Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

Місцевий формат на YouTube: «Бориспільський піжон»


Місцевий формат на YouTube: «Бориспільський піжон»

Самоіронічний, драйвовий, емоційний — бориспілець Ян Коньок знайомить зі своїм стилем життя у авторському блозі «Бориспільський піжон». Зйомки перших випусків відбулися в українському Борисполі та Польщі. Хлопець обіцяє: далі буде гарячіше. Про що його відео і чого чекати далі — у розмові з «Вістями».

Старт ідеї
«Бориспільський піжон» — новий розважальний контент на YouTube бориспільського формату, — розповідає Ян. — Однак він не обмежений Борисполем, як може здатися більшості. Це відео про те, як звичайний хлопець з Борисполя «піжонить», іронічно ставиться до людей, довкілля і самого себе. В наступних випусках плануємо показати автентичне українське, бориспільське, і європейське життя — чим воно відрізняється. Плануємо робити блоки інтерв’ю з людьми, які займаються свою справою і чиє ім’я на слуху».
Місцевий формат на YouTube: «Бориспільський піжон»

У пілотному випуску Ян «мандрував» Борисполем, знімав бабусь на базарі, перехожих біля «Рошену», кота в «Славутичі» і знайомих у парку. Локація стартового випуску — сміттєзвалище, наступного — у Польщі, де нині навчається. Попри щільний навчальний графік, Ян завжди знаходить вільний час для того, щоб побувати в Борисполі: окрім свят, приїжджає, щоб допомогти з господарством, бо є єдиною дитиною в сім’ї.
Місцевий формат на YouTube: «Бориспільський піжон»

Як розповів хлопець, відеодосвід уже має: років 4-5 тому публікував відео на YouTube-каналі, однак успіху не мав — не знав, як правильно цим займатися, не цікавився, що на той момент було б цікавим для людей. Тож, попри те, що на вустах знайомих мав прізвисько «блогер», закинув справу. Кілька ж місяців тому, приїхавши на кастинг одного з проектів у Київ, зрозумів, що хоче відродити справу. Назву вигадала подруга. Відправив їй фото з перукарні, вона у відповідь надіслала коментар: «Ну просто бориспільський піжон!» Тож коли постало питання вибору назви блогу, подумав: чому б і ні? «Це голосно і самоіронічно (люблю посміятися над собою), адже назва має крутитися в голові. Написав Сашку Ващенку (нині він мій оператор) про ідею. Саша передивлявся мої інстасторі, я — його. Він ідею підтримав. Так все і почалося. «Бориспільський піжон» — не формат однієї людини, себто мене. Ми розпочали справу із Сашком Ващенком і втілюємо її разом».

Мета проекту
На запитання «Чому за це взявся?», відповідає так: «Хочеться показувати людям життя, яким воно є. Буває зайдеш до когось з відомих блогерів, у котрих мінімум 50 тисяч переглядів, дивишся на картинку і бачиш, що вона штучна. Вони показують свою morningroutine: намарафечені прокидаються, ідуть на кухню, де все гарно прибрано, готують вівсянку з полуницею… Давайте дивитися правді в очі. Мій ранок починається з того, що я одним оком дивлюся на будильник з думкою: «Проспав!»

Ян не приховує: на блозі планує заробляти, якщо вдасться. І запевняє: все серйозно, має блокнотик з ідеями, де проект розписано на кілька випусків уперед. Експромтом був тільки «пілот». Випуск зі звалища, як з’ясувалося, з’явився неочікувано. Поїхали знімати лише підводку, ввімкнули камеру, аж тут познайомилися з охоронцем і почули чимало цікавої інформації (зокрема про станцію, що переробляє сміття на електроенергію). Коли в пілотному випуску не вистачало родзинки, поїхали на сміттєзвалище знову, аби попросити в адміністрації дозволу зайти всередину і познімати там, знов натрапили на «свого» охоронця і побачили, що обіцянки прибрати сміття, що віднесло вітром на поле, виконали. Ба більше: встановили невелику огорожу.

Ян зазначає, що завжди готовий до нового, тож «піти вище» не проти. Впевнений, що він — формат для телебачення: «Я часто ходжу по кастингах і ніколи не розчаровуюся в них, бо знаю, що кожен проект має чітко прописаних ведучих і персонажів, тож ви можете бути генієм своєї справи, але не вписатися у конкретний формат. А це не привід розчаровуватися. Не пощастило зараз — пощастить наступного разу».

Хлопець ділиться секретом привернення уваги до проектів: «Хочете зняти крутий матеріал — йдіть у маси, обирайте людні місця, перехожі самі будуть цікавитися, що ви знімаєте і де можна подивитися на результат».
Нині у Яна «гарячий період» — складає сесію в польському університеті, тож на «піжона» залишається зовсім мало часу, через це випуски затримуються. Ян тримає інтригу: каже, що наздожене паузи у виході відео непередбачуваними яскравими кадрами.

На запитання, чим освіта у Польщі відрізняється від української, відповідає не замислюючись: «В Україні викладачам не все одно на твій результат. Активна життєва позиція часто на руку студенту. У Польщі ніхто не ставить нічого за гарні очі. Знаєш — отримав оцінку, не знаєш — теж отримав, але мусиш прийти на перездачу. В польських вишах (принаймні в тому, де вчуся) нема громадської діяльності, жодного заходу, де б могли заспівати, показати себе, не проводилося. Для поляків свято — вихідний день, коли магазини не працюють, люди вдома відпочивають. Для нас свято, це коли ми на роботі і паралельно намагаємося святкувати».

Ольга КАЦАН

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Купити квартиру в Києві
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031