Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

Медична реформа: питань більше, ніж відповідей

Медична реформа: питань більше, ніж відповідей

Медична реформа набула чинності у квітні цього року, але в її впровадженні існує багато незрозумілих і спірних моментів. Щоб з'ясувати їх, за ініціативи депутатів Бориспільської міської ради у приміщенні виконавчого комітету пройшла зустріч із представником Міністерства охорони здоров'я України.

На зустріч запрошувалися усі, хто хоче вислухати позицію МОЗ та має питання щодо реформи медгалузі, але відвідувачів було обмаль. Чи то люди розчарувалися у чиновниках від медицини, чи то загальмувала інформаційна складова, невідомо. Серед присутніх були медики, депутати та журналісти. Хтось у залі пожартував, що «Вісті» забезпечили кворум.

«Гроші ходять за пацієнтом»
Речник МОЗ Олександр Ябчанка презентував Дорожню карту медичної реформи.
— Тривалий час система охорони здоров'я працює таким чином — медичні послуги вважаються безоплатними. Але насправді, коли пацієнти звертаються до лікарні, більшість із них оплачують медичні послуги з власної кишені. Лікар із мізерною зарплатою може лише сподіватись на «подяку» від пацієнта або вимагати її. Така система не влаштовує ні пацієнтів, ні медиків.

Який план лікування пропонується зараз? Держава відходить від обіцянок і переходить до фінансових гарантій надання медпослуг (гарантованого пакету медичних послуг). Пакет розраховується Кабінетом Міністрів і затверджується Верховною Радою щорічно з ухваленням Державного бюджету.

Для визначення гарантованого пакету медпослуг потрібні дані: вартість послуги, потреба у послугах, загальна сума бюджету на медицину, який потрібно витратити на забезпечення державних фінансових гарантій. Завдання МОЗ — все розрахувати і до кінця 2019 року подати цифри до Верховної Ради.

ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ПОТРІБНО:
Автономізуватимедзаклади, тобто реорганізувати з бюджетної установи у комунальне некомерційне підприємство. Автономізація закладів первинної медичної допомоги є обов’язковою для їх приєднання до медичної реформи — тільки статус комунального некомерційного підприємства дозволить їм співпрацювати з замовником і платником послуг — Національною службою здоров’я України. Аби автономізовані заклади отримали грошей більше, вони мають підписати більше декларацій. Для тих закладів, які автономізовані, гроші підуть уже з липня.

Персоніфікувати пацієнта, тобто «прив’язати» бюджетні кошти до кожного громадянина, зареєструвавши його у системі e-health.

Щоб створити конкуренцію, потрібно змінити принцип фінансування з існуючого бюджетного утримання закладів на закупівлю в них медичної послуги.
У другій частині зустрічі речник МОЗ відповів на запитання. Людей цікавили механізми впровадження реформи. Зокрема, система e-health.

• Медичні інформаційні системи (на сьогодні їх 9) коштують дорого. Закуповувати їх медичні заклади мають за власні кошти. Чому б МОЗ не закупити єдину систему і розповсюджувати її на всі заклади?
Олександр Ябчанка зазначив, що МОЗ свідомо обрав таке рішення. — Якщо ми купимо одну систему у будь-якого розробника, ми зробимо його монополістом, поставивши в нерівні умови інших. Проти цього застерігають і зарубіжні партнери. Міністерство не може диктувати умови на ринку. Але, якщо ситуація є такою, що район купує одну систему, а місто — іншу, це матиме незручності. Потрібна єдина інформаційна система, тож треба домовлятися, — пояснив він.

• На запитання, що робити, коли бракує лікарів, речник МОЗ порадив заохочувати фахівців. За його словами, якщо раніше для молодого лікаря поїхати в село було трагедією, то зараз, коли в лікаря буде нормальна зарплата, житло, гідні умови праці, охочих буде чимало.

• Чи зможе лікар «первинки» в межах реформи створити приватний кабінет і працювати, так би мовити, фрілансером, представник МОЗ відповів, що зможе, якщо виконає умови і нормативи, передбачені для таких закладів.

• Слушне питання поставив директор-головний лікар у КНП «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Євгеній Черенок:

— Яка доля системи невідкладної допомоги? Згідно з нормативними документами, в умовах реформи служба невідкладної допомоги на «первинці» не передбачена. Якщо її прибрати, для людей це буде проблемою. Служба потрібна. Ми порахували вартість утримання невідкладної допомоги на рік. Це близько 5,5 млн грн. Як підприємець, я не зможу власними силами утримувати цю службу, адже тоді буду працювати лише на неї. Є варіанти вирішення проблеми. Перший — якщо місту потрібна ця служба, міська влада укладає з «первинкою» договір на надання послуг невідкладної допомоги. Але місто може відмовитися від такої угоди. Другий варіант — невідкладна допомога повинна бути в складі екстреної допомоги. Ще один варіант — закріпити її в лікарні, на вторинному рівні. Яким бачить МОЗ вирішення цієї проблеми?

Речник відповів, що жодного рішення немає.
— Зараз обговорюємо це питання. Приходьте, будемо дискутувати, — додав він.

«Держава змінює принцип фінансування»

— Пане Олександре, чому медреформа починається зі знищення служби, яка нормально працює і потрібна людям?
— Ніхто нічого не знищує. Реформа первинної ланки — надання первинної меддопомоги. Держава змінює принцип фінансування. Як буде влаштована ця послуга на місці — вирішують органи місцевого самоврядування, тож це запитання — не до міністра охорони здоров'я. Завдання міністерства — розробити державну політику переходу від бюджетного фінансування закладів до закупівлі послуг, встановити правила взаємодії між державою, лікарями і пацієнтами, забезпечити фінансову складову. Як це буде впроваджуватися на місцях — повноваження місцевої влади.

— Чи є в планах міністерства розгляд цієї проблеми? Якщо вона не вирішиться, то вже в липні невідкладної допомоги в Борисполі (і, здається, не лише в нашому місті) не буде. Що робити людям?
— Міністерство не повинно втручатись у повноваження органів самоврядування. Лікар має право їхати на виклик, але він не зобов'язаний. Пацієнт з лікарем укладає декларацію. Якщо лікар бачить, що клінічна ситуація потребує його приїзду, він приймає рішення приїжджати чи ні.

— Ще проблема, яка хвилює людей — вторинна медична допомога. Є чутки, що первинку зроблять безоплатною, а все решта буде платним.

— Це не так. Некоректна подача інформації. Цифри, які називають — це те, що держава платить закладу, купуючи медичну послугу для пацієнта. Натомість в Інтернет «викинули» цифри, що стільки мають платити пацієнти. Це маніпуляція.

З 2019 року до програми державних фінансових гарантій планується підключити й спеціалізовану допомогу. А під час перехідного періоду для пацієнтів все залишиться так, як було до цих пір. Скільки коштів буде виділятися з 2020 року, точно не відомо, але знаю, що буде виділятися стільки, скільки потрібно.

Наталія ДОЛИНА

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: