У США кожна п’ята дитина повідомляє про булінг. В Україні зі статистикою складнувато, бо досі не всі учасники освітнього процесу в принципі знають, що таке булінг і як його відрізнити від з’ясування стосунків. Але, згідно з інформацією на сайті МОН, 24% дітей були жертвами булінгу — а це все та сама кожна п‘ята дитина, тож булінг є досить універсальним явищем.

Хтось може сказати: який сенс нам переймати досвід штатів, якщо у них, попри всі заходи з протидії булінгу, така сама статистика, як і у нас? Моя відповідь така: діти занадто маленькі, щоб мати справу зі складною психологічною травмою, яка виникає в результаті булінгу. Наслідки такої травми можуть лишатися з людиною протягом усього життя. І саме дорослі мають бути поруч, аби допомогти дитині впоратися з булінгом, а не лишатися наодинці з цим страшним явищем.

Тож сьогодні ми обговоримо три поради, які ви можете застосувати в школі та вдома, щоб запобігти цькуванню. Це комплексні поради, бо для подолання складного явища не буває простих рішень.

Але спочатку розглянемо найпоширеніші форми булінгу, які зустрічаються у дитячому колективі.

Види булінгу

Вербальний булінг — це коли діти використовують негативні висловлювання, образи та обзивалки, щоб перемогти і контролювати своїх жертв.

Фізичний булінг — насильство серед підлітків, таке як групові сутички, що трапляються на території школи. Фізичний булінг - коли діти б'ють ногами, б'ють, штовхають або ставлять підніжки комусь систематично, повторювано.

Кібербулінг — це розміщення або надсилання негативного вмісту про певну дитину через соціальні мережі чи месенджери. Це можуть бути образливі фотографії та відео, повідомлення, сповнені ненависті та погрози.

Соціальний булінг — це коли учні руйнують репутацію іншої людини або принижують її. Вони роблять це, поширюючи чутки, розігруючи неприємні жарти або заохочуючи інших не спілкуватися з дитиною.

Тепер, коли ми повторили різні типи булінгу, заглибмося і дізнаємося, як запобігти булінгу у школах.

1. Створіть позитивний шкільний клімат

Успіх школи значною мірою залежить від позитивної атмосфери, яку розвивають вчителі та учні.

Ось деякі свідчення, коли шкільний клімат є позитивним:

1. Учні можуть вільно взаємодіяти з учителями та однолітками.
2. Почуваються цінними та бажаними.
3. Усвідомлюють очікування щодо їхньої поведінки та наслідки у випадку порушення бажаної поведінки.

Навичка побудови позитивного шкільного клімату не лише убезпечує школу від булінгу (або зменшує його прояви), але й є тим підґрунтям, яке згодом учні зможуть використовуватимуть у всіх інших сферах свого життя.

Ми наводимо три способи досягнення позитивної атмосфери в школі.

Прищеплення учням здорової поведінки

З найменшого віку діти повинні навчитися проявляти себе доброзичливо.

Основним підходом тут є навчання дітей способів проявлення доброти та співчуття одне до одного.

Для цього учнів навчають покроково позитивно взаємодіяти з собою та зі світом.

Етапи навчання дітей включають:

1. Розуміння дитиною себе і своєї цінності. Хто я, у чому моя особливість? Яким чином оточення впливає на мою самооцінку і на відчуття моєї цінності?
2. Навчання турбуватися про своє тіло і розум. Усвідомлення самоцінності веде до того, що дитина починає піклуватися про своє тіло і свій розум, навчається бути доброю до себе, підтримувати себе турботою.
3. Управління собою. Необхідно пропрацювати з дітьми уміння розрізняти та керувати свої емоції: що є гнів, любов, гордість, страх, ревність, самотність, вдячність?
4. Поводитися з іншими так, як би дитина хотіла, щоб поводилися з нею. Це — уроки толерантості і розуміння інших. Що таке епілепсія? Що таке ДЦП? Що таке РДУГ, РАС? У чому суть цих розладів? Чи винуваті ті діти, що вони такі? Як з ними обходитися, аби їм було добре?
5. Уміння казати собі правду. Діти навчаються мати справу з реальністю і тим, ким ти є насправді. Учні практикуються говорити собі правду, пізнаючи себе, не звинувачуючи інших, визнаючи помилки, не виправдовуючись і дотримуючись свого слова.
6. Навичка саморозвитку. Навчившись не фальсифікувати реальність та говорити собі правду, учні природно мають підійти до потреби вдосконалювати себе.

Побудова позитивного клімату в школі допомагає формувати гарні стосунки, приймати етичні рішення, розпізнавати свої сильні та слабкі сторони (управляти своїми емоціями) та добре спілкуватися з іншими.

Тому учні визнають і цінують ідентичність і цінність кожного в суспільстві. Вони бачать інших як рівних. Отже, вони не будуть відчувати потреби доводити свою перевагу шляхом булінгу.

Якщо з початкової школи навчати дітей цінувати себе та інших, то у середній школі рівень цькувань суттєво знизиться. Саме це довів експеримент у школах, де впроваджували подібні підходи.

Заохочення відкритого спілкування

Позитивний шкільний клімат повинен включати відкритість та зворотний зв’язок, тому вам потрібно створити в школі доступний механізм звітування про булінг чи інші негативні події.

Учні повинні мати змогу сміливо повідомляти про насильницьку поведінку без страху наразитися на помсту проти себе. Ця змога повинна давати опцію анонімного звітування, без будь-яких свідків.

Нагорода за позитивну поведінку

Ця третя порада є важливою для мотивації учнів до гарної поведінки.

Каральний підхід у булінгу ще ніде не довів свою ефективність у довготривалій перспективі, а от система нагород за хорошу поведінку робить таку поведінку видимою та вигідною.

Підкріплення хорошої поведінки сприяє запобіганню булінгу через заохочення учнів змінити свою поведінку, щоб заробити бонуси.

Ці стимули можуть включати ваучери на покупки чи ще якісь бонуси, які вигадає сама школа.

2. Підвищуйте обізнаність про булінг в школах та вдома

Булінг в школі має тяжкі наслідки для жертв булінгу, свідків та і самих булерів. У програші — геть всі.

Булінг сприяє розвитку страху та негативно впливає на навчальні досягнення учнів. І це зрозуміло: жертви травмуються так, що бояться зіткнутися зі своїми обідчиками і будь-якими способами намагаються пропустити навчання. Згодом пропуски занять негативно впливають на їхні оцінки — і це додає ще більше напруги для них та їхніх батьків.

Булінг сприяє розвитку тривожності, депресії, суїцидальних настроїв.

Але чи усі учні знають, як булінг конкретно впливає на інших? Чи усвідомлюють вони емоційні та психологічні збитки від булінгу протягом усього життя? Чи для них існує лиш фраза, що набила оскомину: “булінг — це погано”? А що саме погано? Як конкретно погано?

Включіть розмови щодо психічного здоров’я до шкільної програми

Учні повинні знати, яких форм набуває булінг, і розуміти, як почуваються жертви булінгу.

Учні повинні розуміти наслідки знущань для психологічного самопочуття. Особливо, як це може вплинути на судження про себе, самооцінку.

Важливо не боятися називати речі своїми іменами: так, булінг сприяє розвитку невпевненості в собі, тривоги, ненависті до себе, ізоляції та заподіяння собі шкоди. Все це ознаки розладів психічного здоров’я, які можуть спричинити серйозні проблеми.

Але хороша новина полягає в тому, що вчителі можуть допомогти зменшити кількість таких трагедій, як, наприклад, самогубство, навчаючи дітей, чим є психічне здоров’я і якими є ознаки нездоров’я. Уміючи проводити самооцінку свого стану, діти з більшою ймовірністю звернуться вчасно по допомогу.

Викладайте соціальні навички

Соціальні навички суттєво впливають на спілкування та взаємостосунки між людьми.

Дослідження показують, що діти з поведінковими та соціальними навичками активніше беруть участь у заняттях. Вони легко заводять друзів і, отже, рідше зазнають знущань: соціальний капітал працює.

Нижче наведені ознаки, які свідчать про те, що дитина має хороші соціальні навички.

• Дитина обмінюється іграшками, книгами та іншими речами, смаколиками
• Працює в командах (вона вміє працювати в команді, її охоче беруть до команди).
• Прислухається до старших
• Дотримується правил
• Вирішує конфлікти полюбовно

Нейроатипові діти мають з цим складнощі через особливості роботи їхнього мозку, а тому дуже часто опиняються в соціальній ізоляції і потребують допомоги.

3. Впроваджуйте в школі ініціативи щодо запобігання цькуванню

Будь-яка установа, яка працює з дітьми, несе відповідальність за захист цих дітей. А запобігання шкільному цькуванню є ключовим фактором у посиленні захисту дітей.

Ось три ідеї щодо запобігання булінгу для вчителів:

Впроваджуйте політику нульової толерантності до булінгу

Одним із найефективніших профілактичних заходів щодо булінгу є згода батьків, вчителів та учнів, що булінг ні в якій формі не є припустимим.

Учні мають бути свідомі, що якщо вони вчаться в цій школі, то вони “підписуються” бути у середовищі з нульовою терпимістю до булінгу.. Це готує їх до певної поведінки кожного разу, коли вони з’являються на території школи.

Умійте визначити зачатки булера

Цькування розвивається з часом. Тож викладачі повинні брати до уваги будь-які ознаки того, що дитина обертається на булера

Деякі з ознак включають:

• Закочування очей
• Пропуск занять та шкільних заходів
• “Відгавкування” у відповідь (“Ти йому одне слово — а він тобі десять!”)
• Падіння оцінок
• Зміни настрою та проявів особистості

Фокус полягає у тому, щоб шукати ті ознаки та прояви, що показують почуття переваги та непокори у булерів. Коли справа стосується жертв, то пам’ятайте про учнів, які здаються пригніченими, замкнутими та присоромленими.

Залучення батьків

На жаль, батьки часто останні, хто виявляє, що над їхньою дитиною знущаються.

Учителям соромно, що у їхньому класі квітне булінг, тому вони до останнього намагаються не втручати батьків. А проте, саме батьки мають найбільший вплив на дитину. Батьки можуть надати підтримку жертві булінгу або ж пояснити булеру, до яких наслідків призводить його чи її поведінка.

Окрім того, батьки самі часто об’єднуються, щоб цькувати батьків “неугодної” дитини, і вчителю треба розуміти наслідки таких дій. Називати вголос, чим саме займаються батьки і працювати з ними задля упередження подібної поведінки.

Бо важко протидіяти булінгу в класі, де рольові моделі самі є булерами.