В Україні продовжується реформа галузі освіти. Нагадаємо, вона передбачає запровадження 12-річного навчання, поділить школи на гімназії (9 класів) та ліцеї (12 класів), запровадить профільне навчання в старших класах. Чи вплинула війна на реформу, з чим увійшли в новий рік навчальні заклади Бориспільської громади та чого очікувати у 2023-му, «Вістям» розповіла заступник міського голови Людмила Бистра.
Не працює лише один ДНЗ
За її словами, 2022 рік був надважким для усіх учасників освітнього процесу — освітян, дітей та їх батьків. Були проблеми з небажанням багатьох батьків продовжувати очне навчання. Багато хто обрав сімейну форму навчання, особливо ті, хто виїхав за кордон. Майже не зупиняли роботу дошкільні заклади.
«Не працює лише один із садочків, який не має підвального приміщення, в якому можна було б зробити укриття. Разом із тим, влаштувати дитину в садочок посеред навчального року є проблемою, адже групи зазвичай плануються влітку. До того ж, дитина, що прийшла в садочок пізніше за інших дітей, довше звикає до колективу. Це стосується здебільшого ясельних груп, кількість яких у Борисполі обмежена. Кожен окремий випадок обговорюється, і якщо ситуація для батьків дійсно складна, ідемо назустріч», — зауважує Людмила Бистра.
Важка ситуація і в позашкільній освіті. Частина закладів працює, як і раніше, інші — в обмеженому режимі або взагалі закриті. Наприклад, неможливо на сьогодні відновити роботу спортивної школи в довоєнному режимі. Це великі матеріальні витрати, в тому числі електроенергії. Тому вирішено було запустити лише частину секцій, які не потребують великих ресурсів. З рештою, за словами чиновниці, доведеться зачекати.
Необхідні фінансова децентралізація та нові сучасні профілі навчання
Цього року освіту міста очікує новий етап реформи — фінансова децентралізація. Замість єдиної бухгалтерії в управлінні освіти окремих бухгалтерів матиме кожен навчальний заклад.
«Це дасть можливість кожному закладу освіти детально планувати свій розвиток та планувати свої видатки. Крім того, навчальні заклади зможуть не лише обирати напрями розвитку, а й фінансувати їх самостійно. Таким чином, реформа спонукає не лише директорів шкіл, а й усі педагогічні колективи самовдосконалюватися, шукати нові можливості, нові підходи до освітнього процесу. Школа повинна боротися за учнів, аби вони йшли саме до неї. Особливо це стосується старших класів. До ліцеїв, які матимуть змогу навчати учнів з 10 по 12 класи, є певні вимоги. Освітні заклади, які їм не відповідатимуть, із 2027 року стануть гімназіями. Ще є час виконати вимоги, проте не всі освітяни до цього готові. Але так, як раніше, вже не буде», — зазначила Людмила Бистра.
На її думку, децентралізація дає можливості кожному навчальному закладу стати унікальним. Але для цього в кожному закладі має бути команда. Самотужки ані директор, ані вчитель цього не зроблять. Повинне бути колективне прагнення до змін, до якісного та сучасного навчання дітей.
«Якщо в навчальному закладі немає колективу однодумців, ніяка децентралізація не допоможе. Ми перебуваємо в стані війни, а коли вона закінчиться, почнемо відбудову. А хто для цього потрібен? Фахівці! Тому наше завдання — зробити усе, аби підготувати якісних спеціалістів. Саме тому реформою передбачено, що навчальні заклади повинні пропонувати дітям різні можливості для розвитку та кілька профілів освіти. Наприклад, зараз вже замало знати одну іноземну мову. Обов’язковим для сучасної людини є й знання інформаційних технологій», — підкреслила вона.
коментарі