Бориспiль
C

i-visti.comСтара версія сайту

Головні новини

Алла Арешкович: «Департамент не має на меті скорочувати медичні заклади»

Алла Арешкович: «Департамент не має на меті скорочувати медичні заклади»

Ексклюзивне інтерв’ю із директором Департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації Аллою Арешкович про оцінку процесу просування медичної реформи у столичній області загалом і на Бориспільщині зокрема.
Алла Арешкович: «Департамент не має на меті скорочувати медичні заклади»

— Як охарактеризуєте просування медреформи на Київщині? Які міста та райони лідирують у цьому питанні, а хто в аутсайдерах?
— Згідно зі щотижневим моніторингом ходу приписної кампанії «Лікар для кожної сім’ї», нині на Київщині укладено з лікарями майже 240 тисяч декларацій. Ця цифра знаходиться у постійній динаміці і щодня змінюється. Минулого тижня підписано 46 тисяч 794 декларації, у порівнянні з попереднім, кількість підписаних декларацій зросла на 12 083.

Також зареєстровано в eHealth — 795 лікарів, за останній тиждень в електронній системі медиків побільшало на 26 осіб. Найбільше зареєстровано декларацій в середньому на 1 лікаря: серед районів — у Фастівському, Таращанському та Яготинському, а серед міст області — у Ржищеві, Фастові та Березані.

На жаль, в системі eHealth незареєстрованим залишається КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Калитянської селищної ради, відповідно в смт Калита не підписано жодної декларації, але ми очікуємо на початок роботи найближчим часом .
Наразі перетворено на комунальні некомерційні підприємства (КНП) 30 медустанов регіону, які надають первинну медичну допомогу. Ще по 3 закладах винесені питання на сесії в м. Ірпінь, Ставищенському та Сквирському районах.

У ході реформи хочеться реалізувати багато: відкрити такі необхідні нові укомплектовані амбулаторії, налагодити комунікації між первинкою та вторинкою, провести у найвіддаленіші куточки регіону Інтернет. Щоб елементарно за результатом аналізу людина не їхала за тридев’ять земель, а мала змогу отримати висновки у себе в ФАПі чи амбулаторії.
Проте важко зробити щось, коли немає фінансового підґрунтя. Від держави ми не чекатимемо коштів, поки старатимемось змінити щось своїми управлінськими діями і, можливо, обійдемось невеликими сумами. Плануємо розширити можливості першого етапу створення умов для виходжування новонароджених на базі Центру охорони здоров’я матері та дитини та у Боярській дитячій лікарні. Не можу не відзначити, що у місті Бровари, на базі ЦРЛ, за кошти міського та районного бюджетів створено потужне неонатологічне відділення.

— Як охарактеризуєте впровадження медреформи у Бориспільському районі та місті Бориспіль? Конкретизуйте.
— По області створено три нових заклади охорони здоров’я первинки, які мають ліцензії на провадження медичної практики та вже уклали договори з Національною службою здоров'я України (НСЗУ) за програмою державних гарантій медобслуговування. Два КНП знаходяться у Фастові і Бучі, третій уже у вашому місті — це комунальне некомерційне підприємство Бориспільської міської ради «Бориспільський ЦПМСД». Звичайно, таку структуру за день не створиш, як і не налагодиш її ефективну роботу. Однак певні результати є.

— Знаю, що у вас є особиста фішка - ви відвідуєте лікарні без попередження. До яких закладів охорони здоров’я ви плануєте навідатися найближчим часом?
— До сьогодні я мала змогу подивитися малозаселені райони Київщини. У деякі місця я повертаюсь, щоб підтвердити своє перше враження. Куди поїду далі, не хочу розголошувати, хай це буде сюрпризом для лікарів. Наразі я реалізовую особисту програму, яку називаю «візитом вихідного дня» або «лікарня очима пацієнта». Я розраховую маршрут по часу і кілометражу від головної дороги до лікарні, бачу, як працюють медики, чи співпрацює з ними місцева влада, адже про це говорить стан лікарні. Такий підхід дає шанс побачити ситуацію на місці без прикрас та фальші.

— Назвіть госпітальні округи Київщини та їхні центри. Озвучте головні на сьогодні проблеми впровадження медичної реформи на Київщині.
— Госпітальні округи створені як «функціональні об'єднання лікарень, розташованих на визначеній території». Заклади охорони здоров'я, охоплені госпітальним округом, залишатимуться у власності і підпорядкуванні місцевих органів влади, що є учасниками госпітального округу. Бориспіль входить до складу Лівобережного округу. Створено Бородянський, Васильківський та Білоцерківський госпітальні округи. Створені госпітальні ради та розробляються плани перспективного розвитку лікарень І та ІІ рівнів, які мають реалізовуватися вже з наступного року.

— Який прогноз розвитку Бориспільської ЦРЛ в цілому? Чи правдивою є інформація, що до 2020 року, відповідно до реформування медичної галузі, такі важливі відділення для Бориспільської ЦРЛ, як пологове, хірургічне та інфекційне, припинять своє функціонування, а місцевим хворим доведеться їздити до Броварів за окремими послугами вторинної ланки медицини.
— Це неправдива інформація. Департамент не має на меті скорочувати медзаклади, а навпаки ми розвиваємо їх. Торік було відкрито 5 нових амбулаторій. На сьогодні з’явилося 2 центри гемодіалізу. Введена в експлуатацію Єдина диспетчерська служба Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, відкриваються нові пункти екстреної служби.
Так, у планах на три роки стоїть відкриття 45 нових амбулаторій у Київській області, ще 41 маємо реконструювати і в 20 провести капремонти, до кінця цього року маємо надію відкрити 10-15 новобудов.
В цей же період ми плануємо створення 12 центрів політравми на базі існуючих закладів охорони здоров’я (в тому числі й на базі ЛІЛ), що розташовані поблизу доріг державного значення. Це будуть щодобові притрасові пункти надання невідкладної меддопомоги потерпілим при ДТП та при надзвичайних станах.
Хотілося втілити проект розвитку Санітарної авіації Київщини, призначеної для надання екстреної медичної допомоги в умовах поганої транспортної доступності та великої віддаленості населених пунктів від медичних установ (Полісся). Нині ведеться підготовка проекту.

— Якою буде вторинна ланка медицини на Бориспільщині?
— Медична реформа лише на першому етапі свого розвитку, саме первинної ланки медичної допомоги. А вторинна ланка передбачає створення лікарні інтенсивного лікування в рамках Лівобережного госпітального округу.

— У 2016 році було виділено 10 млн грн на розроблення проекту будівництва нового корпусу Бориспільської ЦРЛ, проект було затверджено, а роботи досі не розпочаті. Чи володієте інформацією стосовно будівництва корпусу чи причин відстрочки робіт?
— Думаю, краще про це запитати у головного лікаря закладу, який володіє цією інформацією та безпосередньо у засновників лікарні, місцевої влади.
— Як планується вирішувати питання кадрового забезпечення медичної галузі регіону? Чим мотивувати медфахівців.
— В Києві надлишок лікарів. І я вважаю, що з урахуванням місцевих стимулів, розвитком та розбудовою нових амбулаторій, ми отримаємо можливість залучити до роботи на Київщині медпрацівників із столиці. Хорошою ідеєю є створення житла для лікарів на місцях, така практика вже існує у області.

— Який стан забезпечення обов’язковими вакцинами та сироватками комунальних медустанов Київщини?
— Усіма вакцинами для планового щеплення дітей ми намагаємося забезпечити, контролюємо це питання, подаємо інформацію стосовно потреби до МОЗу, ми робимо все, що від нас залежить.

— Недосконала українська система охорони здоров’я є головною причиною того, що українці далеко не найбільш здорова нація Європи? Вважаєте це правдою, чи причини в іншому?
— Питання в тому, що час не стоїть на місці, розвивається світ, відповідні відбуваються процеси в країні і оновлення вимагають практично всі галузі життєдіяльності. Тому, медична реформа конче необхідна. Сьогодні тільки її розпочато, це складний процес, не завжди зрозумілий пересічним громадянам, але ми маємо робити все від нас залежне і прагнути, щоб наша нація була здоровою.
Однак, наголошу, що і громадяни повинні бути відповідальними у ставленні до власного здоров’я. А профілактичне спрямування реформи, на яке спрямована державна стратегія, дасть можливість лікарям спокійніше працювати, а кожному з наших жителів бути впевненішим у власному здоров’ї. Для цього необхідно відвідувати сімейного лікаря, проходити рентген-обстеження, раз на два роки як чоловік, так і жінка мають пройти медогляд. Особиста відповідальність приведе до того, що українська нація стане здоровою. Безвідповідальність породжує свої наслідки, результатом яких є серйозні проблеми зі здоров’ям. Ми самі винні у тому, що не можемо назватися здоровою нацією.

— Чи має департамент рекомендаційні та контролюючі функції за роботою системи охорони здоров’я регіону на місцях? У якому форматі їх здійснює?
— Головне завдання департаменту — це реалізація державної політики в галузі охорони здоров'я на території області, сприяння виконанню державних і регіональних програм соціально-економічного спрямування. Прогнозування розвитку мережі закладів охорони здоров'я для нормативного забезпечення населення медичною допомогою. Також департамент вивчає стан здоров'я населення, вживає заходів щодо запобігання і зниження захворюваності та втрати працездатності, а також збільшення тривалості життя людей. Нині на нас покладене завдання по втіленню в життя медичної реформи в області, впровадження в життя надважливих державних і створення обласних програм, які спрямовані на підвищення рівня здоров’я усіх верств населення Київщини.
Працівники департаменту регулярно контролюють якість медичної допомоги, проводячи клініко-експертну оцінку. В першу чергу завданням департаменту є контроль за якістю надання медичних послуг, проведенням профілактичних заходів, вчасним реагуванням та запобіганням інфекційним захворюванням, епідеміям тощо.
Для цього важлива тісна співпраця з органам влади на місцях, яку ми на сьогодні маємо.
Ведемо фінансові питання в межах покладених на нас повноважень, вивчаємо необхідність забезпечення кадрами, дбаємо про професійність медиків, проводимо акредитацію лікарів. Питань багато, всі одразу не перерахуєш.

Тетяна Ходченко

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: