У центрі Борисполя відразу на кількох локаціях почали всихати ялини. Що спричинило погіршення стану рослин — людське втручання, недбалість чи хвороба — та чи можливо їх врятувати, «Вісті» запитали у Дмитра Радюка — фахівця та експерта науково-дослідного центру «Зелена клініка», який комплексно займається проблемами хвойних рослин. Він завітав у Бориспіль, щоб особисто оглянути дерева.
Локація номер один — вулиця Героїв Небесної Сотні. Всохлі руді ялини видно здалеку, вони височіють над верхівками листяних дерев. Група ялин віком не один десяток років висаджена, напевно, відразу після зведення будівлі закладу районного управління освіти, у 50-60-ті роки минулого століття.
Під час огляду дерев Дмитро Радюк звертає увагу журналіста, що хвороба починається з в’янення молодого приросту. За його словами, це перша ознака захворювання, що спричиняється грибами роду Sirococcus. «Деревам, враженим цим опіком повністю, вже навряд чи допоможеш, але за деякі можна спробувати ще поборотися. Шансів дуже мало, але можна спробувати не рубати їх, а зачекати весни наступного року і подивитися, чи дадуть дерева приріст. Тоді на моменті виходу нового приросту провести кронову обробку. Проблемою є висота рослин, що буде потребувати застосування або вишки, або використання послуг промислових альпіністів. Використання вишки при обробці цих рослин обмежена відсутністю під’їзду. Послуги промислових альпіністів досить дороговартісні, як і взагалі обробка такої групи дерев, але міський комунгосп може впоратися й сам, якщо має відповідну техніку. Препарати відносно недорогі, але їх знадобиться велика кількість. Таким чином, використовуючи власну техніку, можна провести самостійну обробку, і це буде достатньо бюджетно. За необхідності ми можемо надати консультацію щодо лікування цих дерев, також маємо і техніку, і людей, що проводять обробку. Проте є певні обмеження застосування препаратів захисту рослин в містах.
Загалом щодо цих ялин я можу сказати, що тут втрачено дорогоцінний час. Якби на їх стан звернули увагу ще навесні, шансів урятувати було б набагато більше. Це захворювання я зустрів уперше не так давно, приблизно біля 4 років тому воно почало активно розповсюджуватись територією України. Ми почали підбирати методи лікування, проте тільки цією весною спеціально підібрана комбінація препаратів дозволила поки не вилікувати, але зупинити розповсюдження захворювання. Також фахівці клініки виявили залежність ураження дерев від нестачі магнію в тканинах рослин. Це дозволяє рекомендувати внесення препаратів магнію в кореневу зону ще здорових ялин, щоб запобігти захворюванню. Це недорогі препарати, але важливо правильно їх вносити — не розкидати по поверхні, а вносити саме під кореневу систему. Рекомендую зробити це як із хвойними, що перебувають на обліку в комунгоспі, так і з тими ялинами, що ростуть у приватних садибах. Захворювання поширюється повітряним шляхом спорами, і рано чи пізно добереться до всіх ялин у місті», — пояснює Дмитро Радюк.
Наступна локація маршруту — блакитні ялини біля будівель Бориспільської міської ради та Бориспільської РДА. За словами фахівця, ялини біля міської ради виглядають більш-менш пристойно, хоча теж страждають від типового для них захворювання — кліща. Захворювання ялини біля РДА більш серйозне. Це захворювання, що викликається кількома видами грибів з роду Rhizosphaera, найбільш вірогідно R. Kalkhoffii. Це грибкове захворювання лікується відносно нескладно, але теж потребує обробки крони дерева фунгіцидами. За один раз дерево не вилікувати, але за рік-два з двома обробками за сезон — цілком реально значно покращити його стан.
Прямуємо до дерев у міському парку. Ще дорогою фахівець розповідає, що висадка хвойних крупномірів — дуже ризикована справа. Їх виживання (та приживання) залежить від багатьох факторів — і якості посадкового матеріалу, і правильності викопки, перевезення, зберігання, посадки, вчасного догляду та поливу. За його словами, лише поливання недостатньо для пересаджених хвойних, тим більше великого розміру. Їх треба обробляти, вносити добрива. «Взагалі є певні вимоги до висадки всіх дерев, будь-який фахівець «в темі» і має їх дотримуватися. Щодо ялини, то в нас (на Київщині) немає природних ялинників. Всі ялини тут — інтродуковані рослини, які сюди колись завезли. Крім того, враховуючи зміну клімату, змінюється склад організмів, що атакують ці рослини. Ялинам тут не дуже просто. Тому в міському озелененні, особливо в умовах браку догляду та коштів на нього, бажано поміркувати над поступовою заміною з підбором більш стійких видів ялин, або взагалі відмовитись від їх використання», — радить експерт.
Оглянувши висаджені ялини в міському парку, фахівець зазначає: «Тут все просто, деякі з дерев просто не прижились».
«Взагалі намагатись пересадити такі дерева — досить авантюрна та ризикована справа. Треба розуміти просту річ — чим більша рослина, тим важче їй буде прижитися та вижити. Одна з ялин має явні проблеми з кореневою системою. Її недостатньо, щоб живити все дерево, тому дерево почало спочатку скидати гілки, а потім всохло. Крона дерева велика, отже, рівень випаровування вологи теж, а от коренева система, навпаки, недостатня, і навіть при рясному поливі вона може не впоратися з доставкою вологи до крони дерева. У сильну спеку такі дерева треба додатково обприскувати водою.
Таку ж проблему має інше дерево, але воно ще не загинуло. Слабкість кореневої системи призводить до ураження хворобами. Ці ялини треба, по-перше, достатньо поливати, а по-друге, дати стимулятори, але при цьому теж не забувати про полив, бо стимулятори без води ялину спалять.
До речі, сусідні ялини, що ростуть тут давно, хоч і виглядають не дуже добре естетично, все ж почуваються досить непогано. Оголення стовбуру з часом є нормальним для ялини — так вона росте і в лісах, у природних умовах. А ми намагаємося зробити з неї велике пухнасте дерево, що не є притаманним їй», — зазначає Дмитро Радюк.
Чому варто утриматися від використання ялівцю та туй у міському озелененні
Не залишились поза поглядом фахівця і інші вічнозелені рослини, висаджування яких стало надзвичайно популярним і у приватних господарів, і на територіях громадського користування. Мова йде про ялівці, туї та самшит.
«Останні роки ми отримуємо дуже багато звернень щодо усихання та хвороб туй та ялівців. Чому виникла проблема з цими деревами? Особливістю хвойних є те, що вегетація в них не припиняється навіть у зимовий період, вона просто уповільнюється. Зими стають теплішими, і взимку земля майже перестала замерзати. Туя практично весь час росте, а ми перестаємо доглядати за нею взимку, думаючи, що вона перебуває в стані спокою. Як тільки взимку з'являється сонце, хвоя починає випаровувати воду, а земля залишається сухою, поливу немає — адже взимку не поливають, думаючи, що вологи в ґрунті досить. Щоб туї краще переживали зимовий період, їх потрібно поливати навіть узимку, щоб навесні не шукати «чарівну паличку», що врятує дерева. Коли говорять «та були ж дощі, сніг», можу відповісти — це не та вода, що потрібна туям, особливо у рядових посадках, як зазвичай їх висаджують. У такому вигляді туя в природі не росте. Не можу не згадати й про самшит — про нього раджу озеленювачам взагалі забути, настільки його в наших умовах «з'їдає» шкідник. Часи, коли самшит тут ріс без проблем, закінчились», — розповідає Дмитро Радюк.
коментарі