Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

Руслан Бідненко: «Футболістів не потрібно змушувати грати… якщо не хочеш — до побачення»

Руслан Бідненко: «Футболістів не потрібно змушувати грати… якщо не хочеш — до побачення»

36-річний Руслан Бідненко є одним із найвідоміших футболістів бориспільського «Борисфена», що колись виступав у вищій лізі чемпіонату України… В інтерв’ю нашому кореспонденту Руслан Михайлович розповів про основні перипетії своєї футбольної долі.

— Руслане Михайловичу, до переходу в київське «Динамо» Вами цікавилися європейські клуби. Зокрема «Інтер», «Аустрія», «Вердер», «Ланс». До якого європейського клубу Ви були найближче?
— До французького «Ланса». Два місяці тренувався разом з ними. Хотіли залишати, але не домовилися. Пам'ятаєте, тоді були автобуси двоповерхові, іномарки? Так ось, спочатку за мене просили автобус. Французи були не проти, але потім керівництво «Борисфена» попросило за перехід гроші — вони платити не захотіли. Я опинився заручником ситуації. У моїх батьків був контракт із президентом «Борисфена» Ігорем Ковалевичем — не з самим клубом, а з ним. Ті суми, що пропонували європейські клуби, його не влаштовували. Якби була можливість — залишився б у Лансі не роздумуючи. Їздив також на перегляд до Греції. Щоправда, сам не дуже хотів грати у цій країні. Мені «Дніпро» тут в Україні таку ж зарплату пропонував, що і греки. Міг у російський ФК «Сибір» поїхати, але мене тодішній тренер Олександр Рябоконьвідмовив.

— Що найбільше запам'яталося з перегляду у «Лансі», який на той час був серед лідерів французького футболу?
— Ставлення тренера до гравців, тренувальний процес. Постійно стояв з відкритим ротом — усе нове і цікаве було. Приходиш після тренування і не падаєш, бо сил немає, а навпаки відчуваєш ще більший ентузіазм. Жив у кімнаті з афроамериканцем, але вже не пригадаю, як його звали. Спілкувалися англійською, французькою теж під кінець перегляду почав говорити.
— Ви опинилися в «Динамо», але могли перейти і в «Шахтар».
— Так. Мене запрошували власники цих двох клубів. Президент «Динамо» Григорій Суркіс ходив на всі ігри молодіжної збірної України. Так само, як і президент «Шахтаря» Рінат Ахметов — заходив у роздягальню після матчів, руку тиснув. Спочатку мені з Донецька зателефонували. Сказали, мовляв, завтра зранку висилаємо за тобою приватний літак. Увечері набрали з «Динамо», і я підписав контракт з ними.

— Коли Ви стали гравцем «Динамо», його тренував Олексій Михайличенко. Які враження від співпраці з цим фахівцем?
— У нього грали ті, хто віддавався на тренуваннях. Тому з усіма у нього були гарні стосунки — справедливий тренер.

— Є думка, що Олексій Олександрович — занадто м'який тренер. Вам так не здалося?
— Футболістів не потрібно змушувати грати за «Динамо». Якщо не хочеш — до побачення. А те, що були ті, кому рівень дозволяв добре виступати, а вони не хотіли — це так.
— Іноземці?
— Так. Багато легіонерів починали тренуватися тільки, коли Ліга чемпіонів наближалася. А так — то одне у них болить, то інше. Всі тести біжать, а в іноземців виникали якість проблеми, і вони сходили з дистанції.

— Як на це реагував тренер?
— Олексій Михайличенко таких гравців просто не ставив на матчі. Але не все так просто. Багато людей крутилося навколо тренера, вказували, показували.
— Наприклад?
— Прізвища називати не хочу. Просто у клубі такого рівня кожен хоче когось підсидіти. Михайличенко — хороший фахівець, для якого головним чинником була готовність футболіста.

— Хто з легіонерів не відбував номер на тренуваннях?
— Гіоане. На тренуваннях повністю віддавався, після того ще щось доробляв. І БадрЕль-Каддурі. З ним можна було і в побуті поспілкуватися, і по Києву проїхатися.

— Що змінилося з приходом на тренерський місток Йожефа Сабо?
— Тут взагалі цікава історія. Якось він сказав, що у мене буде шанс проявити себе в грі з «Карпатами». Ясна річ, ти летиш з Києва до Львова, налаштовуєшся. У підсумку, тебе не те, що тримають на лавці, — навіть у заявку не вносять! Треба бути людиною. Якщо тобі хтось не подобається — скажи це відразу, прямо в очі. Так правильно.

— Які претензії були у Сабо конкретно до Вас?
— Ніяких. Претензія була в тому, що повинні були грати тільки легіонери. Хто іноземців знаходив, привозив у «Динамо»? Сабо. Прийняв команду — одразу почав ставити тільки своїх.
— Ваш найяскравіший момент у збірній Україні — вихід у грі проти чемпіонів світу Франції у Парижі…
— Так. Бігав по полю, дивився і дивувався, як французькі майстри відкриваються, як передачі дають. Ти начебто і поруч, а нічого зробити не можеш.

— З ким помінялися амуніцією після гри?
— Мені не до обміну на пам'ять було. У мене під кінець гри Лізаразю в'їхав — ногу ледь не зламав, забій сильний був. Лікарі заморозили, вранці до Києва прилетіли — нога синя була, але набряк зійшов. Відразу ж і розпочав тренування. Взагалі та гра — гарний спогад.

— Що найбільше запам'яталося від роботи з Олегом Блохіним?
— Суворий, чесний. Те, що обіцяв, Блохін завжди виконував. Налаштовував на ігри, мотиватор сильний. Що треба гравцям — діставав. Тренувальний процес у збірній не головне — ти вже з клубу повинен підготовленим приїздити.

— Професійну кар’єру Ви завершили у Казахстані?
— Перед цим відомий тренер Анатолій Бузник покликав мене у кіровоградську «Зірку», попросив допомогти. Перші півроку без зарплати сидів. Потім ще півроку дрібниці якісь платили. А вже на наступний сезон запросили в Казахстан. Виступав за «Восток» і «Окжетпес». А кар’єру завершив все ж в Україні, у ФК «Полтава» у 2012 році.

до теми
Після шести успішно проведених сезонів у складі бориспільського «Борисфена» у 2003 році Руслан Бідненко перейшов до гранда вітчизняного футболу — київського «Динамо». Після цього в його кар’єрі були топові українські клуби — дніпропетровське «Дніпро» і одеський «Чорноморець». Бідненко був провідним гравцем молодіжної збірної України, виступав за національну команду. Після завершення ігрової кар’єри уродженець Ревного тренував дітей у футбольній школі «Княжа» (Щасливе), а до недавнього часу входив у тренерський штаб кропивницької «Зірки».

Валерій ГІРЧЕНКО

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Вопрос: 156+2
Ответ:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введите код: