Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

"Бориспільські Вісті" у роки німецької окупації

"Бориспільські Вісті" у роки німецької окупації

У соцмережі натрапила на фото газети «Бориспільські вісті», датованої 1943 роком. Здивувалася, бо знала, що газета «Трудова Слава» виходила ще до Великої Вітчизняної війни, а от про «тезку» сучасних «Вістей» почула вперше.
Дослідила тему, переглянувши примірники газет часів окупації на Бориспільщині, що збереглися в державному архіві, й дізналася багато цікавого про пресу 1941-43 рр. та про те, чим і як жили бориспільці у ті роки.

На території України
У період окупації більшість містечкових і районних газет, що виходили в Україні, були закриті, натомість започатковані нові, які мали бути лояльними до нової влади. Такі періодичні видання спочатку були підпорядковані спеціальним пропагандистським підрозділам вермахту, т.зв. батальйонам пропаганди, головною метою яких була психологічна обробка військ і населення противника.

Начальник штабу верховного головнокомандування вермахту Йодль в своїй директиві наголошував, що «бажано продовжити випуск кількох великих газет під німецькою цензурою. Преса повинна бачити своє покликання в тому, щоб справляти на населення заспокійливий вплив, утримувати від будь-яких актів саботажу. Якщо можливості стежити за пресою не буде, то робота газет і журналів, а також інформаційних агентств має бути припинена».
Через деякий час більшість місцевих газет були передані до підпорядкування Рейхскомісаріату України (адміністративно-територіальна одиниця німецького цивільного управління в роки Другої світової війни) та місцевим комендатурам, і на них була покладена особлива мета: вплив на місцеве населення та проведення антирадянської та антиєврейської пропаганди. З цією метою для написання статей активно залучалися члени груп ОУН.
"Бориспільські Вісті" у роки німецької окупації

Наклади більшості газет були скорочені, натомість наклади та періодичність виходу деяких, найважливіших для вермахту (в т.ч. «Бориспільських вістей»), були збільшені.
Директива політуправління РКУ щодо преси говорила: «Українські та інші газети, що видаються в райхскомісаріаті, — винятковий засіб впливу на населення пропагандою і політикою, наказаною райхскомісаром. Вони не слугують народним чи культурним потребам населення чи навіть віровизнанням... Кожен рядок повинен допомагати у здійсненні великої місії фюрера в створенні нової Європи».
"Бориспільські Вісті" у роки німецької окупації

ЗМІ на Бориспільщині
У період окупації «Трудова слава» була закрита, а на зміну їй прийшло нове видання — газета «Українське життя», що згодом була перейменована у «Бориспільські вісті». Газета виходила тричі на тиждень накладом 8000 примірни-ків та мала 2 або 4 сторінки. Редакція газети знаходилась на вул. Центральна, 63 (пізніше – вул. Леніна, вул. Київський Шлях).
Головні теми і пропагада. Головна увага приділялася світовим новинам, новинам України та місцевим, були також оголошення, реклама та навіть анекдоти. Слід сказати, що все, надруковане в газеті, мало яскравий антирадянський та антиєврейський відтінок. Так, майже в кожній статті так чи інакше наголошувалося на тому, що Радянський Союз (при чому вживалися виключно слова совєти, уряд совєтів, совєтські війська) був окупантом та знищував укра-їнців, а тепер Україна стає членом нової Європи. Згадувалося, що Україною правили «жиди» та «жи-дівські большевики», а тепер цьому прийшов край і т.п. Майже постійними рубриками були «Таємниці Кремлівського двору», «Україна в жидівських лабетах», «Винні жиди», «Геть від Москви». Анекдоти теж були про «жидів» та більшовиків. Світові новини подавалися в руслі успіхів Німеччини та німецької армії, багато писалося про Японію, Туреччину, Фінляндію, міжнародну політику. Негативно писалося про європейські країни, США та Канаду. Багато було історичних статей, переважно про тяжку долю Німеччини, «віддану на поталу європейським ім-періалістам, які знищували німецький нарід, так само як Росія знищувала нарід український, та на який саме Провидіння поклало велику місію звільнити Європу та принести їй нове життя». (цитата із газети від 29 жовтня 1941 р.).
Лише деякі з назв матеріалів: Здобуто Ворошиловград, Досяг-нуто нижньої течії Дона, Японці зайняли порт Ванчжоу, Опір совєтських сил зменшується, Англо-совєтський єдиний фронт брехні, Американські залізниці не відповідають своїм вимогам, Англія зраджує Європу, Німеччина виграє війну, Успіхи румунських льотчиків, Англія боїться підвод-них човнів, На Кубані розбито совєтські дивізії, День хоробрості в Болгарії, Харчові продукти для Греції, Нагородження маршала Антонеску, Британці знову втратили підводний човен, Незгоди між союзниками, Ленінград під запеклим артилерійським вогнем, …
"Бориспільські Вісті" у роки німецької окупації

Місцеве життя того часу. Із газети видно і про життя Борисполя та району: працювала реальна гімназія, для прихожан було відчинено Свято-Миколаївський храм, а міська амбулаторія знаходилася в будівлі тубдиспансеру, нині занедбаній. Були створені районова управа та нова українська поліція, працював відділ Земельного банку. Після того, як із бібліотеки були вилучені «жидівські автори», вона відновила свою роботу (листопад 1941 р.). Відділ пропаганди, де знаходилася і редакція газети, почав збирати матеріали про історію Борисполя та свідчення «постраждалих від більшовицького терору». Час від часу оголошувалося про збір допомоги для військовополонених (було бюро допомоги полоненим), дітей-сиріт.
Про мову тоді, як тепер. Бориспільців газета закликала до прояву національної свідомості та відмови від російської мови: «Та прийшов цьому (використанню російської мови — прим.ред.) кінець. Українській мові повернено всі права. Кожен українець мусить знати свою мову і з гордістю в кожній установі, в кожній організації, в школі, театрі, на вулиці, в сім'ї — завжди говорити по-українському. Українська інтелігенція і службовці мусять подбати, щоб у жодній установі не чути було російської мови. Досить з нас рускотряпства. А росіянам уже час знати, що вони живуть на Україні, їдять її хліб, тож мусять знати і мову нашого народу».

Про хазяйство. Увага приділялася і господарським питанням: писалося про стан тваринництва (так, розводили коней, овець, кролів, курей), бджільництва, контроль за посівами та збором урожаю, розвиток кооперації та збору податків. Нарікалося, що бориспільці погано дбають про тварин, зокрема коней, що знаходяться у їхньому господарстві, не дотримуються належної чистоти.

Усі голуби мали бути знищені:
НАКАЗ
Усіх голубів у місті та приміській смузі треба негайно знищити. Хто після 26 жовтня триматиме ще голубів, той буде розстріляний як саботажник. ЕБЕРГАРД, Комендант міста. (№6, 3.11.41)

І податки. Писалося і про те, що бориспільці не поспішають зі сплатою податків. Наголошувалося, що німці залишили в дії існуючий радянський закон про оподаткування, а ще надали льготи ремісникам та самозайнятим громадянам (суму податку прирівняли до податку з найнятих робітників та службовців, що становив 10%), що дає змогу «проявити ініціативу, зацікавленість та прагнення до відкриття нових промислів», але, не дивлячись на ці пільги, багато несвідомих бориспільців ухиляються від сплати податків. (№ 6, 31.01.42).

Був кримінал. Зверталася увага на несвідомість бориспільців; так, в одному із номерів газети йшлося про отруєння технічним спиртом (чотири особи померли, ведеться слідство), в іншому було таке оголошення:
ОБ'ЯВА
Останнім часом часто помічається, що з помешкань, які займають проїжджаючі військові частини і їх залишають, зникають шибки, навіть віконні рами, а також меблі (ліжка, крісла і ін.), які краде цивільне населення. Подібні вчинки вважатимуться як грабіж і будуть дуже суворо каратися.
Заст. Голови Райуправи БЕЗБОРОДЫЙ). (№ 45, 2.07.42).

Зміна німецької риторики: від гасел до наказів.
Якщо в 1941-1942 роках німці ще намагалися вплинути на свідомість бориспільців антирадянськими гаслами та закликами до прояву національної свідомості, а також заохочували їх виділенням земельних ділянок, зменшенням податків, відкриттям церков і т.п., то в 1943 ро-ці риторика змінилася, від закликів перейшли до прямих наказів.
У номерах газети за 1943 рік антиєврейські гасла та статті про відродження української мови, культури тощо вже практично відсутні, переважають новини із фронту, а ще з’явилась нова рубрика: Нам пишуть із Німеччини.
На підставі закону про трудову повинність, що поширювалася на всю звільнену від більшовиків територію, вся місцева молодь обох статей, народження 1922, 1923, 1924 та 1925 років була покликана до обов'язкового відбуття трудової повинності строком на два роки. За протидію цьому особи каралися каторжною тюрмою або в'язницею (ГЕНЕРАЛЬ-КОМІСАР, Київ, 27 квітня 1943).

Багато бориспільців відбули на роботу до Німеччини. Щоб показати, як гарно їм там живеться, в кожному номері газети друкувалися їхні листи.

Життя тих, хто залишився працювати в Борисполі, теж змінилося.
Так, відтепер надлишок сільськогосподарських продуктів, вирощених на приватній ділянці, належало здати на користь держави, а торгівля городиною, молоком, маслом, яйцями та м’ясом заборонялася. (21.05.43)
Був запроваджений новий податок — велосипедний збір в сумі 50 крб. на кожну веломашину. При цьому всі велосипеди належало поставити на облік в управі, кожному був присвоєний номер, який мав бути почеплений на велосипед (подібно сучасному авто номеру) (постанова районової управи від 4 березня 1943 р.)

Вихідні дні відтепер слідувало присвятити праці на користь громади та держави: наказ повідомляв, що віднині в сільському господарстві під час весни, літа та осени неділі і святкові дні будуть робочими днями.(7 квітня 1943 р.)
Школярам теж була робота, вони мали боротися з плодовими шкідниками разом з учителями під час навчальних годин і під контролем української поліції. Наголошувалось, що вчителі відповідальні за те, щоб шкідники були знищені скрізь і повністю. (10 квіт-ня 1943 р.)
Коли прийшов час збирання врожаю, працювати мали теж всі без виключення, починаючи з дітей віком від 12 років. (12 липня 1943 р.)

Це історія. Бажаючі дізнатися більше, можуть ознайомитися з газетою в цифровому форматі, доступні номери викладені в електронному Архіві української періодики онлайн LIBRARIA.

Підготувала Наталія ТОКАРЧУК, фото з державного архіву

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Календар публікацій
«    Листопад 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930