Височіє небо, вітер гойдає море яскраво-зеленого вербового гілля, воно мерехтить вохристими дотиками до блакиті, мариться в легкому серпанку далечина поля… Так було багато років до цієї весни.
Чудовий український краєвид у будь-яку пору року знаходився в 15 хвилинах від центру Борисполя. Щоб його побачити, необхідно було просто виїхати з вул. Бежівка через об’їзну на дорогу до села Артемівка.
Зараз цей шлях швидше нагадує дорогу жахів і смутку. Майже кожне дерево по-звірячому закатоване вогнем, точніше — вбите! Якісь виродки (з огляду на скоєне, їх людьми назвати важко), повидирали кору внизу на кожній деревині (переважно, це верби), щоб потім закинути туди жарини і випалити нутро. І не полінувались же так пройтись від об’їзної аж до самісінького села. А чим ближче до Артемівки, тим ретельніше — не минули жодного дерева!
Коли ви їздите у машині чи маршрутці на швидкості, можете не помічати цього злочину, крім того, що дерева порідшали, а облисілих прольотів дороги збільшилось у рази. Виникають логічні питання: чим завинили ці дерева, і кому вони завадили? Може фермерам, які засівають свої ділянки вздовж дороги і хочуть збільшити площу посівів на кілька метрів? Навряд чи, бо поля навпаки завжди обсаджували вітрозахисними смугами, щоб взимку вберегти посіви від вимерзання. Може працівникам дорожньої служби набридло слідкувати за порядком у придорожній смузі? Але вони й так ніколи особливо не переймались не лише смугою, а й самою дорогою. До того ж, їм простіше було б просто спиляти дерева, а не марнувати свій час на їх повільне знищення. Найвірогідніше, що спадає на думку, це діло рук місцевих селян: як тільки подорожчав газ, почали палити дровами. І от за 3-4 місяці цього року раптом купа здорових міцних дерев стали потенційними дровами! Навесні випалили серцевину, за літо дерева всохнуть, а восени буде готовий сухостій. А на заміну нічого ж не посадили. А навіть, якщо посадять, то дереву, щоб вирости до таких розмірів, потрібно кілька десятків років.
Найбільше вражає безкарність і безпорадність ситуації: є ж місцева влада, якісь закони врешті-решт... Невже будь-хто може так просто винищувати природу в усіх на очах і йому це зійде з рук? З’ясувалось, що таке свавілля коїться не лише біля Артемівки, аналогічну картину можна побачити і біля села Велика Олександрівка.
Кажуть, без верби і калини немає України? Як так далі піде, то через пару років і вербу будемо дітям показувати лише у книжках. Сумно і соромно перед природою за таку поведінку «людей». І так хочеться сказати: «Люди! Влада! Схаменіться! Що ж ви коїте? Чим будете дихати? Чим будуть дихати ваші діти, внуки, правнуки?»
Ці дерева ми бачимо останнє літо! До осені вони всі всохнуть, їх потрощить вітрами, які у цій місцевості дмуть сильно і регулярно, а потім їх розтягнуть на дрова.
Тетяна КУЧМІЙ, художник, м. Бориспіль
коментарі