Жк Мрия
Бориспiль
C

Головні новини

Ірина Здурова: «Обійми — найголовніша складова щастя»


Ірина Здурова:  «Обійми — найголовніша складова щастя»
У переддень Міжнародного дня обіймів — 21 січня — газета «Вісті» підготувала для своїх читачів спеціальний дарунок. Сьогодні у нас в гостях наш постійний експерт, психолог і арт-терапевт, талановитий молодий педагог, що працює з дошкільнятами, Ірина Здурова. З нею ми поговоримо про особливу вагу для дитини ваших батьківських обіймів.

«...У світі немає поганих і хороших, добрих і злих, є лише щасливі та нещасні»

— Вважається, якщо людина зла, то її в дитинстві не долюбили (синонімом слід вважати — не дообнімали). Це правда?

— За дослідженнями психологів, зокрема Еріка Еріксона, Абрахама Маслоу, Марії Осоріної та Керол Ізард, саме в ранньому віці у дитини формуються базова довіра до світу, ставлення до себе, впевненість у собі. А ці психологічні якості і є основою, фундаментом, що дають можливість бути більш гармонійною, стресостійкою людиною. Тобто, краще відчувати, розуміти себе і бути творцем свого життя. А взагалі, мені подобається фраза, що у світі немає поганих і хороших, добрих і злих, є лише щасливі та нещасні. Виходячи з цього, мабуть, обійми таки є однією із складових рецепту справжнього щастя.

— Тобто, обійми фактично нічим не можна замінити, так? Аби діти не були маміями, їх потребу в увазі іноді спеціально ігнорують. У якому напрямку це насправді працює?

— Спілкування з батьками, а головне тілесний контакт, про який ми з вами говоримо, — це перша модель спілкування дитини зі світом. Є таке чудове східне повір’я, що жінка виношує свою дитину 9 місяців в животику, а потім ще 9 місяців на руках. (Не менш важливий і тілесний контакт з батьком.) Тому діти, які мають такий достатній тілесний контакт з мамою, менше плачуть, вони більш здорові і розвиваються більш гармонійно. Чому? Довіра до світу впливає на здатність будувати міцні дружні відносини в подальшому житті, відчувати-проявляти любов, будувати довгі, глибокі, теплі відносини з іншими людьми, які опираються на любов та піклування. Слова забезпечують лише 7% сприйняття інформації, 38% дають звуки та інтонація, а 55% належить невербальній комунікації. Тому, зрозуміло, якщо батьки самі досягнуть успіху насамперед у невербальних способах комунікації, то вони зможуть передати цей досвід і дитині, чим зроблять суттєвий внесок в її успішне майбутнє.

— Пригадую, наші батьки нас не дуже обіймали... Невже такими були особливості тогочасного виховання — радянська людина обов'язково має бути «застебнута на всі гудзики»?

— В радянські часи декрет тривав усього 3 місяці... Це суперечить дослідженням багатьох педагогів різних часів (Жан Жак Руссо, Йоган Генріх Песталоцці, Ян Амос Коменський, Василь Сухомлинський, Костянтин Ушинський), які говорили про важливість родинної педагогіки, родинного виховання, цілющого батьківського тепла, особливо у ранньому віці. Але людиною, яка не відчуває себе і своїх бажань, було легше керувати. А от людина, насичена любов’ю, більш самодостатня, вона краще відчуває свої потреби і бажання, своє призначання, її мислення більш критичне, здорове, а отже, з неї важче виліпити «гвинтик системи», слухняного споживача, який готовий брати усе, що йому нав’язують.

«Ця жахлива і небезпечна мода є однією з причин дитячих істерик»
— Сьогоднішні батьки, уже геть розхриставшись у проявах своєї любові, мають дітей, які чомусь рідко демонструють свої кращі риси...

— На жаль, зараз спостерігається одна тривожна тенденція — активно пропагується рання інтелектуалізація, і батьки, вважаючи, що зобов'язані виховати генія, мало не з народження вчать малюків читати, рахувати, писати... Це згубно діє на самих дітей і збільшує напругу батьків, формує їх завищені вимоги. Я була щаслива, коли натрапила на інтерв’ю кандидата психологічних наук Анни Семенович і доктора педагогічних наук, професора Наталії Гавриш, які розказували про надзвичайну шкоду цих тенденцій. Ця жахлива і небезпечна мода є однією з причин дитячих істерик сьогодні. Чому? Бо несвоєчасний розвиток якоїсь психічної функції стимулює дефіцит енергії в тому місці, де вона природньо в цей час небхідна. Зауважу, 2-3 роки — це період дуже стрімкого розвитку сенсомоторної та емоційної сфер дитини, тому батьки, штучно навантажуючи пізнавальні процеси дитини, ризикують тим, що «полетять» емоційні і, швидше за все, зірвуться якісь програми тілесного розвитку. Наслідком цього у їхніх дітей (не завжди одразу, часом у років 7) може бути енурез, нервові зриви, фобії, агресія, гіперактивність (на що, до речі, наразі особливо багато скарг) тощо.

— Зараз штатний психолог передбачений у кожному садочку і школі, проте часто реалії геть інші, особливо у сільській місцевості, і якщо дитина викине якогось коника, відразу ж викликають батьків, напосідають...

— Знаю із власного досвіду, у ДНЗ психолог справді передбачений. Він робить свій вклад, проводячи ігрові заняття з дітьми, а також, у разі необхідності і з дозволу батьків, групову або ж індивідуальну терапію. А в цілому, психолог має навчити дітей культурі дотику. Навчити чути, бачити одне одного, довіряти і заявляти про себе через гру. До речі, психолог також може проводити зустрічі-тренінги для батьків, де у доступній ігровій формі ділиться знаннями про те, як насправді правильно спілкуватися з дитиною, розбираючи важливі життєві ситуації. Звісно, цьому б усіх нас мали вчити ще в шкільні роки, скажімо, на якійсь із обов'язкових дисциплін, але виходимо з того, що маємо. Якось я почула, як обурювався один чоловік: «Ви що хочете сказати, що батьки мають бути педагогами»? Сьогодні багатьом батькам потрібна підтримка. Хоча б елементарні психологічно-педагогічні навички для збереження їхньої ж нервової системи і мікроклімату вдома мають надаватися. Елементарно, навіть показати ігри, в які можна грати вдома, у тому числі контактні.

— Наразі не лише в світі, але і у нас в Україні, являється чимало видів арт-терапії, коли люди розказують про себе, свої проблеми і... обіймаються. Чи дієво це: не материнські обійми, а обійми геть чужих людей?
— Так, є такий вид арт-терапії, він називається тілесно-орієнтована терапія (ТОТ). Він надзвичайно дієвий. Це один зі способів розкрити і зрозуміти себе та інших. Розкриваючи руки для обіймів, ми ніби відкриваємо душу, підпускаємо світ ближче до себе, оскільки ця поза свідчить ще й про готовність приймати та віддавати. На думку творців тілесно-орієнтованої терапії, будь-які емоції впливають на тіло і викликають позитивні або негативні відчуття. І якщо все справді так, у людини все, що вона відчуває, відображається ще й на душевному самопочутті, то цей взаємозв’язок варто використовувати: особливим чином впливати на тіло — і знімати психологічні «затиски». Так, за допомогою тілесно-орієнтованої терапії фахівець допоможе впоратися з внутрішньоособистісними конфліктами людини, незадоволеністю роботою, агресією, позбавить від фобій, навчить приймати образу. Принцип «тіло у справу» актуальний і для лікування психосоматичних хвороб. Тому, якщо людина недогріта в дитинстві, її просто необхідно догріти у дорослому віці.

— Чи можна говорити про якусь норму обіймів, які для гармонійного розвитку має отримувати дитина?

— Вважається, чим більше турботи і ніжності отримує дитина, тим вона швидше розвивається, має міцніший імунітет, зростає впевненою у собі особистістю, здатною співпереживати і любити тощо. А взагалі чомусь побутує думка, що хлопчиків треба виховувати з особливою муштрою, аби раптом не виріс мамієм. Так, зважаючи на це, статистика підтверджує, що дівчатка у віці до одного року отримують у 5 разів більше ласки, ніж їхні ровесники — хлопчики. Але ми, психологи, з такою реалією не згодні, такого поділу не повинно бути... Також багато батьків не знає, як правильно поводитись з дітьми, проявляючи свою любов, коли ті вже досягли перехідного віку. Часто, послуговуючись моделлю поведінки, характерною для раннього віку, вони стикаються з відвертою агресією у відповідь на свої традиційні обійми і сюсюкання. У такому випадку на допомогу батькам приходять більш стримані прояви турботи і любові — доторки, які також дуже добре відображають шанобливе батьківське ставлення, їхню повагу і любов. Наприклад, дитину можна довірливо торкнути за плече чи руку, жартівливо скуйовдити волосся, погладити по щоці чи ласкаво поплескати по спині. Взагалі, відомий американський психолог Вірджинія Сатир, переконує, що для виживання кожній людині щодня потрібно не менше 4 обіймів, для відчуття підтримки — 8, а для здорового росту і розвитку, а отже, і почуття щастя — 12. Також, вважаю, надзвичайно корисно батькам проявляти ніжність, турботу одне до одного, обійматися, не соромлячись, при дітях, оскільки вони дуже швидко зчитують саме тілесний досвід. При цьому важливо, аби вони бачили саме здорову модель відносин, адже обійми можуть сказати значно більше, ніж слова, які менш досконалі.
Ірина Здурова:  «Обійми — найголовніша складова щастя»

Ірина Анатоліївна Здурова
народилася 7 серпня 1987 року у Києві.
Закінчила Національний педагогічний університ ім. М. П. Драгоманова за спеціальністю «Дошкільне виховання». Також отримала кваліфікацію «Організатор дошкільної освіти», «Вихователь дітей дошкільного віку з правом проведення занять іноземної мови». Навчається і викладає у Київському інституті раціонально-інтуїтивної психотерапії «Я». Відвідала величезну кількість фахових тренінгів, семінарів, фестивалів і майстер-класів. Пройшла програму «Школа педагога раннього розвитку», «Школа педагога: підготовка до школи», річну програму підвищення кваліфікації «Дитяча психотерапія, психокорекція та консультування батьків», програму «Тілесно-орієнтована терапія: як навчитися читати тіло», «Ейдетика для психолога та педагога», програму «Baby fitness» для дітей дошкільного віку; програму «Арт-терапія. Теорія та практика». Зараз проходить програму «Ізотерапія: розвиток, зцілення, допомога через малюнок».

Валентина ОЛІЙНИК

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
Читають Обговорюють
Купити квартиру в Києві
Календар публікацій
«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031