Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

Валентин Безрукий: «Із закону вмудрились викреслити все, що захищало споживача»

Валентин Безрукий:  «Із закону вмудрились викреслити все, що захищало споживача»

З нагоди Всесвітнього дня захисту прав споживачів, який міжнародна спільнота відзначає 15 березня вже більше 50 років, «Вісті» вирішили поспілкуватися про споживацькі реалії та перспективи в Україні з Валентином БЕЗРУКИМ, президентом Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Тест».

— Валентине Аркадійовичу, чи споживачам є що відзначати, виходячи з об’єктивної картини сьогодення?
— Зараз головний не споживач, а бізнес. Не забувайте, у нас державою керують, в основному, підприємці, тому перший крок, який вони зробили, це обмежили будь-які перевірки бізнесу. Як свого часу на засіданні комітету сказав один депутат, спочатку ми створимо ідеальні умови для бізнесу, а потім будемо говорити про захист прав споживачів. Можна констатувати, що наші народні обранці із закону умудрились викреслити практично все, що захищало споживача. Єдиним і правильним напрямком, який іще залишився за споживачем, є судовий захист, але доступ до нього обмежили. Якщо раніше споживач мав право подати до суду без плати держмита, то у новій редакції Податкового кодексу цей пункт був повністю проігнорований. І оскільки кодекс має вищу силу, ніж закон, сьогодні пересічний українець, вирішивши подати до суду на недобросовісного виробника, має заплатити близько 800 гривень, які йому ніяк не компенсуватимуться. А на грунті нинішньої тотальної малозабезпеченості звернутись зі скаргою на недобросовісного виробника мало хто зможе собі дозволити.

— Які механізми навколо суспільного споживання функціонують і чи працює це у нас?
— Щороку виокремлюють основну тему, яка чіткою лінією слідує по всій системі прав споживачів в усьому світі. Наприклад, 2016 рік був присвячений можливості зниження кількості антибіотиків у продуктах харчування, що негативно впливають на здоров’я людини. В нас як було 2 види антибіотиків у нормі медикобіологічних вимог по контролю (давно застаріли і їх рідко використовують), то так вони і залишились. А, наприклад, аби експортувати продукцію до країн ЄС, санітарно-ветеринарна лабораторія, згідно з вимогами, контролює їх аж на декілька десятків назв. Тому, зрозуміло, на антибіотики в Україні ніхто так і не звернув уваги. А от на 2017-й була озвучена тема «Правоспоживачі в цифрову епоху». Днями на одній робочій зустрічі я запитав представників Держспоживслужби, чи є в них підрозділ, який займається саме цифровими технологіями захисту прав споживачів, то у їхніх очах побачив повне нерозуміння питання в принципі.

— Як оцінюєте якість продуктів харчування українського виробництва в цілому?
— За останні три роки ситуація дуже змінилась зі зрозумілих причин. Раніше, коли економічна ситуація була більш стабільною, то це було стимулом і для виробників, зокрема що стосується виведення на ринок якихось флагманівських продуктів, хай навіть по більш високій ціні, покращилась якість... Але зараз, коли у країні війна, то ситуація за останні три роки помітно погіршилась. Особливо це відчутно по дорогих позиціях продуктів харчування, які розкуповують в рази менше. Багато виробників відмовились від таких продуктів і почали робити продукцію більш низької якості. Зрозуміло, вони намагаються її здешевити. Реально зробити це можна лише купуючи сировину більш низької якості і змінюючи склад продукту, наприклад, внісши зміни в технічні умови для зміни пропорції. Скажімо, якщо у ковбасі по вмістності спочатку використовувалась свинина — яловичина — курятина, то тепер на перше місце поставили курятину, що є дешевшою, а назва продукту залишилась та ж. Але так роблять чесні виробники, а ті, що фальсифікують, на етикетці взагалі нічого не міняють, продовжуючи виготовляти продукт, склад якого абсолютно інший. Так само і щодо якості сьогоднішньої сировини, яку, наприклад, виростивши в Україні, можна свіжою відразу ж направляти на переробку, а можна завезти і десь із Аргентини, де та, можливо, невідомо скільки десятиліть десь пролежала.

— Тобто, справді якісні продукти на полицях магазинів все ж знайти можна?
— Можливо, з моїх слів вийшла надто песимістична картина, але насправді непоганої продукції в Україні досить багато. Наприклад, коли ми робимо тестування і беремо десять видів молока, з них 3-4 зразки будуть хорошими, а всі інші поганими. І так чи не по всьому. Тобто, вибрати щось хороше завжди можна.

— Яка сьогодні найавторитетніша інформаційна платформа для споживача?

— В ЄС існують дві відкриті системи швидкого оповіщення про появу небезпечної продукції на ринку. По непродовольчих товарах вона називається RAPEX (там дуже багато техінки, дитячих іграшок, побутової хімії, косметики тощо), а продовольчих — RASFF. І якщо український і європейський ринки продуктів суттєво відрізняються і ми мало що справді можемо там почерпнути, то що стосується RAPEX — навпаки. Це дуже цікава система, а недоступна може бути тільки тому, що вся інформація там англійською.

Знаково
Ще у 1961 році було сформульовано чотири головних права споживача: право на безпеку, право на якість товарів і послуг, право на достовірну інформацію про них, право захищати свої споживацькі претензії в суді. Пізніше додалися ще чотири: право на відшкодування збитків, право на споживацьку освіту, право на задоволення базових потреб і право на здорове довкілля.

Валентина ОЛІЙНИК

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Календар публікацій
«    Жовтень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031