Бориспiль
C
» » Чому ми перемагаємо

Чому ми перемагаємо


Чому ми перемагаємоЧому ми перемагаємо Чому ми перемагаємо Чому ми перемагаємо Чому ми перемагаємо

 

Ми, українське суспільство, в широкому сенсі хочемо в цьому конфлікті перемогти. Ми вважаємо що на нас напали несправедливо, тому ми хочемо зупинити напад і повернути / компенсувати те, що у нас забрали, ну і бажано не померти в процесі, така наше мета. Мова тільки про конфлікт з Росією, наше прагнення до реформування нашої країни - це інша справа, розглядаємо тільки цю. Хочу зауважити пару речей:


1) Противник - я про Росію або путінський режим, якщо хочете, - у військовому сенсі нескінченно сильніший за нас, принаймні в даний момент. Теоретично ми могли б це трохи вирівняти, мобілізувавши ще мільйон людей, але це не мета, тому що:

2) Війна і фізичне знищення противника це тільки частина справи. Мета включає в себе політику, економіку та ідеологію. Це військово-політично-економічно-ідеологічний конфлікт між системами з мільйонів людей. І ми, українці, хочемо в цьому великому конфлікті перемогти.

3) Тут багато факторів і є інші гравці, тому далеко не все залежить від нас. Хвилюватися варто тільки про те, на що ми можемо вплинути.

4) Глобально ситуація така: і наша економіка, і економіка противника стрімко розвалюються. У нас набагато гірші стартові умови, але нам допомагають. Схоже, що інші гравці готові виділити стільки грошей, скільки треба, щоб наша економіка стала знову зростати. До того ж, ми серйозно налаштовані робити реформи, це абсолютно реалістично. Противнику при цьому допомогти нікому. Ми не можемо впливати на ціну на нафту, але при цій ціні обвал в економіці супротивника не зупиниться навіть при скасуванні іншими гравцями санкцій. Але знову таки, в наших інтересах щоб противник максимально ослаб економічно, тому нам вигідно, щоб санкції діяли максимально довго і бажано посилювалися.

5) Не тільки в економічному плані нам вигідно тягнути час. В ідеологічному теж. Ворожа ідеологія ґрунтується на брехні, замінює картину реальності на підроблену. Але чим більше проходить часу і чим більше неминучий економічний збиток буде завдано противнику, тим більше невідповідностей між підробленої картинкою і реальністю будуть бачити росіяни. Тягнути час вигідно для ідеологічної боротьби. Пропаганда вже не збільшить кількість «ватників», а голодний шлунок зменшить. Це послабить режим політично, це не означає, що відразу у них буде свій майдан чи щось подібне, просто з часом противник слабшає, а ми - ні. У шахах мета ходу - зробити позицію кращою, ніж була до цього відносно позиції противника, так і тут.

6) Враховуючи все це, яке завдання нашим військовим можемо поставити ми, суспільство? Йти вбивати ворога? Ні, це нереалістично, ми дарма витратимо ресурси. Відступити, щоб не було жертв? Ні, тоді ворог буде наступати і захопить нас раніше, ніж йому буде завдано критичний економічний і політичний збиток, це програш. Чи можемо ми всі сили кинути на захист якихось символічних речей? Ні, нам потрібна реальна перемога, а не символічна. Вбивати людей тисячами заради символів - це стиль Сталіна, але не наш. Ми тільки можемо нашим військовим поставити завдання: максимально, наскільки дозволяє раціональне витрачання ресурсів (тут техніка або патрони не так важливі, якщо треба, наші союзники ще підкинуть, перш за все ми хочемо менше втрачати людей), уповільнити військове просування ворога, зробити його максимально дорогим і складним. Зрозуміло, що в обороні з фортифікацією, підвозом припасів, підтримкою артилерії і відступі з жорстоким боєм ми несемо менше втрат, ніж ворог, і менше, ніж понесли б в атаці або в захисті символів любою ціною. Схоже, це завдання наші військові зараз виконують добре, критикувати їх немає за що. Якщо противники зараз закріпляться в Донецькому аеропорту, або візьмуть Піски, вони звичайно будуть виставляти це як суперперемогу, але реально в контексті широкої гри вони програють. Всю свою військову міць з економічних та ідеологічних причин противник не може застосувати, тому довго тупцює, намагаючись завоювати невеликий шматочок території, при цьому несе великі економічні та політичні втрати і закладає основу для свого краху.

Я не кажу що ми діємо ідеально, але ми виграємо, або іншими словами наша позиція стає відносно кращою, ніж позиція противника з часом. Тому будь-яке ниття по суті не має сенсу. По-перше все не так погано, а по-друге, паніка і ниття тільки заважає суспільству ефективно робити те, що воно може: тиснути на політиків і домагатися якісних реформ, розвивати бізнес, перемагати в ідеологічній війні, заміняти собою знахабнілу політичну еліту з минулого. Всі продовжуйте робити свою справу добре, ростіть професійно і заробляйте більше, роблячи більш ефективно роботу, вносьте свій внесок у загальну справу, ми вже на півшляху до перемоги. Та й взагалі не кожному поколінню воїнів випадає честь захищати свою землю від переважаючих сил підступного ворога і перемогти, що може бути краще? Слава нашим воїнам!

А вводити чи не вводити воєнний стан? Та яка різниця?! До перемоги це не має прямого відношення. Що нам вигідніше, то і потрібно робити.

Путін хоче захопити Маріуполь? Прорубати коридор до Криму? Ви дійсно не вважаєте це маячнею? Йому навіть вже захоплені Луганськ і Донецьк не потрібні і він ясно дає це зрозуміти, запихаючи їх правдами і неправдами назад в Україну, але на своїх умовах (фінансування українське, кремлівських маріонеток залишаємо там при владі, даємо їм якісь права). А тут ще й Маріуполь... Який сенс його захоплювати місто, щоб потім вручити назад? Анексія Росією всього регіону настільки економічно не вигідна, що навіть у пропагандистському імперському угарі минулої весни Кремль закликав сепаратистів не проводити референдум. А тепер, нагадаю, ціни на нафту в два рази нижче, резервів у Росії, відповідно, менше і економічні перспективи набагато гірші.

Так у чому мета цього тупого варварського насильства? Чекати Кремлю не вигідно, це програш для них. Кремлю потрібно закінчити швидко конфлікт на максимально, наскільки це можливо, прийнятних для себе умовах. Так він послабить зашморг санкцій і збереже сили, щоб тиснути на нас далі. Він для цього готовий вбити скільки завгодно тисяч жителів Донбасу, бажано побільше і українських військових, тільки щоб українське суспільство було шокованим від масштабу кровопролиття і вимагало б якнайшвидшого завершення конфлікту, а не перемоги. Проста і ефективна логіка КДБ-іста.

Звичайно, нам на ці умови кремлівських терористів категорично не можна погоджуватися. Нам вигідніше почекати, послабити Росію і пізніше забрати все на своїх умовах, а поки оборонятися, намагатися вбивати побільше ворожих солдатів, і реформувати країну. Скільки чекати? За деякими розрахунками - максимум два роки до краху нинішнього російського режиму і необхідності благати Захід про фінансування. При посиленні санкцій чи подальшому падінні цін на нафту - крах путінського режиму прискориться, при ослабленні санкцій або зростанні цін на нафту - сповільниться. Через 12 місяців гроші у Кремля ще не закінчаться, але будь-кому з пересічних росіян вже буде зрозуміло, що так продовжувати не можна. У Росії зараз ідеальний шторм, нам потрібно щоб він продовжувався.

При цьому, враховуючи заплановані у нас реформи, враховуючи те, як зараз намагаються набирати людей до українських держкорпорацій і міністерств, враховуючи заяви МВФ, враховуючи донорську конференцію в квітні, у мене особисто немає сумнівів що ми через 12 місяців будемо набагато сильніше ніж зараз. Януковича ми вже пережили. Майже рік війни, при тому, що наш парламент складався на 2/3 із зрадників і на початку агресії не було навіть президента, не було боєздатної армії – пережили. Обвал валюти і найжорстокішу банківську кризу пережили. Кілька великих битв з «непереможною» російською армією пережили. Зима майже без російського газу вже закінчується. Та ми вже пережили більше, ніж могли б пережити набагато більш розвинені держави. Що ще такого страшного може бути в майбутньому? Стоїмо, одного уже перестояли. Ніщо так не дратує Путіна, як наш спокій і впевненість у перемозі.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

комментариев

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Вопрос: 156+2
Ответ:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введите код: