Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

Перейменування вулиць: чи не досить?


Перейменування вулиць: чи не досить?

Вуличний покажчик у Молдові після численних перейменувань.

Є факт. «Вісті», проводячи журналістське розслідування, стикнулися з труднощами, намагаючись знайти родичів людини в Борисполі за конкретною адресою, вказаною в реєстраційних документах за 1939 рік. Здавалося б, якщо назва вулиці змінилася, архівний відділ має всі дані. Але виявилося, що дізнатися назву вулиці, якою вона була 80 років тому, у Борисполі неможливо. У архівному відділі розповіли, що даних до так званого великого перейменування у 1953 році (тоді мінялися назви і нумерація будинків) немає. До того ж за часів незалежності Бориспіль пережив щонайменше два нових перейменування вулиць.

Тож чи необхідні часті перейменування вулиць, які проблеми вони тягнуть, та як міняються назви в інших країнах, дізнавалися «Вісті».

Так насправді
Під шумок. Відомо, що перейменування вулиць відбувались в усіх країнах світу. Зараз найбільше змін назв в пострадянських країнах, що є наслідком декомунізації. Однак є випадки в Україні, коли «під шумок» змінюються вулиці, які носили імена відомих письменників, поетів, композиторів, або замінюються нейтральні назви, аби лише назвати їх іменами теперішніх героїв.
Перейменування вулиць: чи не досить?


На всій вулиці на покажчиках вказана вул. Ватутіна, натомість на початку — табличка «Старокиївська», ця ж назва у офіційних документах РЕМу, хоча їй повернули попередню назву.

У пострадянських країнах. Однією з країн, де, як і в Україні, хвиля перейменувань не вщухає, є Молдова: деякі з тамтешніх вулиць пережили стільки змін, що на вуличних вивісках під сучасною назвою пишуть весь перелік попередніх, що є зручно і пізнавально.

У світі. Натомість жителі європейських країн спокійно ставляться до того, що їхні вулиці названі іменами Карла Маркса, Фрідріха Енгельса, Праці, Революції, навіть Леніна. Їх не змінюють, бо вважають, що це – історія, яку треба пам’ятати. Позитивно сприймають і вулиці з іменами поетів чи письменників, хай і російських – є вулиці Пушкіна і Лермонтова, Горького та Чехова. Щодо процедури, то, наприклад, у Німеччині будь-які рішення про перейменування набуваються законної сили не відразу, а через роки. Після прийняття попереднього рішення до нього повертаються і аналізують його доцільність.

Що відомо про історію перейменувань у Борисполі, чи завдала декомунізація вулиць незручностей, розповіла секре-тар топонімічної комісії та старший науковий працівник Бориспільського історичного музею Тетяна Гойда.
Перейменування вулиць: чи не досить?

Старший науковий працівник музею, секретар топонімічної комісії Тетяна Гойда.

Старі назви досі з’ясовуються
«Відомо про два перейменування у Борисполі відбулося у 1922 році та 1953, коли т.зв. велике перейменування: змінені назви майже всіх вулиць та нумерація будинків. Тоді не було громадських слухань: рішення прийняли, за кошт держави змінили вивіски, номери та інформацію в документах. Архіви втрачені у воєнні роки. Зберігся один доку-мент 1922 року, що стосується перейменування, в ньому вказано декілька вулиць; про інші зміни цього року чи раніше невідомо.
Можливо, були перейменування (не масові) в 30-х роках, але даних про це немає.
Нині відомо не про всі старі назви. Коли прочитали в «Вістях» про розшук родичів Миколи Гальченко (пілота, що загинув у 1945 році), теж зацікавилися, де знаходилася вулиця Фрунзе. Хтось із старих мешканців вказував, що це район Вигону, ми вважали, що це Розвилка, бо попередня назва — Іванківський шлях. Одна жінка прочитавши публікацію, принесла листа, в якому стверджувала, що Фрунзе — це район Шкурівки. Ми знаємо, що в Борисполі був такий район, але не знаємо, де. Зараз вже з’ясували, що Іванківський шлях був на Розвилці, і відомо, що вулиця, що носила назву Фрунзе в 1939 році, це нинішній Київський Шлях, його кінець. А от щодо Шкурівки — досі невідомо», — розповідає Гойда.

Перейменування вулиць: чи не досить?

Вул. Горького перейменували на Момота, але як на деяких будинках, так і на автобусах та зупинках вказана стара назва.

Підготовка до перейменування велась давно
За словами співрозмовниці, у 90-х роках перейменувань, крім вулиць Леніна та Чубаря, не було. Щодо зміни назв вулиць 2015 року, каже, усе відбувалося не спонтанно: діюча комісія при міській раді, починаючи з 2007 року вела роботу та подавала пропозиції, але закон про декомунізацію дозволив (або змусив) міську владу втілити ці напрацювання. «Питання про перейменування піднімалося у Борисполі із початку 90-х років, про необхідність цього писали журналісти Лариса Громадська, Тарас Корніюк, Володимир Білкей та інші автори «Вістей», ці публікації зберігаються в музеї»,— розповідає пані Тетяна.

«Щодо перейменування через декомунізацію, то на топонімічній комісії підготували список вулиць, рекомендованих до зміни, затвердили його, на засіданні виконкому відкоригували (з 56 залишилось 39 назв), і по цих вулицях мали пройти громадські обговорення. Суперечки були лише щодо імен героїв сучасної війни», — згадує Тетяна Миколаївна.

Недоліки та незручності
Пані Тетяна визнає, що через те, що обговорення пройшли не на всіх вулицях, а міська рада проголосувала за перейменування списком, це дозволило через суд скасувати рішення про перейменування деяких вулиць (Лютнева, Ватутіна, Карла Маркса та Суворова). «Люди скористалися порушенням процедури голосування як формальною підставою. Це досі викликає плутанину — наприклад, на вулиці Ватутіна (яка була перейменована в Старокиївську, а потім суд повернув їй попередню назву) вивіски «вул. Ватутіна», а на початку вулиці вказано «Старокиївська», ця ж назва вказана в платіжках та документах РЕМу, який змінив назву вулиці в документації після перейменування, а після рішення суду ще не встиг», — констатує співрозмовниця.

За її словами, із іншими перейменованими вулицями ситуація не краща — покажчик з новою назвою є тільки на початку вулиці, а далі на будинках у більшості старі назви: «Цим має займатися КП «ВУКГ» — за бюджетні кошти замінити вивіски, але вони чекають, поки господарі будинків зроблять це самостійно».

Вочевидь. Часте перейменування вносить плутанину та невдоволення, не кажучи про економічні збитки, пов’язані з процедурою. Можливо, враховуючи нинішні нестабільні часи, слід взяти за правило давати вулицям нейтральні назви, без політичного підтексту, щоб уникнути переоцінки у майбутньому.

ДОВІДКОВО
У Києві впродовж 2014-2018 років перейменовано 206 об’єктів (вулиці, сквери, парки тощо).

У Борисполі тільки у 2015 році список запропонованих перейменувань містив 106 об’єктів (104 вулиці, озеро та площу).

УЖЕ ДІСТАЛО
Починаючи з 2019 року ініціатор зміни назви вулиці у столиці зобов’язаний проконсультуватися з її постійними мешканцями і після позитивних результатів може звертатися до міської влади.
За численними зверненнями та проханням громадськості розглядається можливість введення мораторію на перейменування об’єктів на найближчі 7 років.


Наталія ТОКАРЧУК, фото автора

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

  1. Олег 4 лютого 2019 20:18
    • Не подобається
    • +1
    • Подобається
    дістало не бути малоросами?!
    будемо жити з
    суворовим та карлом марксом?
  2. Катерина 23 лютого 2020 12:47
    • Не подобається
    • 0
    • Подобається
    Дякую за допис. Дуже цікаво. Щодо нових назв вулиць, часом, проглядається данина моді обо критерій на зразок "слово красівоє". Наприклад, вілиця Ленінградська названа Соборна - до чого та назва?. А краще б було назвати Княжицький Бульвар, чи Озерний Бульвар, чи просто Бульвар - бо-таки бульвар.
Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Купити квартиру в Києві
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031