Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування вважається однією з найкращих на Київщині. Мабуть, саме тому потік пацієнтів, які звертаються до цього медичного закладу, дуже великий. От тільки це не впливає позитивно на зарплати працівників лікарні. Швидше навпаки. Вже кілька тижнів працівники бориспільської лікарні висловлюють обурення з приводу затримки виплат — за їх словами, вони досі не отримали всю заробітну плату за грудень.
Бориспільська влада готова до радикальних дій
У зв’язку з цим 17 січня на зустріч з медиками завітали секретар Бориспільської міської ради Владислав Байчас та заступниця Бориспільського міського голови Тамара Матяш. У актовому залі лікарні не вистачило сидячих місць для всіх бажаючих. Не бракувало і виступаючих, які хотіли поставити питання: як працювати, коли людей не вистачає, бо вони звільняються? Зарплати невеликі, і ті затримують. Як доїхати на роботу без грошей, адже багато хто добирається із сіл? Хто буде обслуговувати хворих, якщо почнуть звільнятися медики?
«Люди хочуть працювати і працюють, — звучало в залі. — Нам потрібно зберігати цих людей».
Тамара Матяш у своєму виступі, зокрема, підкреслила: «Якщо люди ходять на роботу, вони повинні отримувати заробітну плату. Але ми зараз пожинаємо плоди незавершеної медичної реформи. Реформа застрягла посередині, не доведена до кінця. Винуваті у цьому не Лисиця і не Байчас.
Те, що відбувається зараз у приймальному відділенні — а саме величезний наплив пацієнтів — наслідки того, що у Яготині напівзакрита лікарня, у Переяславі теж напівзакрита лікарня. І багато пацієнтів ідуть до приймального відділення без електронного рецепта».
Непросто було донести інформацію до присутніх і Владиславу Байчасу. Очільник Борисполя наголосив, що така ситуація із заробітною платою зараз склалася по всій області, по всій Україні. «Ми обговорювали її з мерами інших міст області. Я нікого не захищаю і з себе відповідальності не знімаю, — наголосив Владислав Байчас. — Я переконаний, що наша лікарня може заробляти гроші. Чому не заробляє? Будемо розбиратися. Питання є і до первинки. Дуже багато людей приходить на приймальне відділення без електронних направлень. Цю проблему ми вирішимо на своєму рівні.
Я з 2010 року працював на керівних посадах у райдержадміністрації Бориспільського району. Лікарня завжди була у мене в пріоритеті і на першому місці. Ви всі знаєте, що Бориспільський район активно вкладав гроші у лікарню, і це робилося для того, щоб наші мешканці не їздили лікуватися в Київ. А вийшло так, що наші мешканці перестали до Києва їздити, зате до нас почали їздити з тих регіонів, де нічого не робили і грошей у лікарні не вкладали. Навіть з Києва приїздять.
Зараз ми разом намітимо план дій і з вашою допомогою звернемо на себе увагу. З понеділка ми зустрічаємось, запрошуємо на всі зустрічі ініціативну групу від лікарні, щоб медики були в курсі — яких заходів ми вживатимемо. Якщо я вас попрошу підтримати якісь радикальні заходи, ми це зробимо. Я сконтактую з усіма мерами, запропоную їм приєднатися до наших заходів. Якщо вони не погодяться, ми будемо каталізатором, щоб вголос звернути увагу на проблему».
Будуть непопулярні заходи
У понеділок 20 січня відбулася нарада під головуванням Владислава Байчаса за участі заступників міського голови, керівників первинки та ББЛІЛ. Про результати наради «Вістям» розповіла Тамара Матяш.
«Усі повинні зрозуміти, що перед тим, як прийти до вторинної ланки надання медичної допомоги, якою є Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, необхідно спочатку побувати на прийомі у сімейного лікаря, — наголосила вона. — А сімейний лікар повинен дати орієнтир, щоб на вторинці була змога встановити діагноз. Для цього він має дати направлення, насамперед, на загальний аналіз крові. Щоб не починати обстеження на приймальному відділенні, де купа людей. Це дасть змогу профільному спеціалісту, не завантажуючи лабораторію, зробити певне елементарне призначення. А якщо у процесі лікування треба провести додаткове обстеження, то вже направлятиме ваш профільний спеціаліст.
Порушене саме проходження пацієнта від сімейного лікаря до приймального відділення. Люди сидять до вечора, а потім йдуть на приймальне відділення просто поміряти тиск. Або тиждень нога боліла, а він вирішив прийти в лікарню перед вихідними, минувши сімейного лікаря. Купа людей приходить взагалі без нічого, або просто так, бо захотілось прийти. Такого бути не повинно.
Зараз ми це будемо контролювати і відсікати візити без електронних рецептів. Інакше ми втратимо лікарню. Від цього втратять усі мешканці, яких наша лікарня обслуговує. Бо в нас уже в поліклінічному відділенні немає кардіолога (два кардіологи звільнилися), у нас лежить купа заяв від медсестер. Люди просто звільняються і йдуть. Бо такого тиску, як зараз чиниться у лікарні, не витримує ніхто. Це при тому, що ще й не виплачена зарплата НСЗУ.
Із зарплатою розбираємося. У четвер має приїхати представник з НСЗУ, перевірити правильність формування пакетів, правильність заповнення документів, чи немає недопрацювань з боку лікарні в частині заповнення в електронному вигляді усіх документів по пролікованих пацієнтах. Бо при переході до цифровізації можуть виникати такі проблеми. Людина з НСЗУ зможе допомогти виправити помилки і навчить.
Місцевий бюджет не має права виплачувати заробітну плату працівникам ББЛІЛ. Ми їм даємо кошти на медикаменти, щоб вони змогли вивільнити кошти, які надходять від НСЗУ. Але і можливості міського бюджету сьогодні обмежені».
Заручники незавершеної реформи
Тамара Матяш наголосила, що наша лікарня застрягла у незавершеній реформі, а тим часом вона вже працює як кластерна. Кластерна лікарня має спеціалізований профіль лікарів. У ББЛІЛ це кардіологія і неврологія. Кластерна лікарня обслуговує округ радіусом 150 кілометрів. Сюди входить Яготин, Переяслав, частина Броварського району, увесь колишній Бориспільський район. Фактично люди, які потрапляють до нас із інших громад, лікуються безкоштовно.
«Ми зараз будемо розробляти документ, згідно з яким ті люди, які мають прописку в Бориспільській ОТГ і ВПО, які прирівняні до нашого населення, будуть мати право на лікування за рахунок коштів місцевого бюджету, якщо під час курсу лікування їм потрібна буде дотація на медикаменти. Люди з інших громад отримуватимуть винятково гарантований пакет послуг. А все інше — або купуватимуть за власний рахунок, або, якщо громади хочуть підтримати своїх мешканців, вони можуть надавати субвенцію на медикаменти. Таку субвенцію сьогодні надають Переяславська, Яготинська, Пристолична, Золочівська, Гірська громади. Кожна громада, залежно від кількості жителів на її території, відповідно до розрахованої лікарнею додаткової потреби в медикаментах, надає субвенції, які ми передаємо лікарні.
До сьогодні особи, які попадають до нас з інших регіонів, отримували допомогу на рівні із мешканцями громад, які підтримують лікарню фінансово. Тепер цього не буде.
Виключення — військові. Звідки б вони не були, за умови наявності посвідчення міський бюджет відшкодує 100% витрат на їх лікування», — зазначила вона.
Затримка зарплат відбувається щороку у січні, це не привід для паніки
«Ситуація із зарплатами повторюється кожного року в січні. Бо відбувається перепідписання пакетів медичної допомоги. Бо це фінансування державного бюджету, і у перший місяць року завжди є проблема з цим. Доки запускається бюджетний процес, доки НСЗУ підписує договори, це все час, це все провокує затримки. У нас сьогодні у поліклініці немає кардіолога, і знайти іншого фахівця на ті умови, які є у нас сьогодні є, ми не можемо.
Щодня на приймальне відділення прибуває 80 «швидких». Людина там психологічно не витримує. Там катастрофа. Цю катастрофу створили всі: ми, пацієнти, сімейні лікарі, НСЗУ. Нам треба якось виходити з цієї ситуації.
По статистиці з усіх пацієнтів, які потрапляють до ББЛІЛ, лише 67% із Бориспільської ОТГ. Якщо ми зараз не вживатимемо жорстких заходів, ми не випливемо. Або ми всі працюємо на те, щоб зберегти лікарню, або ми лікарню втратимо», — підсумувала Тамара Матяш.
коментарі