Олександр із улюбленцем. Підприємець закликає містян не спалювати рослинні залишки, а привозити для корму хробаків на вул. Завокзальна, 18.
Екологія та дбайливе ставлення до довкілля —те, без чого неможлива успішна країна. А ще неможлива вона без ентузіастів. Співрозмовник «Вістей» — людина з сучасним поглядом на життя, який у 18 років прийняв непопулярне як для молодого хлопця екологічне рішення і виграв.
Бізнес на черв’яках. Зараз Олександру Рибачку 22 роки і він уже успішний засновник власної справи — ТОВ «Еко Грін Плюс» у Борисполі. Молодий чоловік розповідає, як все почалося: «Як і кожен хлопець, я хотів мати машину. А ще — будівлю, яка б належала мені. Не квартиру чи хату, інше, — місце, де можна було б займатися чимось своїм, запо-чаткувати власну справу, і ні від кого не залежати. Тому, коли на 18-ліття батьки запропонували мені вибір: купити нову Тойоту чи вкласти ці гроші в розвиток, купивши якусь будівлю з невеличкою територією, довелося подумати. Машину хотілося, але я вибрав інше».
У Борисполі в мікрорайоні Промінь (вул. Завокзальна, 18) він знайшов занедбану будівлю (колишній телятник) із територією, взяв її в оренду. Почав думати, чим займатися. У інтернеті прочитав про розведення каліфорнійських червоних черв’яків та виробництво біогумусу — це зацікавило, та й територія і будівля були підходящими для цього. Олександр із-за кордону замовив першу партію черв’яків, зробив невеличкий бурт. Потім ще. Домовився із місцевою плодоовочевою базою та фермою із вирощування шампіньйонів, щоб завозили відходи, — справа пішла. А через рік, в 2015-му році, господар будівлі підняв ціну оренди, сказав: не хочете платити більше, будівлю — на продаж. Олександр порадився з батьками, і будівлю вони викупили, а ще дві сусідські, які колись були стійлами для худоби. Земля під спорудами — сільськогосподарська, на її продаж діє мораторій, тому ділянку бізнесмен Олександр взяв в оренду на 49 років.
Бурти, в яких живуть та «працюють» черв’яки, утворюючи гумус.
Із тваринами і птицею — складно. Одну будівлю Олександр використовував для розведення черв’яків, у дві інших поселив худобу: курей-бройлерів, гусок, свиней, кілька овець. Перегній від худоби використовується для підкормлення хробаків. Власник каже, розведення живності йшло добре, але зі збутом були проблеми. «На той час кілограм курятини був 65-70 грн., яйця — 25 грн. Продукція екологічно чиста, вирощена на природі, на натуральному кормі, але люди не розумілися на цьому, і ціна була для них високою. Клієнти — люди з високим достатком, але таких небагато. Тому по-троху від тваринництва довелося відмовитися. Залишили для себе 15 гусочок, а вони давали 300 гусенят на рік, — їх продали, — розповідає Олександр. — Є 9 овець, які ось-ось мають привести потомство, а це від 1 до 3 ягнят від кожної вівці». Каже, буде продавати їх теж, бо за великою кількістю худоби доглядати не має змоги. Тварини на вільному вигулі: територія велика, є де ходити.
Зараз головний бізнес Олександра — виробництво біогумусу, тобто розведення черв’яків.
Як відбувається процес? Формується бурт для підселення черв’яка: туди йде перегній (краще коров’ячий чи кінський, можна і курячий, свинячий, але з ним багато мороки — через високу кислотність йому треба перепрівати півроку до того, як черв’яка туди підселити), а ще рослинність (листя, скошена трава, бур’яни) та відходи органіки (крім цибулі та часнику, а ще солоної риби та м’яса), картон та папір. Перегній готується так: заливається водою, перепріває, і, коли пройде ферментацію, йде на виробництво, в бурт. Інгредієнти змішуються, з них формуються бурти, куди підселюються черв’яки. Коли закладається новий корм, черв’як живе на дні бурту, але по мірі роз-множення піднімається ближче до поверхні і можна почути звуки, як вони їдять. Один раз на тиждень черв’яка треба догодовувати. Обов’язкове дотримання режиму: температура + 20 С цілий рік. Освітлення має бути приглушене, а вологість повітря — 40-45 %. На переробку одного бурту іде близько місяця. На один квадратний метр суміші підселюють 20 кг хробаків.
За словами власника ферми, на подвір’ї теж можна розводити черв’яка: буде плодючість краще, і швидше проходить цикл переробки суміші на гумус, але є проблема — один кріт за день може знищити маточне поголів’я черв’яка.
Олександр зізнається, що починав із одного бурту, але зараз все відбувається циклічно та безперервно: поки черв’яки живуть в одному бурті, готується та через кілька тижнів заселяються інші, коли з уже перероблених буртів відселяються черв’яки, вони відразу ж підселяються в інше «помешкання» і т.д. і т.д.
Вміст бурта, перероблений черв’яком, відправляється на сепарацію, таким чином відсіваються, камінці, неперероблені рештки рослин тощо. До речі, середовище, в якому живуть черви, поживне — там проростає все: зеленіє травичка, виростають саджанці каштанів, горіхів, кленів, інших дерев, а одного разу, каже чоловік, пророс-ло маленьке апельсинове деревце.
Збут гумусу. Відсепарований гумус фасується у мішки по 7, 15, 30 і 50 кг. Основні клієнти бориспільської хробакоферми — приватники, які знаються на органічному землеробстві, а також фермери, які вносять його навесні на поля для підвищення урожайності на 25%. Коштує гумус 6 грн за кг.
Олександр розмірковує: «Люди не розуміються на біогумусі, не дуже довіряють через необізнаність та за звичкою вносять у грунти чистий перегній або селітру. Не думають, що хімією вони руйнують грунт, себе і тих, хто купує їхню городину».
Із великими торговими мережами ферма не співробітничає: вони беруть лише невеликі об’єми під реалізацію. Продаж за кордон є проблемною. Обсяги для мінімальної відправки за кордон підприємство уже може забезпечити (один ешелон — майже 60 тонн), але немає відповідного сертифіката і його робити невигідно, бо на рік це оштує 3000 доларів. Тому для реалізації проводиться експертиза кожної партії, яка визначає склад вологи, золи, органіки та підтверджує якість продукту. Цього достатньо для внутрішнього ринку.
«Є дві фірми-партнери в Київській області, які займаються виробництвом біогумусу, ми допомагаємо один одному — якщо у них є велике замовлення і не вистачає гумусу, ми привозимо свій, натомість вони допомагають нам», — розповідає фермер.
І директор, і робітник. Олександр на фермі усім займається сам, постійних працівників немає. Є місцева жіночка, Ірина Василівна Мороз, яка доглядає за тваринами. Раз на тиждень приходять працівники для підкормлення черв’яків або коли слід сепарувати і фасувати гумус. «Виробляємо майже 200 тонн гумусу на рік. Зараз закінчуємо ремонт ще однієї будівлі, будемо виробляти більше».
Харчі для черв’яків. Овочебаза час від часу привозить на ферму відходи: апельсини, томати, банани, виноград тощо, фрукти черв’яки люблять.
Червоні каліфорнійські черв'яки (або червоний гі-брид) запатентовані американським лікарем Барретом в 1959 році. Вид відрізняється від інших здатністю переробляти всі види органіки (пташиний послід, свинячий гній, гній великої рогатої худоби, солому, харчові та побутові відходи, що містять папір, листя дерев), а також високою плодючістю і довгожительством. За два місяці популяція з 30-50 тис. особин (біомаса близько 4 кг/кв.м) здатна пе-реробляти на кожному кв.м 300-400 кг підстилкової суміші. На високоефективне органічне добриво — біогумус, що збільшує врожайності овочевих культур і поліпшення їхніх смакових якостей.
Листя теж потрібне. «Мої знайомі Олег Романов та Андрій Цвілюк написали про мене в Фейсбук, щоб люди привозили на ферму рослинні рештки та опале листя і не спалювали відходів. Але в Борисполі люди дивно себе ве-дуть — телефонують і кажуть: є 15 соток, погребіть листя і заберіть. Тобто заради 10-15 мішків листя ми маємо приганяти нашу 15-тонну машину. Це невигідно, та й робітників немає», — розповідає юнак.
Ферма домовилася з сільрадою Віти-Поштової, вони привозять листя та відходи органіки. Ще школи та садочки Борисполя будуть допомагати цьогоріч — приберуть листя на території та привезуть на ферму. Інколи привозять листя і комунальники, коли вдається домовитися. Олександр хоче домовитися із аеропортом: там скошують траву, а вона потрібна черв’якам. У власника є надія, що відгукнуться підприємства Борисполя та сіл району і будуть доставляти на ферму рослинні відходи.
Плани на майбутнє. «Хочу поставити теплиці та вирощувавати органічні овочі на продаж, на біогумусі», — розповідає фермер.
Власної родини бізнесмен не має. Розповідає, була спроба, але сімейне життя не склалося. «Роботи багато на фермі. У 2015-му, коли починав бізнес, практично не відпочивав, тепер простіше, але мрію про великий бізнес, а особисте — потім», — ділиться Олександр.
Наталія ТОКАРЧУК, фото автра
коментарі