Бориспiль
C

Головні новини

Він віддав життя за нас усіх…


Він віддав життя за нас усіх…
Сергій Євгенович Степаненко (7 квітня 1967 — 18 грудня 2016).

22 грудня 2016 року Бориспіль попрощався зі своїм сином-захисником, який загинув на Світлодарській дузі.
Сергій Степаненко (позивний Паштет) вперше потрапив на фронт по мобілізації, проходив службу у батальйоні "Київська Русь" з 9 лютого 2015 року. Був поранений. У травні 2016 року демобілізувався, однак вже 6 грудня повернувся до лав рідного 25-го батальйону 54-ї бригади. Йому виповнилося 49 років…

Про Сергія «Вістям» розповіла його мама, Галина Романівна. Вона сама педагог, нині на пенсії. А чоловік був геологом. Коли вони жили і працювала в місті Копейську Челябінської області, у них народився синок.
Хлопчику було два рочки, коли родина змушена була переїхати із Челябінської області, бо там була страшна радіація і малюк постійно хворів. Переїхали до Борисполя, де жила мама Галини Романівни.

Сергій закінчив 8 класів Бориспільської школи №1. Батько дуже хворів, тому син пішов працювати і закінчував десятирічку у вечірній школі.

Військову службу відслужив на Сході — у Хабаровську на флоті. Коли після служби повернувся у Бориспіль, працював у «Тресті «Бориспільсільбуд» і навіть таксистом. Згодом став підприємцем.

Після демобілізації ніяк не міг влаштуватися на роботу. Давалися взнаки наслідки поранень. А для служби виявився придатним… Тому і пішов на контракт.

Одруженим був двічі. З першою дружиною життя не склалося. Обожнював старшу донечку Настусю. Одружився вдруге. Зростає синок. Хлопчику зараз 10 років. Тепер дружині Ірині виховувати його самій. А він — інвалід дитинства. Бабуся Галя згадує, як, коли батько лежав пораненим, хлопчик збирав гроші у баночку і заявляв, що це татку на операцію...

Нині дочці Настусі вже 27, вона має вже двоє діток. Сергій так пишався, так радів, що має двох онуків! Старша дівчина ходить у другий клас, а менший хлопчик — ще немовля. І у матері такий стрес! Важко було бачити, як жінка побивалася за загиблим батьком.

Брати по службі з болем і теплотою згадують свого побратима. Розповідають, що він був навідником АГС-17 — автоматичного гранатомета. Завжди спокійний, щирий, доброзичливий… Усі інші слова губляться за скупою солдатською сльозою…

Дуже важко знайти слова, щоб якось можна було втішити родину: синочка, дочку, матерів. Це були одні із найжахливіших днів грудня. Протягом 18,19 та 20 грудня Україна втратила аж 9 своїх захисників. Їх хоронили 22 грудня. Для того, щоб віддати останню честь герою, бориспільські депутати навіть на кілька годин перервали сесійне засідання.

Поховали героя на Рогозівському цвинтарі (вулиця Покровська (колишня Суворова), на алеї почесних поховань.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
[/banner_banner6]
Календар публікацій
«    Березень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031