Бориспiль
C

Головні новини

Українські полярники повернулися додому із Антарктиди


Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) повернулися в Україну після майже 13 місяців роботи на станції “Академік Вернадський”.

Вони прилетіли в аеропорт “Бориспіль” сьогодні, 17 травня 2020 року, евакуаційним рейсом з Лісабону.

Разом з ними повернулися учасники сезонного загону, які працювали на станції 3 місяці.

“Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак завдяки роботі команди НАНЦ, Посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року або ж законсервувати станції” – зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.

Полярники вирушили зі станції “Академік Вернадський” ще 24 квітня. 2 травня, після перетину найбільш штормового місця планети – протоки Дрейка – учасники експедицій прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Відтак через Сантьяго, Сан-Пауло, Лісабон повернулися в Україну.

Враховуючи затримку зимувального загону 25-ї УАЕ в дорозі з України в Антарктиду, перезмінка на “Вернадському” цього року тривала 2 місяці – чи не найдовше в історії стації.

Усі полярники, що прибули в Україну, встановили спеціальний додаток “Дій вдома” та перебуватимуть вдома на самоізоляції.

В Антарктиді науковці виконували мультидисциплінарні дослідження, зокрема вивчали:
– зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року);
– зміни рівня моря, його солоності та температури;
– стан та динаміку «озонової діри»;
– вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні;
– космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо);
– стан навколоземної плазми;
– гірські породи;
– стан льодовиків;
– антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби);
– флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди – колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники);
– гніздування домініканських мартинів та поморників;
– популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані;
– популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації);
– склад антарктичних ґрунтів.

І зимувальний, і сезонний загони блискуче впорались зі своїми завданнями. Отримані ними дані мають значну цінність не лише для української, але й для світової науки. Привезені зразки весь наступний рік оброблятимуться в багатьох лабораторіях університетів та академічних інститутів”, – розповів Євген Дикий.

Українські полярники повернулися додому із АнтарктидиУкраїнські полярники повернулися додому із АнтарктидиУкраїнські полярники повернулися додому із Антарктиди

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:
[/banner_banner6]
Календар публікацій
«    Травень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031