли так, скажіть, що то за дерев’яний паркан друге літо стоїть у парку поблизу Dr. Pub?
— Це незаконний паркан. Чиновники закривають на це очі. Їм не вигідно сваритися, можливо, із якимось депутатом чи впливовою людиною, кому той паркан належить. Чому я порушив питання парку? Спочатку десь тут з’являється огорожа, потім до неї пару цеглинок, потім усе пішло вище, далі — вікна і дах. От і все.

— За що прискіпуєтеся до нового архітектора на сесіях?
— У процесі виготовлення зонінгу з’явився новий архітектор. Говорилося, що усі призначення повинні бути демократичними, через відкритий конкурс. У нас конкурси проводяться, але так, щоб мало хто знав. Конкурс на посаду архітектора був оголошений давно і ніхто не йшов: фахівці, певно, думали, що не можуть тут реалізуватися. І раптом кажуть: вчора відбувся конкурс на архітектора. Несподівано! Прийшов у міськвиконком, питаю, чому не повідомили? Відповідають: це компетенція голови, усе згідно із законодавством. Із приходом архітектора почалося прискорення у прийнятті зонінгу. Приїхав проектант, якого я просив, щоб зміни до зонінгу були зрозумілі громаді: є стара схема і якою буде нова. На будівельній комісії разом із містобудівною радою та депутатами у актовій залі щодо документа, виявляється, нічого не зрозуміло. Питаю, де зміни, які вони, від кого? Немає відповіді. Наприклад, поблизу Олесницького озера, якщо із Київського Шляху дивитися, то праворуч, зона відведена під багатоквартирні будинки. Архітектор не орієнтується ні в документі, ні в місті.
Депутат має право запитувати у чиновника, а той відповідати зобов’язаний. Коли відповідає архітектор, то завжди починає: «Анатолію Соловйовичу, дозвольте доповісти…» Я не хочу сказати, що міський голова наробив усіх тих правок до зонінгу, але я підозрюю, що архітектор отримує певні вказівки.

— Нічого дивного. Архітектор належить до міської влади. Яку ви мету переслідуєте у протестах, докопуваннях, по-вашому, до суті?
— Хочу, щоб якнайбільше людей знали, куди рухається місто.
— І куди ж?
— В нікуди. Наведу приклади. Мій онлайн з базару на тротуарі набрав 6 тис. переглядів за півдня. А коли говориш про зонінг, то людям нецікаво. Чому у «Ліцей «Дизайн-освіта» не можуть набрати більше першачків? Звідки ця проблема? Через хаотичну забудову міста населення збільшується за рахунок молодих людей з дітьми, а у нас лише один новий садок і школа за стільки років. Це те, що видно зверху. Я працюю в «Укртелекомі», робота пов’язана із телекомунікаційними мережами, що під землею, як і комунальні мережі міста. Ніхто не бачить їхнього стану. Інтенсивна забудова додає навантаження на усі мережі. Те ж стосується електромереж. Очисні споруди недобудовані, бо місто самостійно цього не може вирішити, треба звертатися вище саме міському голові, який є і заступником голови Асоціації міст України. Питання не вирішується, і у мене немає інформації чому. Але треба, бо каналізація скоро потече невідомо куди.

— Чому стихійна торгівля стала частиною Борисполя?
— Один підприємець казав: треба було боротися тоді, коли там стояло кілька продавців, а коли їх багато, то важко справитися. Допустили до хаосу. Говорити про реконструкцію ринку? Ні, це буде конфлікт з тими, хто торгує законно. Яке вирішення? Треба подивитися: біля Тресту, за «Рошеном», є вільна земельна ділянка, яку можна віддати під торгівлю. Це люди підказали таке рішення.
— Щодо розподілу бюджетних коштів, що скажете, усе прозоро.
— Одні виступають за систему «Прозоро», щоб підприємці вільно брали участь у тендерах, але тоді іноді страждає якість робіт від переможців. Непрозорості у розподілі бюджетних коштів немає, але, думаю, треба посилити контроль за їхнім використанням. Щодо свого депутатського мільйона, то всі роботи на окрузі я довіряю нашим комунальним підприємствам, ЖЕКам, дороги — «ШБУ-50».
— Чому «лоховка» залишається без цивілізованих змін? Це ж ваш виборчий округ?
— У 2016 році я був на зборах із підприємцями, чиї ларьки на «лоховці», вони уже мають право власності на ті приміщення, на контакт іти не хочуть. Є там і незаконні ларьки. Наприклад, мій «улюблений» із шаурмою, щодо якого виборці пред’являють претензії. Мій метод — законно знести точку, але цей процес триває уже півтора року. Пишу чиновникам: з’явився МАФ незаконно. Відповідають: це тимчасова споруда. Я далі: зверніть увагу на тимчасову споруду. Вони: це причіп. Я змусив їх подати в суд, який виграли. Підприємець подав апеляцію. Апеляційний суд не відмінив рішення першого, а змінив його, назвавши МАФ причепом. Міськрада має рішення на його знесення, але судові рішення заважають одне одному. «Шаурма» стоїть досі, бо поліція теж не бачить «причепа». В ідеалі на місці «лоховки» має бути сквер. Для цього треба воля виконавчого комітету і міського голови особисто. Я допоможу.
— Чи не здається вам, що Бориспіль заполонили МАФи і гаражі, що не прикрашає місто?
— До колишнього керівника відділу контролю за благоустроєм я приходив, кажу: «Шаурма» стоїть незаконно». Через тиждень він відповідає, що приходив колега і попросив не чіпати ларьок. Як любить висловлюватися Годунок: за кожним ларьком стирчать чиїсь вуха. У мене прямих доказів немає. Думаю, у Рустама Хамракулова, нового начальника відділу благоустрою, буде воля розібратися із цими вухами або свої опустити і відійти. Я йому бажаю успіху і співчуваю.

— Зручно знімати онлайн у свій робочий час? Переходьте до редакції.
— Моя робота пов’язана із контролем лінійних мереж у всьому місті, тому заходжу і в міськраду. Маю тут конфлікт інтересів. На підприємстві я з 1991 року, бо ця галузь подобається, але її стан сьогодні — ні. Депутатство для мене — це розвиток міста. Я заводжуся, бунтую, йду в атаку, тому і знімаю.
— Новий Генплан місту потрібний?
— Так, але я ще не бачу, які зміни ініціюють. Чекаю, що буде робоча група з цього питання.
— Яку ви очолите, як прозвучало на сесії?
— Думаю, це був жарт. Але, можливо, мене залучать.
— Ви заступник голови транспортної комісії. Як вам стан громадських перевезень у місті?
— З 2015 року я прошу перевізників давати розрахунки-обґрунтування підняття тарифів. Коли я порівняв їх, зрозумів, що перевізники вимагають підвищити ціну на проїзд, а під неї підганяють показники. Лозунги не міняються роками: покращення стану маршруток, перевезення пільговиків. Меморандум між міськрадою і перевізниками — це фішка, щоб заспокоїти усіх. Потрібен чіткий контроль і оптимізація маршрутів. На виконкомі, коли підвищувалися тарифи цього разу, не були надані чіткі розрахунки, перевізники просили підняття, а чиновники їх захищали. Щодо комунального автопарку, то потрібні економічні розрахунки, а купівля електробусів для міста — це міф.

— Вірите, що побудують у Борисполі сміттєпереробний завод?
— 50 на 50. Є ж «мафія», яка кришує сміттєзвалища, тому, думаю, вона матиме лобі, що заважатиме будівництву. Наведіть приклад, де в Україні з’явився подібний завод? Будуть проблеми із цим проектом, але я за.
• Зóнінг (Zoning) — засіб контролю влади над використанням територій і споруд, що знаходяться на цих територіях. Йдеться у Вікіпедії. Території поділені на зони, щодо яких визначені різні можливості використання. Зонінг — це техніка містобудівного планування, що використовується місцевою владою в більшості розвинених країн.

бліц

— Чи маєте власний бізнес?
— Ні.
— Живете на одну зарплату?
— Так. Маю скромний автомобіль і скромну квартиру.
— Де відпочиваєте?
— Скромно відпочиваю під Одесою і в Карпатах.
— Не хотіли поставити свій МАФ?
— Думав про експеримент: чи важливо людям чесність депутата чи гречка. Якщо я візьму ларьок, то не зможу говорити те, що хотів би.
— Підете на вибори ще?
— Після кожної сесії думаю — все, пишу заяву. Минає два дні і розумію: кому я гірше зроблю?
— Влада — це наркотик. Відчуваєте залежність?
— Згоден, але не відчуваю.
— Чого б хотілося б у громадському житті та особистому?
— В особистому — відпочити. У громадському — щоб були однодумці й менше питань міста, проти яких хочеться виступати.
— У церкву ходите?
— Інколи. Я православний атеїст.
— Що дає натхнення?
— Не знаю навіть.
— Скільки вам років?
— 47.
— З віком аналізуєте своє життя?
— Депутатство — це теж розвиток для мене, бо у професії, на підприємстві, зараз не все добре, занепад.
— Які риси характеру заважають?
— Запальність.
— Які стосунки у вас із міським головою?
— Робочі. Були робочими до прийняття зонінгу. Зіпсувалися. Хоча я ні на кого не наїжджаю.
— Яка у вас освіта?
— Вища. Закінчив Київський інститут зв’язку.
— Родом із Борисполя?
— Так, закінчив школу №1 31 рік тому.
— У соцмережах багато часу проводите?
— Хотілося б менше.
— Яким має бути Бориспіль?
— Тихим, затишним містечком, а не забудованим спальним районом Києва. Тому зонінг, генплан — це документи, які здатні його зробити таким.
— Місцеві ЗМІ читаєте?
— Так, усі переглядаю. «Вісті» об’єктивні, не перекручують інформацію. Власника одної з газет я просив, щоб не писав про мене, бо там усе перекручують.

Оксана КОБЗАР,
фото Ірини КОСТЕНКО

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

  1. Ігор 27 червня 2018 14:20
    • Не подобається
    • 0
    • Подобається
    Шановний депутат не відповів на питання про гаражі. Хотілося б почути відповідь, коли в місті знесуть всі незаконні гаражі і покарають винних в їх незаконному встановленні?
Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: