Бориспiль
C

Головні новини

«Оживили» лікарню під обстрілами


«Оживили» лікарню під обстрілами

Із ковдрами, ліками, свічками, продуктовими наборами та за покликом допомогти до Авдіївки вирушив збірний загін швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України. Двоє членів національного комітету і п’ятеро волонтерів частину вантажу залишили у Слов’янську задля резервного запасу, іншу повезли до гарячої точки.

«У нас було устаткування для створення пункту обігріву, та розгортати намети необхідності не було: це у повному масштабі зробила ДСНС, — розповідає командир Бориспільського загону швидкого реагування ТЧХУ Євгеній Черенок. — Проблема в Авдіївці полягала у тому, що всі почали активно завозити продукти харчування, а їх вистачало й так. Пам’ятаю, як жінка-продавчиня казала: «Не можу зрозуміти, чому такий ажіотаж: наші постачальники нам продукти возять.
«Оживили» лікарню під обстрілами
А от у 2014 році на всю Авдіївку працював тільки один магазин і продуктів не вистачало, але тоді такої гуманітарної допомоги і близько не було». Навезли гречки, макаронів, круп стільки, що, мабуть, на половину Донецької області, щоб по селах розвести, вистачить. А ось чого дійсно не вистачало — будматеріалів, щоб ліквідувати дірки в стінах, вставити розбиті вікна тощо. Ми приїхали на великому вантажному автомобілі. У них не було транспорту, тож коли дізналися, що у нас така машина, експлатували її з ранку до вечора: розвозили клейонку, цвяхи, бензопили, теплі матраци.

Розмістилися у старій Авдіївці. Це близько від промзони. Там знаходиться вузлова залізнична поліклініка, на базі якої є денний стаціонар. Через відсутність світла і тепла її функціонування було неможливим, адже надворі – 110С, у приміщенні було – 5. Ми частково відновили електропостачання за допомогою автономних електрогенераторів — так «оживили» заклад: приходили пацієнти, отримували лікування, я проводив медичні консультації. Більшість відвідувачів — люди похилого віку.

— Часто лякала стрілянина?
— В перші дні нашого перебування були обстріли по місту. Недалеко від нас лягло дві міни: одна біля залізничного полотна, інша потрапила в будинок. На щастя, ніхто не загинув. Перелякано за всім спостерігав кіт, що проживав у цьому будинку і не міг зрозуміти, що трапилося. Руйнації серйозні. Діри забивали фанерою, затуляли вікна.
Обстріли, в основному, починалися ввечері, стрільба була постійною. В останні дні нашого перебування до міста снаряди не прилітали. Та вистріли промзони (вікна лікарні, де ми перебували, виходять саме туди) чуються дуже чітко: аж шибки дзвенять.

— Ходять чутки, що у чергах за гуманітарною допомогою в Авдіївці стоять чоловіки…
— Як правило, у чергах бабусі. До речі, здебільшого проросійськи налаштовані. Стали свідками сварки такої бабусі з проукраїнськи налаштованою. Одна кричить: «Забирайтесь звідси і буде мир!», інша: «Прийде твій Захарченко з автоматом — і буде та ж сама війна!»

— Кого більше: проукраїнськи чи проросійськи налаштованих авдіївців?

— Мені здається, що проукраїнськи. Просто ті, хто за Росію, більше кричать, от і створюється фон, що Авдіївка проросійська. Патріоти не кричать, вони ходять на роботу, допомагають один одному і все. А щодо гуманітарної допомоги: є люди, які соромляться за нею прийти, а є й такі, які п’ятий раз у чергу стають , щоб отримати щось надурняк.

— Що найбільше вразило в Авдіївці?
— Стріляли досить близько. В цей час мама гуляла з двома дітьми. На вистріли не реагували взагалі. Видовищно! Розумію, що до всього звикаєш, та міна ж не розбирається, куди їй летіти.

Ольга ОГНЯНИК,
фото з архіву Є. Черенка

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
[/banner_banner6]
Календар публікацій
«    Квітень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930