Бориспільський волонтерський центр «Перемога» працює в багатьох напрямках допомоги нашим військовим. Один із них — плетіння маскувальних кікімор. «Вісті» зустрілися з волонтерами, які займаються цим напрямком.
Вже третій рік, як кожен українець намагається зробити все, аби пришвидшити перемогу. Адже війна торкнулася усіх родин: наші батьки, дідусі, брати, сестри, а у когось і матері захищають незалежність держави, боронячи країну у лавах ЗСУ. Тому кожен із нас прагне допомагати, як може: донатить, займається волонтерською діяльністю. Не стали виключенням і 33-річна Лілія Римар та 31-річна Катерина Кизимишина, які волонтерять з перших днів війни. Доля дівчат склалась по-різному, але об’єднала їх спільна справа з плетіння кікімор.
Лілія Римар — волонтер центру «Перемога». За освітою логіст, наразі перебуває в декретній відпустці, має трирічну донечку. Чоловік та батько служать в ЗСУ. І майже два роки весь декрет Лілії проходить у волонтерському центрі, так само волонтерами є її матір та матір чоловіка.
Катерина Кизимишина за освітою історик філософії, працює в художній школі, волонтерить з третього дня війни. Коли є вільний від роботи час, знаходиться у волонтерському центрі. У волонтерському русі задіяна і її мати.
Видозмінений вид маскування
Дівчата взяли на себе доволі відповідальний напрямок — плетіння кікімор, який потребує підлаштування до конкретних природніх умов. Влітку минулого року виникла ідея удосконалити маскувальні властивості кікімор — так почали плести комбіновані кікімори.
«Видозмінений вид маскування ми почали плести з липня минулого року, — розповідає Ліля Римар. — Нам хотілося досягти ще кращого ефекту маскування, тому почали розмірковувати, як це зробити. Спочатку було страшно — чи вдасться втілити в життя ідею, чи сподобається вона військовим. Проте ми ризикнули та почали плести комбіновані кікімори для того, щоб вони краще маскували. Видозмінений вид маскування — це плетіння не тільки зі спанбонду, а разом із мішковиною.
Спанбонд, який використовується для плетіння кікімор, досить дорогий матеріал. Спанбонд — це новітня технологія виготовлення нетканого текстильного матеріалу з надтонких полімерних волокон. За рахунок цього міксу матеріал виглядає більш природньо, набуває непласкої форми. Тому коли наші воїни маскуються, їм легше стати злитими з навколишнім середовищем. І от саме у поєднанні спандбонду з мішковиною нам вдалося досягти ще кращого маскувального ефекту кікімор».
«Ідея переходу до такого виду кікімор формувалася вже давно, ми дуже хотіли її втілити та змогли це зробити. По суті, це був новий початок, адже кікімори вже плели і до цього. Але іншого виду, — розповідає Катерина Кизимишина. — У нас з’явився шанс почати буквально все спочатку. Весь наш колектив волонтерів повністю нас підтримав у цьому починанні. Лише за їх підтримки ми зробили цей новий вид кікімор. І основне те, що військові підтверджують, що такий вид кікімор їм потрібен та підходить ще краще. Тому, вважаю, ми все зробили правильно. Кікімори рятують життя наших військових, тому ми надихаємося тим, що залучені до того, аби зберегти життя наших хлопців. До того ж, замовлення постійно є».
Комуна однодумців
Лілія та Катерина взяли на себе технічне забезпечення всіми процесами, аби ні на мить не зупинявся конвеєр з плетіння кікімор. Адже добре, коли ти прийшов, в тебе є матеріал. Але цьому мають передувати логістика, організація, пошук матеріалу та його підготовка. Мішок потрібно десь пофарбувати, потім він повинен висохнути, далі його розрізають, розбирають на нитки, а вже потім вплітають. При фарбуванні мішків потрібно потрапляти в певний колір, а це не завжди й виходить, тому праця дуже копітка. Так само спанбонд потрібно порізати на стрічки. Одним словом, процесів чимало.
Лілія та Катерина наразі виконують адміністративні, логістичні функції — на них отримання матеріалу, який купується, зокрема, й за донати волонтерського об’єднання «Перемога», співпраця зі спонсорами, які допомагають, чим можуть, у тому числі наданням матеріалів. Організація фарбування мішковини, доставка матеріалу до волонтерського центру, комунікація з військовими, які роблять замовлення. Військові телефонують, волонтери їм пояснюють та показують, як різноструктурно виглядатиме кікімора.
«Волонтерство включає в себе єднання добрих людей та підприємств. Є організація, яка весь час на постійній основі нам надає мішковину. Це наш основний матеріал. А спанбонд маємо за рахунок донатів, велика допомога йде і від друзів, і від незнайомих людей. Кожна копійка донатів на кікімори — це в подальшому збережене життя воїна», — зауважує Лілія.
«Я б хотіла доповнити з приводу наших дівчат-волонтерів. Це жінки віком від 45 років, але в основному у нас пенсійного віку волонтери, 65+. Це вже така собі комуна, — розповідає Катерина. — На нас з Лілею не тримається все. В колективі робота ведеться дуже злагоджено. Кожен знає, як сплести кікімору. А наша задача — вчасно організувати для цього матеріал, розробити схеми плетіння для кожного виду кікімор і комунікувати з військовими».
«Насправді багато людей нам допомагають. Є дідусі, які розбирають нам мішковину на нитки, є ті, хто цілу зиму в’язав шкарпетки для військових, є ті, хто несуть закрутки та іншу їжу для військових до волонтерського центру. Хтось робить обереги, мотанки, діти малюють малюнки для ЗСУ. І все це потрібно. І чудово, коли ти розумієш, що ти не сам, є багато однодумців-волонтерів, які роблять все, аби пришвидшити перемогу.
У нас дуже гарна атмосфера серед волонтерів. Всі дружні, як велика родина. Всі прийшли з різним початком: хтось з досить трагічним, хтось аби не бути осторонь перемоги. У нас суспільство небайдужих людей, які роблять все, аби інші люди не втратили когось із рідних військових. Тут ти надихаєшся. Тут тобі всі завжди раді — атмосфера, де зібрались люди, які хочуть і роблять все, аби врятувати інше життя, безкоштовно, без вигоди для себе», — додає Лілія.
Марафон та вигоряння
«Це забіг на марафон і він не зупиняється. Тому потрібна витривалість, наполегливість, розуміння важливості монотонності в такій роботі. Звісно, на початку все трималося на патріотичному запалі, а зараз перейшло у відповідальність. Насправді волонтерство — це робота, яку ти маєш виконувати. І емоційний стан та запал тут вже ні до чого. На емоціях далеко не поїдеш. Волонтерити — це рішення.
У моїй родині все досить просто: у мене і чоловік, і батько мобілізовані. Тому завжди є мотивація волонтерити та таким чином наближати перемогу. Я навіть менше проводжу часу з дитиною, тому що вважаю, що зараз потрібно жертвувати часом, проведеним з дитиною, аби бути корисною для перемоги. Інколи донечку беру з собою у волонтерський центр. І це нормально. Я намагаюся зробити все можливе від мене, аби в майбутньому моя дитина не жила у війні, а дізналася, що таке перемога нашої країни. Який спадок, тобто яку країну ми залишимо нашим дітям, залежить від наших дій сьогодні. Варто подумати про те, що якщо ми не будемо єдині, то, можливо, через якийсь час уже наші діти потребуватимуть кікімор, оскільки прийде їх черга боронити нашу країну. Я не хочу передати війну дітям у спадок. Я мрію, щоб вони жили у мирній країні і роблю для цього, що можу.
Звісно, ми не машини — і хворіємо, і дуже втомлені, і емоційно вигораємо, але все це не привід зупинятися. У всіх опускаються руки. Особливо коли бачиш безтурботних людей, які поводяться так, ніби війни взагалі немає. Але з цим потрібно боротися силою прийнятого рішення», — розповідає Лілія.
«Не можна рухатися емоціями: хочу — волонтерю, а коли вигорів або набридло — не волонтерю. Так не годиться, — розповідає Катерина. — У Борисполі проживають мої батьки. Батько служить в ДФТГ, а мати теж волонтерка. Є родичі, які воюють на передовій. Ми всією родиною мріємо про перемогу та щось робимо для неї. Кожному потрібно шукати поштовх працювати далі на перемогу України там, де ти є, так, як ти можеш. Нас мотивують військові, яким ми допомагаємо, а також колектив волонтерів. Коли ти бачиш, що є небайдужа комуна, яка продовжує працювати і процес ніколи не стає, це важливо. Адже кожен знає, що та як робити, щоб у результаті сплести кікімору. Це марафон, який ми проходимо разом з усією командою. А це близько 30 людей, задіяних лише на кікіморах.
Не обов’язково присвятити все життя волонтерству. Навіть одна-дві години вашого часу важливі у волонтерстві. Коли приходять нові волонтери, ми розуміємо, що ця справа важлива не лише нам. Тому закликаємо всіх долучатися та приєднуватися до нашої команди».
Зміна технології виготовлення кікімор
Тепер плести кікімору набагато швидше. А це дуже важливо. Раніше одну кікімору плели п’ять днів. А зараз на всі процеси йде один-півтора дня. Одну кікімору плетуть дві людини в чотири руки з двох видів матеріалу. Нитка може бути природнього кольору або фарбована. Її фарбують під різну місцевість та під конкретну пору року. Кікімори досить гарно вливаються в місцевість. Є багато відгуків про їх ефективність. А це надважливо. Адже від них якоюсь мірою залежить життя воїнів.
«Ми боялися вводити нове, але маємо дуже хороший результат. За схемами плести кікімору швидко та легко. І те, що маємо велику кількість замовлень — це показник і оцінка нашої праці, — розповідає Лілія. — Процес плетіння є таким. Є замовлення конкретного малюнку та кольору кікімори. Далі вирізається сітка, на яку вплітаються за певною схемою стрічки та нитки з двох видів матеріалу».
«З нами дуже зручно співпрацювати військовим. Головне — кікімори військові отримують безкоштовно. Інколи звертаються до нас і родичі військовослужбовців. Намагаємося бути корисними і їм. Ми не продаємо кікімори, і це дуже важливо — лише безкоштовно. Для зручності військових ми підготували каталог кікімор. Такого ми не зустрічали ще ніде, — додає Катерина. — Каталог фотозразків, який ми ввели, дуже зручний і наочний, він допомагає у комунікації з військовими. Кікімори, на відміну від інших засобів маскування, — це костюм на одну людину. І потрібно знати місцевість, під яку ми плетемо конкретну кікімору. Тому дуже важливо підбирати відтінки, в яких воїн буде маскуватися. Для цього ми з Лілією розробили каталог моделей кікімор, які різняться кольорами. Так військовим зручніше обрати необхідний колір та малюнок, а ми потім його виплітаємо. Так немає провалу в порозумінні між очікуванням військових та результатом нашої роботи.
Щоб дівчата-волонтери могли самостійно плести кожну модель кікімор, нам потрібно було винайти схему плетіння. Власне, це ми і зробили. Наразі маємо більше восьми кольорів спанбонду та більше восьми кольорів нитки. Для того, щоб їх правильно поєднати у кікіморі, волонтерам доводиться керуватися конкретною схемою плетіння. І це на практиці дуже легко робити».
Від ідеї до результату
«Основна наша схема виготовлення нового шаблону кікімор — це вийти і подивитися на природу, відтворивши її відтінки у кікіморі. При цьому врахувати, що десь є багато бруду — отже, потрібні темні плями, а десь багато дерев, тому потрібно відтворити структуру гілок. Повинна також бути природна різноструктурність, — розповідає Лілія. — Хочу уточнити, що ми працюємо не лише з каталогом, але й можемо зробити індивідуальну кольорову гаму кікімор за запитом військових. Ми завжди підлаштовуємося під запити. У нас були досить цікаві побажання. Наприклад, був запит по заповненню кікімори залишком 30% пустого простору, використовуючи всі кольори осені. Тому ми можемо сплести будь-яку потрібну кольорову гаму. Був класний досвід, коли нас попросили сплести кікімору, яка поєднувала в собі і маскувальну сітку, і кікімору. Дуже цікавий варіант. Ми до цього не бачили такого взагалі. Звісно, цікаво робити щось нове, але по суті не можна орієнтуватися, гарне воно чи ні, головне — потрібне в певному місці і в певний час для наших воїнів.
Якщо воно рятує життя — це головне. І ми цьому дуже радіємо. Військові залишаються задоволеними та звертаються до нас із запитами від сезону до сезону. І це є оцінкою нашої роботи».
«Наші послуги складаються з основних чотирьох категорій — це нашоломник (кавер), кікімори (25 видів з нашого ексклюзивного каталогу), костюми (окремо штани та міні пончо), полотна на гвинтівки, на дуло танка та інше, — розповідає Катерина. — Звісно, поділ на категорії доволі умовний, адже ми сплетемо все, що потрібно військовим, за їх запитом та потребами».
«Кікімора — це не панацея, військовому її потрібно адаптувати під себе, під місцевість. Насправді кікімора — це напівфабрикат, який має бути доповнений. Адже сьогодні ти в степу, а завтра вже в лісі, тому не можеш користуватися однією й тією ж кікіморою всюди», — уточнює Лілія.
«На мою думку, маскування як культура у наших військових не дуже розвинена, тобто особливо їх не вчать, як користуватися кікіморами. Звісно, снайпери добре це вміють робити, а от піхота самотужки вчиться цьому», — додає Катерина.
«Ми завжди намагаємося зробити запас виробів без замовлень, розуміючи, що все одно є потреба в кікіморах. Ми знаємо, які зараз актуальні кольори. Тому працюємо наперед. І радіємо, коли приходить військовий, замовляє, наприклад, 10 кікімор, а вони у нас вже є у наявності, і йому не доводиться чекати. Найприємніше повністю і вчасно закривати запит наших військових. Кікімори — це розхідний матеріал. Вони намокають, рвуться, тому весь час потрібні військовим.
Продовжуємо працювати та допомагати військовим. Так, у січні виготовлено та видано 102 маскувальні костюми (кікімори) та 86 каверів (нашоломників). За півроку минулого 2023 року виготовили 529 кікімор та 622 нашоломники. І поки йде війна, не буде такого, що в кікіморах немає потреби. Адже вони рятують життя», — розповідає Лілія.
Волонтерські мрії
Журналіст, крім Катерини та Лілії, поспілкувався й з іншими волонтерами, які займаються саме плетінням кікімор. Всі вони дуже скромні люди, які вважають, що роблять хоч щось для перемоги. Але насправді це дуже велика робота. Звісно, розмовляли про мрії.
«Я плету кікімори задля перемоги. Тут гарний колектив, мені подобається», — сказала під час розмови 68-річна Любов.
«Я вірю, що наші кікімори оберігають хлопців на війні. З осені 2022 року займаюся цією справою. Мрію про перемогу якнайшвидшу та щоб військові наші залишилися живими», — зауважила Ніна.
«Чекаємо перемоги, тому хочеться чимось допомогти нашим хлопцям на війні. Тому я тут. А ще закликаю стати частиною нашої дружньої команди. Якщо є бажання, я впевнена, у кожного вийде сплести багато кікімор, які врятують життя наших воїнів», — підсумувала Наталія.
Приєднуйтеся до плетіння кікімор або БЕЗКОШТОВНО ЗАМОВЛЯЙТЕ КІКІМОРИ для військових:
+380 (63) 648 67 32, +380 (67) 803 73 31
коментарі