72-га річниця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні і День пам’яті та примирення… У цей день, 9 травня, біля меморіалу Слави під прапором історичної правди зібралися представники усіх поколінь, які зачепило страшне слово «війна». Зібралися, щоб вшанувати тих захисників, які сьогодні поруч з нами, і пом’янути всіх, хто відійшов у вічність.
Громада Борисполя завжди зустрічала це свято єдиним строєм, з повагою і шаною до всіх захисників. Ветерани Другої світової, воїни-афганці, нинішні учасники АТО — усі вони пройшли дорогами війни із мрією про мирне небо над головою. Усі вони пізнали ціну миру. І місто з тихим смутком відзначає цей знаменний день.
Воїнам-переможцям Другої світової сьогодні ми вдячні за перемогу над нацизмом у Європі. Але їхні лави рідіють з кожним роком. Невблаганний час забирає наших героїв у небуття. За даними ветеранської організації України, сьогодні в нашій державі налічується лише трохи більше 61 тисячі учасників саме бойових дій Другої світової війни. У Борисполі до 72 річниці Перемоги дожили тільки 34 учасники бойових дій. Але далеко не всі вони змогли прийти на свято.
Та нині поруч із дідами і прадідами з’явилося молоде покоління ветеранів, які сьогодні захищають Україну. І найстрашніше те, що ворог нинішній у Другій світовій був з Україною по один бік барикад…
Виступаючи від імені нинішнього покоління захисників України, учасник АТО, боєць 72 ОМБР молодший сержант Євгеній Прокопенко наголосив, що нинішній ворог має на меті те ж саме, що і нацистська Німеччина більше семи десятиліть тому — загарбання земель і поневолення вільних народів. І у нас немає іншого вибору, ніж перемогти.
Разом із присутніми на мітингу молилися за мир для України й учасники учнівського самоврядування — молоде покоління Борисполя, славні спадкоємці героїв Другої світової війни, визволителів
рідної землі.
У перших рядах перед Вічним вогнем стояла Валентина Панасівна Антіпова із портретом батька в руках. Вона розповіла «Вістям», що тільки торік у вересні отримала інформацію, де могила її батька — Панаса Микитовича Щербака. Загинув він у 1944, похований у Польщі, у місті Сандомир. Протягом усіх наступних місяців вона виготовляла закордонний паспорт, уже оформила візу. І незабаром поїде провідати батькову могилу.
Традиційно, ветеранів та гостей свята частували солдатською кашею та фронтовими 100 грамами. На майданчику, де пригощалися гості, своїми талантами радували бориспільські художні колективи: Народний хор «Терниця», «Троїсті музики», Народний фольклорний аматорський ансамбль «Травневі роси». А концерт на головній сцені свята, розташованій на стадіоні «Колос», розпочинали гості міста — Український народний хор імені Станіслава Павлюченка Київського національного університету культури.
На Європейській площі викликав ностальгію духовий оркестр. Чарівні мелодії дарували глядачам гості нашого свята. Диригував художній керівник оркестру, заслужений діяч мистецтв України Віктор Губаренко. І гіркотою озвався спогад про бориспільський духовий оркестр під керівництвом Олега Бойка. Колись жодне загальноміське свято у місті не обходилося без виступів цього оркестру.
Шкода, що до афіші свята не потрапила інформація про захід, який організував Будинок дитячої та юнацької творчості. Він проходив там же, на Європейській площі, фактично під супровід духового оркестру.
Для дітей підготували майстер-класи із рукоділля. Провели вікторину про Другу світову війну (із призами).
Акція «Україна єдина» була розрахована не тільки на дітей. До неї охоче долучалися і представники старших поколінь. Щоправда, найактивнішими були все ж таки діти. Велику карту України учасники акції заквітчували маками — квітами пам’яті. Усю Україну, із Кримом і окупованими територіями, бо ми не ділимо своєї землі із чужинцями.
Маки всі заздалегідь не виготовляли, тільки частину. На решту зробили заготовки. Кілька майстерно складених червоних кружечків, темна серцевинка та клейовий пістолет — і маківки оживають на очах. Так було задумано, щоб люди самі підходили, скріплювали маківки і прикріплювали їх на карту України.
Юні бориспільці охоче долучалися до акцій «Напиши лист для солдата», «Намалюй листівку солдату». Їхні малюнки та теплі слова-побажання будуть відправлені у зону АТО нашим захисникам.
Ірина КОСТЕНКО
коментарі