Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

Олесницьке озеро: зеленій зоні «бути» чи «не бути»

Олесницьке озеро:  зеленій зоні «бути» чи «не бути»

Найбільше озеро Борисполя під час декомунізації змінило назву із Комсомольського на Олесницьке, але факт ніяк не вплинув на покращення його досі невизначеної долі. Маємо парадокс: завидну зелену зону навколо озера, що завжди була ланшафтно-рекреаційною, такою, що призначена для громадського відпочинку, навіть «червоний терор» за часів Союзу не додумався роздерибанити за 70 літ, натомість максимально зберіг її унікальний природній вигляд і площу. Наразі ходять чутки, що окремим місцевим демократам та «пересічним» бориспільцям під силу і до снаги перекроїти велику приозерну територію швидко і ніби «законно». На сесії «зелена тема» не проїхала «на червоне» через вето.
Олесницьке озеро:  зеленій зоні «бути» чи «не бути»

Червень 2017

За три місяці із зони «Р» у зону «Ж»
Увагу до зеленої зони Олесницького привернув той підозрілий факт, що вже третє сесійне засідання Бориспільської міськради мусолиться питання з багатьма невідомими: про виділення земельної ділянки площею 10 соток громадянці Наталії М. по провулку Нахімова, 15а, що, згідно із офіційною схемою розташування земельних ділянок, входить до приозерної зеленої зони.

Початок. Згідно із документами управління містобудування та архітектури, претендентка Наталія М. зверталася до влади 12.05. 2017 р. з проханням надання дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва житлового будинку госпбудівель і споруд. В управлінні містобудування та архітектури через розташування ділянки громадянці «не змогли підтвердити відповідність місця розташування наділу для будівництва та обслуговування житлового будинку, цитую: «…Згідно Плану зонування м. Бориспіль, затвердженого рішенням міськради від 02.10.2012, вказана територія відноситься до зони Р-3 (рекреаційна зона озеленених територій загального користування). Зона призначена для організації повсякденного відпочинку населення й формується скверами, парками, садами…. Вказана земельна ділянка розташована на території, яка відноситься до Олесницького озера з охоронною прибережною смугою та прилеглою зеленою зоною». Документ підписаний в.о. начальника управління Т.І. Селентій. Але через три місяці висновки змінилися і щодо рішення управління, і навіть зонування вказаної вище території.

Середина. Судіть самі: повторне клопотання щодо згаданої земельної ділянки громадянкою Наталією М., датоване серпнем цього року, було схваленим. Цитую документ того ж таки управління містобудування та архітектури за підписом тієї ж Т.І.Селентій: «Згідно Плану зонування, затвердженого рішенням міськради від 08.06.2017 р., вказана територія відноситься до зони Ж-1 (зона садибної забудови). Враховуючи місце розташування земельної ділянки, управління підтверджує відповідність місця розташування земельної ділянки площею 0,1000 га по пров. Нахімова, 15а містобудівній документації, а саме для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Отримати пояснення радикальних «перепадів» у висновках в управління немає у кого. Бориспіль уже рік прекрасно обходиться без архітектора, а в.о. головного пані Т. І. Селентій – на лікарняному.
Поговорити з претенденткою на 10 спірних соток біля озера не вдалося, номер телефону, зазначений нею у заяві, не відповідає, поза зоною.

60 соток зеленої зони «під забудову»?
Щодо земельної ділянки по пров. Нахімова, 15а, видно, що спірна земля не в першій лінії від води, перед нею вже виділені у 2006 році чотири ділянки по 10 соток кожна і що характерно — власниками трьох із них є люди з однаковим прізвищем. Депутати пояснюють, завдяки виділенню цих чотирьох ділянок, утворилася кишеня, «острівець», який лише зараз поділили на два. Одну віддали, а навколо другої досі дискутують. Заступник міського голови з питань будівництва та землеустрою Дмитро Гопанчук переконаний, що ділянка по Нахімова, 15а не розташована в зеленій зоні.

«Через ті чотири ділянки утворився вільний пустир у 20 соток, оточений приватними садибами, а ділянка по пров. Нахімова, 15а — на тому пустирі. Було допущено помилку при розробці Генплану в 2007 році та початкового плану зонування, й існуючі ділянки не були враховані. Нещодавно інститут «Діпромісто» виготовив документацію відповідно до існуючої ситуації, а фізособи, дізнавшись про вільні території, звернулися із відповідними заявами», — пояснив пан Дмитро.

Ось так просто — була зелена зона, яку можна засадити деревами, а маємо те, що маємо: громада у підсумку може позбутися 60 соток землі біля озера, 50 соток з яких уже втрачено для містян, вони у приватних руках. Питання: як виділили ті чотири ділянки у 2006-му. Відповіді немає, є здогадки. Тож, вочевидь, нинішній каденції слід зберегти хоча б вільну територію, що ще вціліла, доступною для громадян.

Слуги народу не домовилися
Не кінець. На сесії 26 жовтня після дискусій та переголосування депутати не дали добро на виділення­скандальної ділянки по пров. Нахімова, 15а. Голоси розподілилися: утрималися — 5, не голосували — 4, проти — 5, за — 17. Після суперечок надійшло звернення до мера Анатолія Федорчука з проханням накласти вето на це питання, голова погодився. На позачерговій сесії 3 листопада вето не зняли. Є надія, що депутати, отримавши час, детальніше вникнуть в суть питання, визначаться й приймуть благородне і правильне рішення на користь всієї громади, а не однієї особи, яка може отримати ділянку в іншому місці Борисполя. Тож далі буде.

Люди бояться висотної забудови
Ті містяни, що мешкають біля озера, не схвалюють виділення ділянок під забудову. Бояться, що там буде не індивідуальна забудова, а багатоквартирна: будуть таунхауси, чи, упаси Боже, висотне житло. А це, кажуть, зіпсує ландшафт, що є неприпустимим.

«Є власники, які спочатку будують, а потім узаконюють будівництво, — ділиться чоловік, який представився Олександром і проживає неподалік Олесницького. — Такими темпами території біля озера не лишиться: народ відпочиватиме на вузькій смужці трави біля води, а решту — роздадуть. Ніхто не гарантуватиме людям, що тут таунхауси чи висотки не зведуть! Цей дерибан комусь вигідний!»

Депутат міськради Володимир Шалімов, який добре обізнаний із земельною ситуацією біля озера, категорично проти того, щоб рада дала згоду на забудову «острівця» і сподівається на розумне консолідоване рішення колег по сесійній залі.

«Навіщо ділити «острівець» на ділянки, не розумію. Фракція «Наш край» категорично проти цього факту, який люди називають дерибаном. Будемо боротися. Краще висадити там дерева, поставити лавочки. Це по суті зелена зона», — заявив Володимир Ілліч.

Зонінг — «хитрий» документ
На офіційному сайті Бориспільської міськради у розділі управління містобудування та архітектури є документ про «Внесення змін до плану зонування територій м. Бориспіль Київської області» з пояснювальною запискою (книга 1).
Так, спірна земельна ділянка, що, згідно із офіційними висновками, віднедавна стала «не зеленою», і відноситься до зони Ж-1 (зона садибної житлової забудови). Цитую документ: «Зону Ж-1 призначено для постійного проживання населення в окремих житлових будинках з розміщенням кожного будинку на окремій ділянці. До зони належать квартали існуючої та перспективної забудови».

Серед трьох пунктів «Переважних видів використання» зони Ж-1 останній — окремі багатоквартирні житлові будинки, що існували на момент розроблення зонінгу.
Далі — більше. У 16-ти пунктах переліку «супутніх видів використання» зони Ж-1 є дитячі установи, аптеки, міні-маркети, сауни, гаражі, стоянки тощо.

Підзаголовок про «Допустимі види використання» згаданої зони (що потребують спеціального дозволу або погодження), у переліку із 14 пунктів, має такі «допуски» — окремі багатоквартирні житлові будинки, об'єкти соціального забезпечення, готелі, відділення зв'язку тощо.

Невтішний висновок. У зоні Ж-1, тобто на спірній ділянці, відкривається широкий спектр діяльності з можливістю масштабного будівництва. Оскільки зонінг це дозволяє, а площу ділянки у 10 соток можна розширити за рахунок приватизованих сусідніх ділянок, яких поряд пустує п'ять. Питання риторичне: чи варто допустити, щоб біля озера «законно» виросли багатоповерхівки чи маркети?!

ПОЗИЦІЯ МЕРА: «Я ОДНООСІБНО РІШЕНЬ НЕ ПРИЙМАЮ»
Олесницьке озеро:  зеленій зоні «бути» чи «не бути»

Міський голова Анатолій Федорчук, коментуючи ситуацію, сказав, що спірна зона ніколи «зеленою» не була: «У 2006 році, коли не було Генплану й поняття «зелена зона», чотири земельні ділянки було виділено власникам. Дві інші ділянки знаходяться за ними – одна з яких по пров. Нахімова, 15а. Коли виготовлявся Генплан, помилково не було враховано оті наділи, тому територію окреслили як зелену зону. Наголошую, це сталося помилково», — сказав голова.
На запитання, варто чи не варто озеленювати вцілілу територію, мер відповів, що краще, щоб та земля мала власників. «Якщо ділянки без господарів, там буде стихійний смітник, який прибиратимуть комунальники. Але я одноосібно рішень не приймаю, усе вирішуватимуть депутати найближчої сесії.
Що будуватимуть власники біля озера на згаданих ділянках, стане відомо, коли ті прийдуть на виконком за містобудівними умовами. Моя думка, як жителя міста, — недопустиме будівництво там таунхаусів чи висотного житла».
«Накладене мною вето на спірне питання дозволить депутатам визначитися з остаточним прийняттям рішення».
Олесницьке озеро:  зеленій зоні «бути» чи «не бути»

Територія біля озера нині нагадує погано зоране поле, всюди багнюка, і важко уявити, який вигляд матиме рекреаційна зона після завершення затягнутого благоустрою.

ЗЕМЕЛЬНІ ПРОБЛЕМИ — ЛАКМУСОВИЙ ПАПІР
10 соток виявили «гріхи» ради і громади, які помітні у «мутній воді»

По-перше, довгим і заплутаним здається процес виділення земельних ділянок у Борисполі. Лякає, що так швидко можуть змінюватися висновки офіційних представників. Невідомо також, за які заслуги одним містянам виділяють по кілька ласих шматків землі у найкращих місцях, тоді як більшості пересічним мешканцям відповідають, що землі у місті немає.
По-друге, при розгляді спірної земельної ділянки крапки над «і» зміг би поставити діючий зонінг території. Однак із зонуванням справа непроста. Перший варіант, розроблений у 2015 році, у 2017 зазнав уточнення. Які зміни було внесено, а які відхилено — достеменно невідомо, навіть із кількістю змін плутанина: чи то 5, чи 12. Прохання окремих депутатів на сесії ознайомитися із документом про зонування не були почуті. Кажуть, через відсутність головного архітектора.
По-третє. Вигляд території Олесницького нині наганяє депресію. Навколо озера працює техніка. Усе виглядає як погано зоране поле, всюди багнюка, і важко уявити, який вигляд матиме рекреаційна зона після завершення затягнутого благоустрою. Із 2012 року озеро окультурюють з ініціативи влади, але процес чомусь затягується на невизначений термін. Місцеві жителі кажуть, що хотіли б бачити проект благоустрою приозерної зони, але такого, підозрюють, не існує.
По-четверте. Містяни не підштовхують обраних ними депутатів до активної співпраці, а самі мало проявляють ініціативу. Якщо є бажання навести лад біля своїх садиб, на своїй вулиці, висадити дерева, то слід організуватися й діяти. Небайдужість більшості виборців мала б змушувати представників влади звітувати про свої дії та плани. Але діалог між владою і громадою належно не вибудуваний. Винні обидні сторони. Тому і наш соціум лишається «совковим», до «європейськості» й відкритості далеко.
Цивілізований світ береже екологію, а українці продовжують її руйнувати, на жаль.

Орест СПРАВЕДЛИВИЙ

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Вопрос: 156+2
Ответ:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введите код: