В скорботі схиливши голови, бориспільці провели в останній шлях ще одного захисника – Сергія Краснопіра. З початку повномасштабного вторгнення він, разом із братом, не вагаючись, вступив до лав тероборони Борисполя. Коли ж небезпека від Київщини відступила, у вересні 2022 року вступив до лав Головного управління розвідки Міністерства оборони України. У складі спецпідрозділу разом із побратимами брав участь у важливих для оборони України та її цілісності військових операціях. Служба у спецпідрозділі ГУР МОУ «Артан» – це його гордість та одне з найбільших досягнень, яким він дуже пишався.
«Він був сильним, витривалим, впевненим. Впевненим у кожній своїй дії. Він був відданий тій справі, яку робив. Він з великою гордістю носив свій шеврон. Заслужений шеврон. І дуже сильно гордився тим, де він знаходився», – згадує брат загиблого Андрій.
На церемонії прощання було багато військових. Адже своєю службою, своїм ставленням до справи він заслужив повагу колег та вдячність керівництва. У жовтні 2023 року Сергій Краснопір був нагороджений заохочувальною відзнакою Головного управління розвідки Міністерства оборони України – медаллю «За бойові заслуги».
На жаль, шлях бійця обірвався 11 березня 2024 року. Він загинув під час виконання спеціального завдання, до кінця залишившись вірним присязі. Додому він повернувся на щиті.
Поховали воїна на Рогозівському кладовищі. Чин прощання справили клірики Свято-Миколаївського храму.
коментарі