Максим та Яна познайомились за два роки до тієї миті, коли на їх руках засяяли такі омріяні обручки. Він підписав контракт та проходив службу у Національній гвардії, а вона навчалася у коледжі, здобуваючи професію кухара.
Вже на початку цього року хлопець та дівчина мали побратись, але не судилось… Війна як грім серед білого дня змінила їх життєві плани.
«Найбільше я хвилювався за Яну, яка разом з мамою опинилась на тимчасово окупованій території недалеко від Києва у селі Катюжанка. З ними не було зв’язку і невідомість було тяжко переносити, але сподівався що все буде добре», - розповів Максим.
Це вже потім він дізнався, що дівчина ховалась у власному будинку та майже місяць без потреби не виходила на подвір’я, щоб не попастись на очі окупантам. Їй та мамі пощастило і оселя і вони вціліли, хоч поряд було чутно вибухи та стрілянину. А Максим у цей час боронив Київ і думав лише про одне, чим скоріше побачити кохану.
І ця довгоочікувана мить настала. Сьогодні вони побрались і дали обіцянку подружнього життя.
«Зараз нелегкий час і хтось скаже не до одружень. Але скріпляючи ваші серця подружнім союзом хочу сказати, що життя переможе зло, а ваше кохання перевірене війною. Будьте щасливі!», - привітав наречених командир військової частини.
Ми, у свою чергу, бажаємо новоспеченому подружжю лебединого кохання, родинного затишку та сімейного благополуччя у мирній, квітучій Україні
коментарі