Близько місяця тому до своєї тренерської діяльності приступив Антон Міняйленко — єдиний на сьогодні тренер з баскетболу в ДЮСШ. Про спортивну кар’єру та плани на майбутнє молодого та талановитого спортсмена дізнавалися «Вісті».
Антон Міняйленко почав займатися баскетболом ще в 12 років, навчаючись у бориспільській гімназії «Перспектива». Керівником секції була єдиний на весь Бориспіль тренер із баскетболу Наталія Сосімович. Саме вона і прищепила Антону цікавість до цього виду спорту.
У місті не було можливостей професійного зростання, тому з 15-ти років хлопець три роки займався спортом у столиці — тренувався 4 рази на тиждень та виступав за київську баскетбольну команду. Свого часу два роки виступав на вищому юнацькому рівні. А під час навчання в Національному авіаційному університеті на економічному факультеті був капітаном баскетбольної команди навчального закладу. «Я не пішов у професійний спорт, оскільки, спілкуючись зі старшими спортсменами, побачив їх життєвий шлях та зрозумів, що потрібно мати освіту. Адже якщо в тебе якась травма, ти просто вилітаєш зі спорту та не знаєш, чим надалі займатися в житті. Тому крім спорту потрібна ще додаткова освіта», — розповідає Антон Міняйленко. Студентська команда, де грав хлопець, завжди займала другі-треті місця по Київській області — першими завжди були баскетболісти НТУУ «КПІ» або команда Національного університету фізичного виховання та спорту України.
Тренерський шлях
«З чого розпочався мій тренерський шлях? 30 серпня я дізнався, що Наталія Геннадіївна вже не буде займатися тренерською діяльністю, а вже 1 вересня я подавав документи на навчання до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди на факультет фізичної культури, спорту і здоров’я, щоб мати можливість працювати тренером з баскетболу, — розповідає Антон Міняйленко. — Насправді я не збирався бути тренером. Адже це фінансово малозабезпечена професія. Всі хочуть жити в комфорті. Але мій перший тренер Наталія Сосімович сказала, що вона більше не буде тренувати дітей. Графік надважкий — з 8 ранку до 18 години. Щоб цей вид спорту не зупинився, не зник в Борисполі, я вирішив започаткувати власну баскетбольну школу. Шкода, але не склалося. Проте я впевнений, що потрібно тренувати дітей, тому й пішов в ДЮСШ працювати тренером з баскетболу. Наразі я єдиний тренер із баскетболу в Борисполі, інакше цього виду спорту в нашому місті не існувало б узагалі. Адже, наскільки мені відомо, були лише факультативи з баскетболу в одному з ліцеїв, оце й усе», — розповідає спортсмен.
Життєва філософія Антона Міняйленка — через спорт доносити до дітей правильні цінності, створити для них здорову атмосферу та правильне оточення. Адже якщо вони не зайняті, то їх виховує вулиця, зі всіма наслідками цього. «Моя мрія та одночасно мета — забрати з вулиці якомога більше дітей», — говорить юний тренер.
Найкращий баскетбольний майданчик — для гімнастики
За словами Антона Міняйленка, наразі у Борисполі немає тренерів та умов для занять баскетболом. Спортивні зали для баскетболу є, але вони використовуються не за призначенням, наприклад, для занять гімнастикою чи танцями. І графік занять розписаний абсолютно на всі години.
Є чудові майданчики у гімназії «Перспектива» (на вулиці та в спортивному залі), проте там занять із баскетболу не проводять. У спортивній школі також немає майданчика для занять баскетболом.
Про баскетбол мріють багато дітей, а починають займатися з 8 років. «Здебільшого в мене займаються 11-12-річні, є і 8-річні діти. Тренування відвідує близько 25 дітей, це дві баскетбольні команди. Тренування проводжу в ЗОШ №8 на вихідних та в середу з 7-ї години ранку. Як потеплішає, будемо займатися на майданчику в міському парку», — розповідає Антон.
Вуличний баскетбол
Вуличний баскетбол — це гра 3 на 3. У Борисполі родоначальники цього руху — це баскетболісти та ентузіасти, яких очолила років 10 тому громадський діяч, а нині депутат міської ради Вікторія Шевц.
«Є у нас Всеукраїнська стрітбольна ліга, яка проводить в Борисполі 1-2 турніри за літо. Діти самі туди йдуть. Вони бажають розвиватися в баскетболі. В 16 років я сам залюбки цим займався», — розповідає Антон.
Міфи про баскетбол
У баскетбол можуть грати діти з різними фізичними даними. Це міф, що туди потрібні лише найвищі. Адже у грі важливі різнопланові позиції гравців: 1-й — розігруючий захисник — маленький та прудкий; 2-й — атакуючий захисник — людина з гарною координацією; 3-й — легкий форвард-універсал; 4-й — важкий форвард; 5-й — центровий (високі хлопці та дівчата).
Існує дві протилежні думки щодо того, як стати найкращим баскетболістом. Перша — вік не має великого значення, починай грати у баскетбол, коли забажаєш. Але досягали таким чином грандіозних успіхів та грали в NBA одиниці. Інша думка — бажано розпочинати займатися баскетболом з 8-9 років. Проте тут все індивідуально: якщо дитина розпочинає грати у 8-9 років, у неї набагато більше шансів досягти успіху в баскетболі, але головне все ж таки завзяття та хист.
Щодо командної гри, то якщо команда хоче бути першою по області та достойно представляти себе та входити в топ-10, повинна мати мінімум три тренування по півтори години щотижня, а в ідеалі — чотири тренування команди та індивідуальна робота з гравцями, щоб розвивати їх найсильніші якості.
Нові можливості
Зараз для кожного є унікальна можливість, проявивши свій спортивний талант із баскетболу, навчатися за кордоном та водночас грати за баскетбольну команду в Європі чи США. В результаті дитина отримає престижну освіту та вдосконалюватиме навички гри в баскетбол на міжнародному рівні. Може побачити світ, вивчити різні мови. І далі за бажанням або розвивати своє спортивне майбутнє, або, отримавши престижну освіту, займатися кар’єрою.
Наразі вже не принципово грати в збірній України, щоб стати першокласним гравцем у Європі. Адже є спеціальні агентства, які проводять відбори. Учні грають на відборах, на них дивляться скаути коледжів, університетів, а потім найкращим роблять пропозицію грати за конкретний коледж чи університет. В результаті дитина має і стипендію на навчання, і можливість грати в баскетбол на більш високому рівні.
Баскетбол — гра, що об’єднує та надихає розкривати власний потенціал. Тому якщо у вас є бажання — спробуйте займатися цим видом спорту, можливо, життя приготувало для вас успішне спортивне майбутнє.
коментарі