Бориспiль
C

Головні новини

Вусатий нянь - у бориспільському дитсадку


Вусатий нянь - у бориспільському дитсадку
У бориспільському дитсадку працює єдиний на все місто чоловік, задіяний у галузі дошкілля, зустрічі із яким дітлахи очікують із нетерпінням.

Не секрет, що педагогічні колективи сьогодні складаються переважно із жінок. У школах хоч трохи чоловіків-учителів залишилося, а ось у дитсадках ситуація критична. Негативним моментом є те, що з освітніх закладів потроху зникає ота споконвічна модель чоловік — жінка, яка роками формувала в дітей поняття сім’ї, що складається із двох протилежних статей.

Так, звикнувши, що вдома є тато і мама, діти, прийшовши до школи, бачать чоловіка-вчителя і поводяться відповідно: стають більш слухняними, хлопці копіюють його модель поведінки, а дівчата почуваються більш захищеними. Так було колись. Сьогодні ж ця система виховання підростаючого покоління руйнується. І причина тому — у політиці, яку впроваджує щодо професії педагога держава. На жаль, непрестижність цієї роботи, низька заробітна плата, відсутність соціального захисту, нульова забезпеченість житлом призвели до того, що чоловіки в освіту більше не йдуть.

Про дитсадки взагалі немає чого говорити, адже там у штаті чоловіків не було, мабуть, ніколи. Принаймні, у Борисполі. А в нинішні скрутні економічні часи — і поготів. Проте бориспільському «Колосочку» поталанило — більше п’яти років інструктором із фізичного виховання там працює Ігор Олександрович Трикоз. Колектив закладу вдячний йому за професіоналізм та самовіддачу, а діти просто в захваті від свого вусатого няня. Бо стільки рухливих ігор, як він, не знає ніхто; стількома секретами, як заспокоїти вередуна, водночас залучивши до гри, володіє лише він.

Коли запропонували роботу із такими малими дітками, Ігор Олександрович, працюючи, до речі, ще й учителем фізичної культури у міській ЗОШ №1, захотів спробувати. Не планував довго там затримуватися. Але, потрапивши у такий дитячий колектив і провівши із ними кілька занять, залишився. Адже, окрім того, що сам заклад прийняв чоловіка-педагога, як рідного, створивши йому максимально комфортні для роботи умови, поділившись методичною літературою і познайомивши із дитсадком та його вихованцями, так ще й діти відкрили йому своє серце. Ігор Трикоз переконаний: щоб знайти спільну мову із малюками, треба й самому стати дитиною.

Те, що він любить свою роботу, відчувається у розмові з ним. Каже, що у школі він працює, а у дитсадку — морально відпочиває. Адже малюків найголовніше зацікавити. Примусити до чогось їх неможливо. А ще, ділиться досвідом педагог, важливо для себе, не озвучуючи це перед дітьми, виділити у кожній групі головного — він у ході заняття допомагатиме організувати усю групу. Потрібно також шукати важелі, натиснувши на які, і отримаєш бажаний результат із цікавістю для дітей та користю для себе. Бо найменшенькі — справжні. Вони завжди такі, які є, без лицемірства, а тому — із неприхованими емоціями. А тому, працюючи над фізичним здоров’ям своїх вихованців, Ігор Трикоз має унікальну можливість бути відкритим і справжнім, забути про щоденну суєту і буденні турботи, з головою поринути у справжню, непідробну, любов та доброту. Більшість із нас, дорослих, на жаль, вже й забули, що то таке…

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: