Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

Лірник Сашко в Переяславі

Лірник Сашко в Переяславі

Про Сашка Лірника чули, мабуть, усі, хто цікавиться сучасною українською літературою. Це напрочуд різностороння і, як виявилося під час особистого спілкування, дуже приємна людина. Кілька днів тому пан Сашко завітав до переяславського храму святого Єфрема, що знаходиться на території центральної районної лікарні.

Сашко чемно дочекався закінчення служби, а потім — на зеленій травичці біля лікарняної церкви для прихожан, серед яких було багато дітлахів, — розгорнув казкове дійство…
Сашко Лірник, він же Олександр Іванович Власюк — інженер-будівельник та кораблебудівельник, заслужений працівник культури України, актор, телеведучий, сценарист, автор телепрограм, казкар-лірник, музикант, який грає на колісній лірі, варгані (дримбі), гітарі, бубоні, колишній учасник київського гурту «Вій», член журі фестивалю авторської пісні «Срібна підкова», учасник фестивалів «Країна Мрій», «Шешори», «День Незалежності з Махном», «Етноеволюція», «Трипільське коло».

Не можна оминути діяльність Лірника Сашка як волонтера й добровільного помічника Українського війська. Він постійно їздить із концертами на передову, розповідає бійцям казки «для бліндажа», організовує волонтерську допомогу та агітпотяги на Схід. Організовував концерти і сам виступав у Мар’їнці, Красногорівці, Пісках, Маріуполі, Широкиному, Авдіївці, Волновасі, на шахті «Бутівка». Був автором ідеї, організатором і режисером-постановником концерту для ветеранів АТО до 25-ліття Збройних сил України в Києві, де рок-гурти «Брати Гадюкіни», «Тінь Сонця», «Вій», «Багіров Бренд», «От Вінта» грали свої твори разом із оркестром Збройних сил. Ось така видатна людина завітала до Переяслава. І сьогодні пропонуємо увазі читачів невеличке інтерв’ю з Лірником Сашком.

— Ви 12 років жили в Росії. Чим там займалися?
— Працював інженером на Мурманському суднобудівному заводі, потім створив власну фірму, теж пов’язану із суднобудуванням та судноремонтом, зокрема атомних криголамів. Створив потужне українське земляцтво, яке діє й зараз, тримається в непростих російських реаліях.

— Чим, на Вашу думку, росіяни відрізняються від українців?
— Це довга розмова. Розумієте, це зовсім інший народ, інша ментальність, інше ставлення до світу, до оточення. Українець більше відкритий, товариський. Це люди горизонтальних зв’язків: усі родичі, всі куми. Це добре спрацювало на початку війни, коли добровольці, волонтери одне одного підтримували. А росіяни… Там суміш народів і народностей, як Вавилон. У них за душею нічого свого древнього нема, то вони крадуть наше. І це люди вертикальних зв’язків: їм цар наказав — і вони всі падають, як холопи, на коліна й виконують наказ. Це, звичайно, спрацьовує, проте така вертикаль дієва певний час. У вікових масштабах всі імперії розпадаються саме через жорсткі вертикальні зв’язки. Адже людина повинна не тільки підкорятися якомусь царю, а мусить поважати й любити свій народ. Бо коли любиш свій народ, нічого чужого хапати не будеш.

— Ви маєте учнів, зокрема в Росії?
— Я навчаю усіх охочих складати й розказувати казки. У мене учні по всьому світу і в Росії також. На жаль, після початку війни зв’язки з ними обірвалися. Ще маю ученицю зі Штатів, з Бостона. Вона приїжджала до мене, ціле літо вчилася казки розказувати, я її і навчив. Рік тому зв’язувався з нею по скайпу. Виявляється, моя учениця працює головним сценаристом знаменитої кінокомпанії Ворнер Бразерс.

— Над чим Ви зараз працюєте?
— Закінчую роботу над художнім фільмом за своїм сценарієм, гальмує нестача фінансів. З другим сценарієм виграв державний пітчинг, себто, фільм фінансуватиметься з бюджету (Господи, поможи!). Зніматимемо різдвяну казку. Ще працюю над сценарієм іншої новорічно-різдвяної казки. Багато пишу філософських есе, постійно їжджу на фронт, пробую відродити одну зі своїх передач на телебаченні.

— Щойно прочитав Вашу усмішку «Як стати зрадником»…
— Це я написав зовсім недавно і присвятив людям, які не розуміють, що відбувається. Якщо хочеш щось змінити – змінюй, шукай шляхи, можливості. А просто волати… Таких людей називають корисними ідіотами. Комусь вигідно, щоб ідіот кричав: «Давайте все зруйнуємо!» А далі? Далі він не знає, що робити. Таких людей треба зупиняти і вчити.

— А носіїв «руського мира» можна навчити?
— Зі свого досвіду чітко знаю: якщо вони дорослі, їх уже не зміниш. Нам слід боротися винятково за молодь. Чим я і займаюся. Нове покоління мене радує, воно виросте українцями. А час русофілів мине.

— Куди поїдете після виступу?
— Поїдемо до військових у Дівички, потім збираємося на фронт, до морпіхів у Маріуполь… Я, коли виступаю перед бійцями (а ви уявіть собі цих суворих чоловіків, загартованих війною!), називаю їх котиками, зайчиками. А ще й кажу, як діткам: «Запам’ятайте: той в бою перемагає, хто характер справжній має, і не той, хто люто злиться, а лиш той, хто не боїться». Їм подобається.

— Як Ви все встигаєте?
— Я вже звик до такого життя. Коли два-три дні знаходжуся вдома, починаю нудитися, шукаю собі пригод.

— Коли, на Вашу думку, ми переможемо?
— Ми вже перемогли. Те, що українці повстали, вже є нашою перемогою. Ми не стали бидлом. І що б ворог не робив, Україна вже відбулася.

довідка
Сашко Лірник (Олександр Іванович Власюк) народився 1963 року в Умані, жив у старому будинку родини графа Потоцького. Нині мешкає в Києві. З 1999 і до 2002 року Олександр Іванович був автором і ведучим телепередачі «Казки лірника Сашка», 2010-11 — програми для дітей «Світанок» на ICTV. 2003-го за версією журналу «Політика і культура» диск «Казки Лірника Сашка для дорослих і дітей» був визнаний найкращим альбомом України.
Пан Олександр у 2008-11 роках написав і поставив «Зіркові вертепи» на фестивалях «Карпатія». Знявся у кліпі гурту «Тінь Сонця», записував пісні з гуртами «Рутенія», «Чур», «Кому Вниз», знімає художній фільм за мотивами своєї казки «Про вдову Ганну Шулячку, Чорного козака і страшне закляття», в якому грає одну з ролей. Актор є одним із ведучих фестивалю «Українське Різдво» в Києві. Крім того, як казкар-лірник, він брав участь у багатьох етнічних та музичних фестивалях. А написаний і поставлений 2014 року його «Зірковий Новорічний Вертеп» на Майдані Незалежності був визнаний найкращим новорічним шоу в Україні. Того ж 2014-го року за сценарієм Олександра Власюка на екрани країни вийшов мультсеріал «Моя країна Україна». Казкар озвучив усі 26 серій і був у мультфільмі головним героєм разом зі своїм котом Воркотом.
За волонтерську роботу і виступи на фронті Олександр Власюк отримав нагороду Генштабу ЗСУ «За заслуги перед Збройними силами України».

Олександр МАТВІЄНКО

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Вопрос: 156+2
Ответ:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введите код: