Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

Бориспіль сортуватиме сміття, штрафуватиме підприємців і підніме тарифи


Бориспіль сортуватиме сміття, штрафуватиме підприємців і підніме тарифи

Робота міської комунальної система копітка, цілодобова і малопомітна, коли все працює без збоїв: подається тепло, вода, вивозиться сміття, здійснюється благоустрій... Споживач не звик дякувати спеціалістам служби ЖКГ за стабільність і системність їхньої роботи, нехай і неідеальної з різних причин. Як не звик і своєчасно платити за отримані послуги. Це та галузь, якій традиційно дістається найбільше нарікань і осуду. Ми забуваємо, що у непрестижній сьогодні сфері низька платня і велика плинність кадрів.

Перед професійним святом — Днем комунальника України, яке відзначається 18 березня, «Вісті» поговорили про успіхи і невдачі міського ЖКГ з Миколою КОРНІЙЧУКОМ, першим заступником міського голови.

— Лютневі та березневі снігопади викликали бурю нарікань на якість розчищення міських доріг і тротуарів. Як оцінюєте ситуацію?
— Кожен рік виникають подібні проблеми, коли випадає сніг у таких кількостях. Може, не справлялися бориспільські комунальники належним чином за один день, як не справлялися і столичні. Але говорити, що місто не чистили від снігу — це кривити душею. Якщо проаналізувати відгуки у Фейсбуці щодо розчищення, то позитивних більше, ніж негативних. Гнівні пости роблять люди, які хочуть дестабілізувати ситуацію і дострокових виборів міського голови, щоб зайняти його місце. А нормальні люди, які працюють, щось роблять у цьому житті, то розуміють ситуацію. Випало за п’ять днів понад 35 см опадів.
Якщо подивитися, як боролися із наслідками снігопаду в європейських столицях, то там зупиняється робота громадського транспорту, підприємств і всі виходять прибирати сніг. Наше місто не стояло, не було зірвано автобусні рейси, дороги розчищалися. Були випадки застрягання авто на другорядних шляхах, де приватний сектор. Наші підприємства комунальної власності — «ВУКГ», «ЖРЕУ»,
«ЖЕК-1» — мають відповідну техніку, нехай і в не такій достатній кількості, як необхідно. Комунальники працювали вночі, з третьої години, щоб люди вранці змогли дістатися до роботи.

— Чому в Борисполі сніг не вивозиться?
— Який сенс? Жодного року не практикувалося вивезення сміття з міста, тому що потрібні відповідна техніка і кошти на неї.
— Зараз сніг тане і утворюються непрохідні калюжі. Зливна система погано працює.
— Зливна система підготовлена і справляється з талою водою. Сказати, що зараз катастрофічне підтоплення міста — це не так. За останні роки, де підтоплювалися будинки, наприклад на вул. Матросова, зроблена система водовідведення і там сухо. Також на вул. Шевченка від перетину із вул. Чернігівською зроблено колектор — вода відводиться. Потрібен проект на такий же колектор поблизу багатоквартирного будинку на вул. Шевченка, 6 — уже виділено кошти на проектні роботи. Тривалий час було підтоплення вул. Франка, зараз там працює нова система водовідведення, як і на перетині вул. Небесної Сотні та Глибоцької. Пригадуєте, які калюжі раніше стояли поблизу колишньої ворсової фабрики — вул. Бежівка, 14? Сьогодні там зроблена нова система водовідведення.
Бориспіль сортуватиме сміття, штрафуватиме підприємців і підніме тарифи

— Бориспіль у цей період міжсезоння має брудний і непривабливий вигляд. Чи не здається вам, що центр міста потрібно прибирати ретельніше? Не видно комунальників з мітлами у центральній частині.
фото Олена Волощенко
Бориспіль сортуватиме сміття, штрафуватиме підприємців і підніме тарифи

— Я б запросив вас пройтися центром о четвертій годині, переконатися, коли працюють комунальники на вул. Київський Шлях. Їм приємно, коли в цей час патрулює місто поліція, коли їхньою роботою цікавляться. Проблема нашого міста в тому, що приватники не укладають договорів на вивезення сміття, а залишають його на зупинках чи майданчиках. Легше «підкинути» сміття, ніж заплатити 32 грн за місяць. Щоранку два причепи нічийного сміття трактор вивозить з вул. Київський Шлях.
— Що робить міська влада, щоб змусити людей укладати договори на вивезення сміття?
— На кожному прийомі міського голови чи коли люди з різних питань звертаються до влади, навіть щодо присвоєння поштової адреси, то перше прохання: надати договір на вивезення сміття. Але є люди, які не поважають ні владу, ні себе. Відсоток населення, що уклало такі договори по місту — 35-37% із 100%. Це мало.
— До сортування сміття Бориспіль ще не доріс?
— Була комісія, є рішення виконкому щодо проведення конкурсу на роздільний збір сміття. Конкурс має відбутися 17 квітня. Ми запрошуємо підприємців, які зобов’язані будуть, якщо виграють, закупити і поставити на сміттєвих майданчиках міста нові контейнери для сортування відходів: скла, пластику і паперу. Сортоване сміття повторно перероблятиметься — такі підприємства є на території Київщини. У підприємства має бути сортувальна база. Уже є бажаючі з Києва зайнятися цією темою. Менше відходів вивозитиметься на полігон. Я зустрічався у БДЮТ з представниками учнівського самоврядування, щоб поговорити про сортування сміття. Знаєте, у нас є майбутнє. Діти поставили сценку на цю тему і висловили готовність діяти і впливати на дорослих, щоб змінити ставлення до відходів.
Бориспіль сортуватиме сміття, штрафуватиме підприємців і підніме тарифи

— Будівництво сміттєпереробного заводу поки пригальмовує...
— Закордонні інвестори бояться вкладати гроші в Україні. Усе визначає політична ситуація. Американці, які були готові будувати завод у Борисполі, не відмовляються, але очікують, хоча земельна ділянка ними куплена, вона у районі залізничної дороги, за окружною, далеко від населених пунктів. Проект передбачає газифікацію сміття: у реакторі при температурі 1200 градусів із сміття виділяється газ, який направляється через очистку на роботу генераторних установок. Після переробки відходів лишається попіл. Це дуже сучасна і безпечна технологія. Нам потрібно вирішувати питання із закриттям сміттєвого полігону, багато йде сміття зі столиці, львівських відходів у нас немає.
— Яка середня платня у комунальника та середній вік працівників галузі?
— Я дякую тим, хто сьогодні працює у наших комунальних підприємствах. Середній вік — 56—58 років. Молодь не йде у галузь, бо це непрестижно і низька зарплата — від 4 до 5, 5 тис. грн, дещо вища у профільних спеціалістів, які працюють з механізмами, обладнанням.
— Не було ідеї доплачувати комунальникам до зарплати з бюджету, як часто пропонує секретар ради Ярослав Годунок, щоб зменшити плинність кадрів у галузі?
— Ярослав Годунок, певно, не знає законодавства, хоча відносить себе до юристів, у чому я сумніваюся. Є бюджетний кодекс, який установлює правила гри щодо фінансування комунальних підприємств. Держава веде то того, щоб таких комунальних підприємств, як ЖЕКи, не було, щоб передати усе в приватні руки. Розвалити комунальну сферу просто, як зруйнували колись колективні господарства у селах. Зараз фермери вирощують зернові, але втрачено галузь тваринництва, триває безконтрольна експлуатація родючих земель, порушено сівозміни і грамотне внесення добрив — гумус виснажується. Що буде через 10—20 років? Жити лише сьогоднішнім днем — це злочин. Я підводжу до того, що не можна зруйнувати повністю і комунальні підприємства. Якби, наприклад, у нас не було «ЖРЕУ» та «ЖЕК-1», а лише управляючі компанії багатоквартирними будинками, то я сумніваюся, що вони прибирали б сніг на міських дорогах. Ці два підприємства разом мають 7 одиниць техніки. З цього року, щоб купити техніку для підприємства, то місцева влада має звертатися до Антимонопольного комітету, який протягом двох місяців має розглянути заяву і дати чи не дати дозвіл на придбання такої техніки і передачу її на баланс комунального підприємства, бо всі підприємства мають бути у рівних умовах. Так хочуть ліквідувати монополію комунальних підприємств. Минулого року міська влада вкладала мільйони гривень у ремонти багатоквартирних будинків — майже завершено заміну дерев’яних вікон на металопластикові у під’їздах. Зараз у бюджетному кодексі прибрали код — капітальний ремонт будинків. Передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть брати участь у співфінансуванні таких ремонтів, хоча про відсоток не сказано. Міською владою розроблена відповідна програма, що буде винесена на сесію 27 березня, щодо умов співфінансування. Я за те, щоб власники квартир брали участь у співфінансуванні капітальних ремонтів своїх будинків. Коли ми вводили у експлуатацію новий ліфт на вул. Нова, 2, то на питання міського голови, що люди думають з приводу заміни, молода жінка грубо відповіла: «Ви зобов’язані це робити, то й робіть». Ні ми не зобов’язані, а можемо допомагати, саме власники повинні проявляти активність, зацікавленість, тоді і ставлення до зробленого буде бережним.

— ОСББ можуть розраховувати на таке співфінансування?
— Так. У законодавстві це передбачено. Люди повинні проявляти ініціативу: створити ініціативну групу, провести збори, організувати будинковий комітет, призначити старшого, визначитися з роботами і йти з пропозицією та відповідним протоколом до влади. Сесія приймає рішення, наприклад, виділити кошти для конкретного будинку.
— Жителі приватного сектору можуть розраховувати на співфінансування?
— Є примітка у законодавстві, що співфінансуванння для капремонту можливо для тих будинків, які були у комунальній власності.

— Урядовці анонсують реформування ЖКГ. Яким ви бачите цей процес?
— Новий закон про житлово-комунальні послуги вимагає від власників квартир самоорганізації і управління своїм житлом, бо ЖЕКи — не панацея. Це правильно. Наші комунальні підприємства теж знищуватися не будуть, у них є потрібна база: відповідні будівлі, техніка, кадри, їхня кваліфікація. Якщо їх розігнати і залишити натомість якусь управляючу компанію, що зареєстрована у підвальному приміщенні, то це неправильно буде. Люди бояться створювати ОСББ, не готові брати відповідальності, їх влаштовують послуги ЖЕКів. Зараз у Борисполі 28 ОСББ — це 12 %. ОСББ створюються у новому житлі, воно буде ефективним, коли об’єднуються кілька будинків. Має бути комбінована система управління галуззю ЖКГ.
— Чи не перетвориться реформування галузі на фікцію, зважаючи на нестабільну ситуацію в країні?
— Реформа потрібна, щоб привчати людей до господарювання. Однак зважаючи на статки населення, фінансову і політичну нестабільність, є підстави побоюватися з приводу її втілення.
— Про підвищення тарифів ідеться?
— Звичайно. Зараз розробляються нові тарифи на обслуговування багатоквартирного житла — КП «ЖРЕУ» вже опублікувало на сайті нові ціни: бачимо зростання на 30-40 %. Згідно із законодавством, тарифи мають коригуватися, якщо один зі складників — енергоносій чи зарплата — виросли на 10 %. Ми зобов’язані підвищувати тарифи. Ціна на тепло поки буде незмінною. Вартість води поки не зростатиме.

— Як організувати роботу ЖКГ, щоб була належна якість послуг?
— В ідеалі — це економічно обґрунтовані тарифи, щоб комунальники отримували достойну зарплату. Половина працівників комунсфери міста приїздить з району. Тому міська рада вирішує покривати витрати на дорогу з прибутку підприємств, щоб підтримати працівників. Якби не змінилася вимога законодавства, що 10% квартир забудовник має віддавати на потреби міста, то у комунальній сфери з кадрами була б краща ситуація — квартири отримували б не лише комунальники, а й учителі, медики. Тепер забудовники платять лише пайову участь.
— Як працює ЖКГ у європейських країнах? Вивчали досвід?
— За кордоном я був давно, але міський голова ось недавно вивчав досвід у Швеції, то наголошує, що там немає такого поняття як «заборгованість населення за комунальні послуги». У лютому я був на міжнародній конференції у Яремчі, де порушувалися питання ЖКГ, то ми запитували у поляків, фінів щодо оплати за спожиті послуги, то вони не розуміють цього, у них немає поняття, як не заплатити за комуналку. У Борисполі зараз заборгованість по теплу населенням — 35,5 млн грн. Держава не сплатила за субсидії 10 млнгрн, підприємства, які на госпрозрахунку, заборгували 2 млн грн. А ми маємо заплатити за газ, його транспортування… Решта йде на сплату податків і зарплати комунальникам. Про прибутки я вже не говорю. А потрібно оновлювати обладнання. Якби ми з міського бюджету не підтримували КП «Бориспільтепломережа», то у нас були б такі колапси, як у Харкові, коли там рвало труби. Тому ми теплові мережі запланували міняти у цьому році. У нас є прилади, що виявляють пошкодження труби з точністю до півметра, а якщо така труба у лотку, то порив в одному місці, а вода тече через 20 м.

— Яку техніку для КП плануєте придбати цього року?
— Я нещодавно був у Броварах, то там вісім КДМ (комбінована дорожня машина, що взимку розчищає сніг і посипає дороги, а влітку працює як самоскид). У Борисполі — три такі. Ще потрібна малогабаритна багатофункціональна техніка, але потім треба знайти, хто на ній буде працювати.
— Підприємці, які орендують чи мають у власності площі для бізнесу, не звикли прибирати свою територію у радіусі 10 м, як того вимагає відповідне положення. Чому?
— 10 років тому я був у Німеччині, коли був інтенсивний листопад, то о 5.00 німці уже прибирають свої території. У нас такого немає досі. Начальник відділу благоустрою міськвиконкому Пархоменко написав заяву на звільнення, плануємо взяти нову людину, яка б складала протоколи на порушників правил благоустрою. За період снігопадів було складено у Борисполі аж три таких протоколи, у Києві — 150. Але їх скласти не так легко, бо слід вносити паспортні дані особи, яка відмовляється пред’являти документ. Тому до процесу роботи з порушниками варто долучати поліцію. Систему контролю слід зробити жорсткою.
до теми
Згідно із діючим законодавством, сезон опалення повинен тривати з 15 жовтня по 15 квітня. Згідно із розпорядженням Уряду, в цьому році опалювальний сезон повністю має завершитися раніше — 1 квітня з метою економії. Хоча прогноз погоди на цей період ще стабільного тепла не передбачає.

Оксана КОБЗАР

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

  1. Тетяна 20 березня 2018 21:35
    • Не подобається
    • 0
    • Подобається
    !!! У Швеції нестача сміття для сміттєпереробних заводів.
    У Україні щорічно викидається понад 11-12 млн тонн твердих побутових відходів (ТПВ). Але це ще не найбільш вражаюча цифра. Ось те, що в країні накопичилося більше 36 мільярдів тон – вражає куди більше.

    У той же час в Швеції зовсім інша проблема: нестача сміття. Замість того, щоб наповнювати звалища, шведи змусили сміття працювати: за це відповідають тридцять два сміттєпереробних заводи, які забезпечують міста теплом і електрикою. А саме – 810 тисяч будинків теплом і 250 тисяч будинків електрикою.

    Але оскільки половина сміття відправляється на вторинну переробку, в Швеції з’явилася проблема з … нестачею сміття для заводів. Настільки, що вони імпортують його з інших країн. Ось, в 2014 в Швеції привезли 800 тисяч тонн сміття. Причому інші країни ще й платять за це гроші. Всі у виграші.

    Здається, варто відправити заявку. 36 мільярдів тон має вистачити надовго.
Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Купити квартиру в Києві
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031