Рекордним прапором, що на тридцять третьому кілометрі обабіч траси Київ — Харків (на повороті до аеропорту), Бориспільщина пишалася недовго. Здається, про унікальну композицію з дрібної мармурової крихти, внесену до Національного реєстру рекордів України, просто забули.
Минулого року в День Державного Прапора України про помпезне відкриття декоративного стягу гомоніли не лише на просторах соцмереж: інформація ширилася й авторитетними інтернет-виданнями, й телеканалами, не кажучи вже про обласну пресу.
Виконавці робіт запевняли: водостійка фарба триматиметься довго, а сама композиція, щонайменше, три роки не потребуватиме втручань.
Тільки не так сталося, як гадалося. Яскравість синьо-жовтих кольорів «зійшла» з останнім снігом, а саме полотно почало заростати бур’янами. Міні-джунглі розрослися посеред прапора напередодні пісенного конкурсу «Євробачення». На щастя, за кілька днів першого півфіналу «зелений ліс» з полотна випололи. Та ось не минуло й двох місяців, як «картина» відновилася.
Щодня шляхом до повітряних воріт нашої країни проїжджає не одна тисяча автівок! Синьо-жовте панно чудово видно з висоти пташиного польоту. Та чи презентабельним воно здається туристам і гостям нашого міста?
Здавалося б, про повагу до символів Батьківщини довго розповідати не треба. І прикро, що один з найбільших прапорів країни тьмяніє й зеленіє водночас прямісінько на центральній трасі.
«Кожна людина, яка буде проїжджати дорогою вздовж цього узбіччя, буде бачити наше ставлення до державного прапора»,— коментував появу унікального державного знамена журналістам екс-голова РДА Дмитро Воронін. Цікаво, яке саме ставлення він мав на увазі?
Павлина ОСТРОЗОРА,
фото автора
коментарі