Минулого четверга мені подзвонив Володимир Шалімов: «Пам’ятаєте, ми з вами в тому році говорили про те, що в Борисполі треба садити дерева, робити сади і парки? Перший я зробив і запрошую вас в суботу на відкриття». 15 вересня між будинками ЖК «Левада» на пров. Старовокзальний, який будує «Агробудмеханізація», було відкрито сквер площею майже 1 га, де висаджено до 40 дерев та встановлено лавки.
— Володимире Іллічу, як з’явився новий сквер?
— Люди цього мікрорайону — а я постійно буваю на всіх об'єктах — звертаються до мене з питанням, чому немає магазину. Виникла ідея побудувати між будинками невеликий супермаркет до 1 тис. кв. м. У моїй виробничій практиці було кілька десятків супер- і гіпермаркетів, то я почав аналізувати, який збудувати. Об'їхав у Києві 4 супермаркети, що ми збудували біля будинків. Не буду казати, яка це мережа, але те, що я побачив, м'яко кажучи, мене не вразило: бруд, пусті пляшки, пакети, неприємний запах... Я їхав до Борисполя з впевненістю, що супермаркета там не буде, що його треба винести подалі від житлових будинків. А коли побачив на вул. Головатого нову «Фору», вирішив, що магазину не треба — вже є цей, тим більше, люди до супермаркета їдуть машиною і скупляються на весь тиждень. Тоді я вирішив зробити паркову зону. Якого типу? Ми звикли до клумб, статуй, фонтанів. Але хто буде їх обслуговувати? Коли ось цей сквер відкривали, було питання, хто його поливатиме? Я в тому році був у Литві і поїхав на узбережжя Балтійського моря, хотів побачити, як живуть люди в країнах, що приєдналися до ЄС. Я побачив одне — що вони потікали до Європи, в основному, виїхали до Скандинавії. У Паланзі мені сказали, що в них дуже великий парк. Я побачив звичайний красивий чистий ліс, в якому прокладено доріжки, стоять лавочки, урни й ліхтарі. Ще в певних місцях — а не так, як у нас, огороджено парканом все разом — стоїть всюди дитяче приладдя: гойдалки, якийсь слоник, тощо. Мені це сподобалося. Зрозумів — це воно. Так з’явився сквер. У жовтні там ще буде висаджено 35 дерев.
— Які дерева там вже є і будуть?
Дуби, липи, горобина, сосни, берези. Років через 10-15 там буде повноцінний ліс, який стане окрасою мікрорайону.
— У центрі навпроти парку буде будуватися супермаркет. Чи не краще було б їх виносити за межі центру?
— Вважаю, що це нормально, коли на місці старих напіврозвалених будинків будується щось нове. Якщо це супермаркет — то це конкуренція, маркетинг. Тим більше, мова не йде про великі супермаркети. Є ще одна ідея, яка вже втілена в деяких містах, і яку можна запровадити в нас. Є будинки, де помирають господарі і відписують майно якомусь родичеві, який живе в Києві чи Харкові, а будинок пустує. Хто його заселяє?
— Наркомани, безхатченки...
— Так, бомжі й наркомани. Я знаю місця, де такі по 2-3 ділянки поряд. Тому місту потрібно мати список інвентаризації таких об’єктів, з’вязатися зі спадкоємцями і, коли приходить інвестор і хоче щось збудувати, йому дають ці адреси — викупи, будь ласка, і будуй. Так місто прибире ці притони. Так роблять, наприклад, в Софіївській Борщагівці під Києвом, де землі вільної мало, а старі хати стоять пусті — мені селищний голова розказував, як це працює.
— Роботи в парку на Соцмістечку виконуватиме «Агробудмеханізація» — що там буде?
— У цьому році ми виконаємо першу чергу — сюди входять сходи-спуск, доріжки та майданчик тренажерів. Але точно треба спитати в депутата Ігоря Євтушенка, ідея його. Має бути спортивний комплекс — тренажерний майданчик, поле для міні-футболу, тенісні корти. Ну і зелень, лавочки. Формат «ліс і доріжки» там не підходить — хто туди в яр піде ввечері?
— Гарною ідеєю було зробити внутрішні доріжки асфальтовими, а не плиточними.
— А це мені підказали діти. «Дядю, — кажуть. — Ніде кататися на скейтбордах, роликах і самокатах, зробіть нам асфальт». І ми зробили, причому завширшки 2,70 м, а не стандартні 1,5м.
— Минулого разу ми говорили про концертну залу.
— Зараз у місті основне завдання: закінчити школу і збудувати дитсадок, який почали на вул. Момота. Треба швидше роз’вязати цей юридичний клубок — я був на місці з комісією, все впирається у фінансування. Я ніколи не сварю будівельників, бо вважаю цю роботу героїчною, але щось на там непорядно відбувається — треба міняти підрядника.
Ще я, як бориспілець, вважаю, що треба переселяти міське упраління архітектури. Сумно, що депутатський корпус не голосує за те, щоб колишній магазин «Урожайний» віддати під управління. А на місці старої архітектури вписується єдиний дозвільний центр для адмінпослуг. Наприклад, скляний куб — людям зручно добиратися з сіл, неподалік базар, заклади харчування, все поряд.
А для концертної зали є місце, де колишня школа №2: місця там вистачає, і воно хороше та вдале для такої зали.
— На якому етапі зараз нова школа?
— Підійшли до завершення внутрішніх робіт, благоустрій закінчуємо — школу реально здати до 1-го грудня, а після зимових канікул запустити класи. Уже повністю закуплене все обладнання до школи: меблі, кухонний, спортивний і медичний інвентар.
— Двори багатоповерхівок у місті перетворилися на автостоянки. З цим щось реально робити чи ні?
— У Європі є бізнес багаторівневих паркінгів. Тобто ОСББ вирішило — в дворі машину не ставити. Все. Всі — на паркінг. У нас такого немає.
— Це дороге будівництво?
— Так, дороге, але це бізнес. У Європі в передмістях я бачив 2-3-поверхові будинки на 10-15 квартир з підземними паркінгами.
— Будинок від «Агробудмеханізації» у районі Соцмістечка теж має підземну стоянку.
— Так, на 45 місць. Так ми зробили, це варіант великого будинку. Я взагалі вважаю, що будинки треба будувати невеликі. А підземний паркінг, в першу чергу, це безпека машини.
— Ситуацією із роботами на переїзді ви володієте?
— Ця ситуація голослівна і популістична. Я хочу сказати, що з «Укрзалізницею» працювати важко. У моїй практиці була перекладка 200 м залізничного полотна біля нафтобази — мені легше було побудувати 5 нових нафтобаз.
— Дуже бюрократична організація?
— Дуже. Стільки підписів, погоджень… Ситуацію з переїздом я не вивчав, але вважаю, що нерозумно підіймати через це галас. Стільки проблем в місті! І найбільша — сміттєзвалище. Треба піднімати це питання, але підіймається те, що легше підняти.
— Що нам робити зі сміттєзвалищем?
— Тільки сміттєпереробний завод! Міським головою ведуться перемовини з американською компанією про будівництво такого.
Багато проблем вирішаться, коли відбудеться об’єднання міста й району: медицина, звалище. Той же сміттєпереробний завод — якщо ми об’єднаємося, більшим буде бюджет, можна буде самим побудувати його і нікого не чекати.
— Наскільки реальне таке об’єднання?
— Це залежить від політичної волі керівництва держави. Так вирішаться проблеми медицини, розбрат щодо лікарні, можна побудувати вдвічі більшу концертну залу, вирішаться питання з очисними спорудами. Ефективність вирішення проблем при об’єднаному бюджеті буде вищою.
— Як гадаєте, чи багато політиків міста й району будуть проти такого об’єднання?
— Я не знаю про політиків, але знаю, що люди — мешканці Борисполя та навколишніх сіл — від такого об’єднання виграють. Для цього має бути тверда воля згори.
— Зараз говорять про можливе об’єднання Борисполя з кількома ближчими селами.
— Моя думка: логічно об’єднувати повністю місто й район. От хороша ідея зараз є в міста — взяти старий дитячий табір у селі Кийлів і зробити там реабілітаційний центр для дітей, бійців АТО, зону відпочинку. Якби ми були об’єднані, то це вдвічі краще можна було б зробити, і оздоровлювалися б там і мешканці міста і району. Спільний єдиний дозвільний центр можна створити — щоб людина приїхала з села і за годину вирішила всі свої питання.
— Що зараз будує ваша компанія?
— Підписали контракт і починаємо будівництво німецького заводу кабельних мереж для автомобілів у Коломиї. Мене це радує. Вартість — близько 400 млн грн, на 600-800 робочих місць.
Крім того, ми будуємо школу в Софіївській Борщагівці, школу в Борисполі, закінчуємо завод запчастин для комбайнів компанії «Агротехнік» в Чернігівській області. Завод виготовлятиме запчастини для імпортної техніки. Там такі станки з Німеччини! Деталь сканується у 3D, в станок кладеться лист металу і виходить точна деталь. Не треба ні креслень, нічого. Дуже зручно — людина приходить з поломаною деталлю, а йому через два дні віддають нову і не треба шукати в посередників і замовляти з Німеччини.
З житлового будівництва — працюємо на вул. Польовій, на Київському Шляху, продовжуємо будівництво ЖК «Левада». Стабільно працюємо, стабільно входимо в зиму. Зарплати теж стабільні, за літо всі відпочили. Найбільше цінуємо стабільну роботу. Є завдання — над ним працюємо. А найбільшою проблемою залишається війна в Україні. І найбільше бажання — щоб вона скінчилася, щоб був мир!!!
Сергій КРУЧИНІН, фото автора та О.ПОГРЕБНЯКА
коментарі