4 лютого на Фейсбук сторінці Державної митної служби України з’явилася інформація про попередження київськими митниками незаконного вивезення соколів до Катару. Подальшою долею врятованих птахів цікавилися«Вісті».
«Жива» знахідка
Увечері 4 лютого на митному посту «Бориспіль» спільно зі службою авіабезпеки міжнародного аеропорту «Бориспіль» та прикордонниками у багажному відділені було виявлено чорну сумку підозрілого вигляду. Сканування сумки показало чіткі контури — пташині лапки, голову та тулуб. При огляді виявлено чотирьох по-варварськи запакованих птахів — загорнутих у тканину, з обмотаними клейкою стрічкою лапками та приспаних медичними препаратами. Візуально визначили, що виявлені птахи — соколи-балабани чи соколи-сапсани, занесені в Червону книгу України. З бирки на дорожній сумці вдалося встановити ім’я іноземного пасажира та рейс до міста Доха — столиці Катару. Однак чоловік за сумкою так і не з’явився, на рейс не сів. Проводиться розшук пасажира. Складено протокол про порушення митних правил за ст. 483 Митного кодексу України.
Червонокнижний птах як речовий доказ
Птахів передали на відповідальне зберігання до спеціалізованого закладу, де надали первинну ветеринарну допомогу та забезпечили належний догляд — кінноспортивного клубу «Магнат» у с. Чубинське Бориспільського району. Саме з цим закладом митниця має укладений договір, згідно якого сюди направляють на тимчасове відповідальне зберігання «живу» контрабанду — вилучених тварин та птахів.
Власниця клубу, Наталія Попова, на своїй території також організувала притулок для диких тварин, який працює завдяки благодійним пожертвам. «Вісті» від самого початку діяльності притулку стали його інформаційним партнером, тож інформацію про стан птахів отримали з перших вуст.
Наталія Попова розповіла, що із чотирьох птахів вдалося врятувати тільки двох. Вилучені птахи — дикі. На прохання митниці приїжджали спеціалісти з товариства охорони птахів, щоб визначити їх вид. Виявилося, що це соколи-сапсани, які в Україні не живуть. Вони мешкають у Росії, Україну пролітають під час міграції. Найімовірніше, саме тоді їх і спіймали. Це дуже рідкісний вид соколів, багато світових зоологів б’ються над тим, щоб збільшити їх популяцію в природі. Диких птахів потрібно терміново повернути в природу, але соколи — речовий доказ, що до судового рішення має зберігатися на складі… Суди ж можуть тягнутися до півтора року й більше.
Наталія Попова розповіла, що загрожує соколам у нинішній ситуації. «Зараз птахи сидять у «шапках», які закривають очі. Сидять без руху, бо якщо зняти «шапку», дикий птах намагається вирватися на волю і може завдати собі травми. Навіть просторий вольєр не врятує. Якщо дикий птах зламає перо, у природу його вже випустити буде неможливо. Під час полювання у дикого сокола тільки одна з 20 спроб буває вдалою, а зі зламаним пером він взагалі не зможе полювати. Якщо найближчим часом дозволу на випуск не дадуть, доведеться випускати їх у вольєр, і, найімовірніше, птахи назавжди втратять шанс на свободу. Проте тримати їх так, як зараз — це знущання. Коли птах сидить на пеньку в «шапці» і не рухається, у нього атрофуються м’язи, погано працює травлення. Годування примусове. В таких умовах птах довго не проживе. Не може бути дикий птах нашої фауни, занесений до першого списку Червоної книги України, бути речовим доказом», — обурюється жінка.
Коли законодавство «шкутильгає»
Наталія Попова наголошує, що наші закони занадто гуманні до тих, хто займається контрабандою тварин. Штраф за це зовсім мізерний, їх не притягають до відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.
Законної процедури, яка б дозволяла випустити вилучених на митниці диких тварин чи птахів у природу, не очікуючи рішення суду, у нас не існує. Кілька років тому вдалося вирішити подібну нестандартну ситуацію із щигликами, яких також вилучили як контрабанду в аеропорту «Бориспіль». Тоді, отримавши письмові рекомендації від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, митниця прийняла рішення випустити птахів. Долею соколів перейнялися природозахисні організації, зокрема UAnimals, тому є надія, що таку ж схему можна буде застосувати і цього разу. Але до вихідних питання вирішити не вдалося. У якому стані «дотягнуть» птахи до понеділка і чи виживуть, ніхто спрогнозувати не може.
коментарі