Видалення та кронування дерев у Борисполі набуває загрозливих масштабів. Мало не щотижня виконавчий комітет Бориспільської міської ради видає дозволи на видалення чи санітарну обрізку дерев. І якщо з видаленням усе більш-менш зрозуміло, санітарна обрізка по факту перетворюється на кронування — варварську процедуру, яка з часом вбиває більшість із них або перетворює на аварійних інвалідів, що через рік-два опиняються у списку на видалення.
Нещодавно ВУКГ здійснило кронування здорового дорослого дерева на вул. Київський Шлях — на повороті на вул. Камінського. Фото понівеченого обрубка вкотре викликало обурення бориспільців, на яке комунальники, як і керівники міста, вже традиційно не звернули жодної уваги. Після цього черга дійшла і до інших дерев у місті — їх теж масово кронують, залишаючи у кращому випадку великі скелетні гілки, а в гіршому — лише стовбур. Робиться це все під виглядом турботи про містян — комунальники стверджують, що більшість дерев у місті є аварійними через поважний вік або ж просто посаджені «не там», внаслідок чого заважають комунікаціям, машинам, будівлям або пішоходам. «Вісті» вирішили розібратися, що відбувається та чи є хоч якийсь спосіб припинити знущання над бориспільськими деревами.
КП «ВУКГ»: «Арбористів чи фахівців по догляду за рослинами у штаті немає»
Передусім «Вісті» звернулися з офіційним запитом до виконавця усіх робіт (і фактично монополіста) із обрізки дерев на землях комунальної форми власності Бориспільської громади — КП «Виробниче управління комунального господарства». Копія офіційного запиту була направлена до розпорядника — головного управління житлово-комунального господарства. Ми свідомо обрали формат офіційного запиту, адже це унеможливлює можливі подальші звинувачення у перекручуванні інформації. Подаємо питання та відповіді на них без змін, у форматі бліц-інтерв’ю. Відповіді на питання надав керівник КП «ВУКГ» Роман Шепель.
— На підставі яких документів здійснюється догляд за деревами Бориспільської громади?
— Догляд за деревами на території громади здійснюється відповідно до вимог Закону України від 6.09.2005 р. №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів», постанови Кабінету Міністрів України від 1.08.2006 р. №1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», інших законодавчих та нормативно-правових актів у сфері благоустрою.
— Чи прийняті у Борисполі Правила утримання зелених насаджень?
— Рішенням сесії Бориспільської міської ради від 14.09.2021 р. №987-13-VIII затверджені Правила благоустрою Бориспільської міської територіальної громади.
— Якими документами (інструкції, правила тощо) регулюється обрізка зелених насаджень працівниками КП «ВУКГ»?
— Видалення чи обрізка зелених насаджень є адміністративною послугою і здійснюється на підставі заяви юридичної чи фізичної особи до Центру надання адміністративних послуг. Працівники КП «ВУКГ» виконують роботи відповідно до п. 2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів, квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. №1045, рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 02.08.2021 р. №590 «Про утворення постійної діючої комісії з питань визначення зелених насаджень та їх відновної вартості на території Бориспільської територіальної громади».
— Яку освіту мають працівники, що здійснюють обрізку зелених насаджень?
— На посаду озеленювач відділу зеленого господарства приймаються працівники з середньою освітою; начальник відділу — спеціальна освіта: технік-озеленювач, агроном — вища освіта.
— Чи є у штаті КП «ВУКГ» арбористи чи інші фахівці з догляду за деревами? Чим підтверджується їх кваліфікація?
— Зазначена вище посада відсутня у штатному розкладі підприємства.
— Чи проходять працівники КП «ВУКГ» курси підвищення кваліфікації чи тренінги з догляду за зеленими насадженнями? Якщо так, які курси та тренінги вони проходили та коли?
— В процесі набуття досвіду працівники відділу зеленого господарства проходять практичне навчання по виконанню робіт із звалювання дерев. За результатами засідання постійної діючої кваліфікаційно-робочої комісії по питанню підвищення розряду, працівники отримають певний кваліфікаційний розряд.
— Хто контролює правильність обрізки зелених насаджень?
— Роботи по звалюванню чи обрізці зелених насаджень виконуються під керівництвом агронома відділу.
— Скільки дерев видалено у Борисполі протягом 2024 року?
— Видалено 133 дерева.
— Скільки дерев висаджено у Борисполі протягом 2024 року?
— У зв’язку із російською агресією проти України тендерними умовами не передбачалося висаджування зелених насаджень.
— Чи виконує КП «ВУКГ» топінг (кронування) дерев? Чи слідкує та хто слідкує за їх станом після цієї процедури?
— Відповідно ордерів, актів, приписів відділу з контролю за благоустроєм та по результатах проведених обстежень постійної діючої комісії з питань визначення зелених насаджень та їх відновної вартості, працівники відділу проводять кронування аварійних дерев, які створюють небезпеку для учасників дорожнього руху, та насадження, які ростуть в охоронній зоні проходження повітряних ліній електропередачі, попередньо подаючи на погодження таких робіт письмову заявку до ПрАТ «ДТЕК КРЕМ».
— Чи проводилась у Борисполі (і якщо так, коли востаннє) інвентаризація зелених насаджень?
— Інвентаризація зелених насаджень не проводилася, вся необхідна інформація на утримання зелених насаджень міста направляється до КП «ВУКГ» листами, ордерами, актами відповідних відділів виконавчого комітету Бориспільської міської ради.
Зрозумілою мовою: експертна думка
З проханням прокоментувати та пояснити отримані відповіді «Вісті» звернулися до експерта з питань міського озеленення та фахівця із захисту рослин Володимира Разумовського.
Нормативи ігноруються, а рішення комісії погіршують стан міського середовища
«Нормативна база, на яку посилається КП «ВУКГ», дійсно існує, тому формально відповідь правильна. Але лише формально — адже на практиці більшість таких підприємств, як ВУКГ, виконують роботи, ігноруючи ці нормативи. Наприклад, у постановах Кабміну чітко вказано, з якою періодичністю і в якій кількості мають поливатися дерева залежно від їх виду. Проте це в більшості випадків не виконується — через економію чи інші причини. У результаті зі 100 висаджених дерев приживається менше 10%. Тобто 90% витрачених коштів — це гроші «на вітер». Чи винен у цьому рядовий працівник комунгоспу? Ні. Причина — у відсутності чіткої системи контролю, стратегічного бачення та професійної відповідальності. І саме на цьому етапі є сенс говорити про потребу в кваліфікованому супроводі, стратегічному консультуванні та інституційному навчанні.
Так само є в Борисполі і Правила благоустрою, але чи діють вони? Це те саме, що інструкція, яку ніхто не читає. Без реального впровадження, без фахового супроводу, без погодження, роз’яснень та діалогу з громадою це все «мертві папери». Можливо, ці правила колись були створені з добрими намірами. Але якщо бориспільці не відчувають результату, якщо дерева масово обрізаються або гинуть — це означає, що правила не працюють.
Якщо брати конкретно обрізку дерев, то Постанова КМУ, на яку посилається ВУКГ — це лише рамковий документ. Вона дає загальні вказівки, але не регламентує фахову агротехніку обрізки, не дає методології, не формує стратегії розвитку озеленення. А комісія виконкому, про яку йдеться у відповіді, має переважно бюрократичну функцію. Її члени часто не мають спеціальної освіти в галузі урбаністики, агрономії або ландшафтного дизайну. Це призводить до рішень, які погіршують стан міського середовища».
Рішення по видаленню дерев чи обрізці приймаються навмання
«У питанні освіти працівників ВУКГ теж є свої нюанси. На мою думку, проблема не в освіті, а в системі, яка не дає фахівцям реалізувати свої знання. Сьогодні спеціаліст отримує вказівку: «Їдь на таку-то вулицю, зріж дерево». Його не питають: «Чи варто це робити? Як краще? Що це дерево дає для мікроклімату району?» Тобто навіть якщо у ВУКГ працює дипломований агроном, його змушують виконувати рішення, прийняті непрофесійно, іноді навмання. Цю ситуацію можна змінити. Але для цього потрібно змінити сам підхід — від реактивного (зрізати, бо поскаржились) до проактивного (розвивати зелену інфраструктуру міста). І тут важливо не лише навчити персонал, а й сформувати нову систему управління зеленими зонами. Залучення консультантів, розробка локальної програми озеленення, стратегія догляду за деревами — це те, що реально змінить ситуацію.
А от відсутність у штаті арбориста є дуже знаковою. Адже якщо в структурі підприємства відсутні спеціалісти-арбористи — це означає, що обрізку й видалення дерев здійснюють не сертифіковані фахівці, а персонал, який діє на власний розсуд або за усними вказівками керівництва. Виходить, що життя дерев залежить не від знань, а від суб’єктивної думки, або ще гірше — від плану по обсягах робіт. Це головна причина хаотичної, небезпечної обрізки, яка знищує дерева, а не доглядає за ними.
Також ми бачимо, що ані курсів, ані тренінгів працівники, що займаються доглядом за деревами, не проходять. Мова йде лише про практичне навчання на підставі засідань кваліфікаційної комісії з питань підвищення розрядів. Фактично це — замкнене коло. Внутрішнє «навчання» у вигляді засідання кваліфікаційної комісії — це не підвищення професійного рівня, а механізм для визначення надбавки до зарплати. Існує серйозний ризик, що головним критерієм отримання розряду стає не знання, а лояльність до керівництва. У результаті працівники «варяться у власному соку», не знайомі з сучасними стандартами, інструментами та міжнародними практиками. А зелене господарство залишається заручником застарілих методів».
Без контролю, нагляду та відповідальності
«Фактично ВУКГ не надало адекватної відповіді про контроль за правильністю обрізки зелених насаджень. А між тим це ключове питання. Бо незалежного контролю, наскільки відомо, не існує. Тобто КП «ВУКГ» саме себе перевіряє. А без зовнішнього фахового контролю це система без зворотного зв’язку. Мешканці скаржаться лише після того, як дерево вже обрізали під пень. Саме тому було би доцільно створити або підключити незалежного консультанта, екологічну раду чи зовнішній аудит — з метою не покарання, а виправлення системи.
Так само є шаблонною фразою відповідь комунгоспу щодо топінгу (кронування) та нагляду за деревом після цієї процедури. Якщо ВУКГ не відповідає прямо на це питання — це вже ознака проблеми. Бо саме масовий топінг, або «обрізка під пень» — причина загибелі десятків дерев. Без розуміння біології дерева, без методології, без подальшого моніторингу така практика перетворюється на методичне знищення зеленого фонду. Відповідальність за такі рішення має бути не просто технічною, а управлінською. І якщо вже місто не має в штаті арбористів, то чи не логічно залучити зовнішнього фахівця хоча б для розробки технічного завдання та навчання персоналу?»
Борисполю потрібні не комісії та акти, а реальний захист дерев та збільшення зелених зон
«133 видалених за рік дерева — це дуже серйозна цифра в коштах утримання штату ВУКГ. Якщо перевести це в гроші, які витрачаються на видалення одного дерева (з урахуванням порізки, вивезення, корчування), це може коштувати місту десятки тисяч гривень. І тут варто задуматися: а чи не вигідніше було би залучати приватні компанії, які мають відповідну ліцензію, техніку та підготовку? А можливо, інакше — проаналізувати, чому дерева вмирають? Може, замість боротьби з наслідками, треба нарешті почати боротися з причинами?
Відповідь про відсутність висадки дерев через військову агресію взагалі звучить дещо алогічно. Висадка дерев — це один із найдешевших способів покращення якості життя в місті, особливо в умовах війни, коли потрібна моральна підтримка, тінь, чисте повітря, водоутримання. У багатьох містах України, навіть ближче до лінії фронту, висадка триває завдяки грантам, волонтерам, спонсорам. Питання не у війні, а в пріоритетах: чи є у Борисполя зелена політика? Чи вона існує лише на папері?
Щодо інвентаризації я маю таку думку. Інвентаризація, звичайно, потрібний крок. Але її сама наявність ще нічого не змінює. Бо важливо не просто «порахувати дерева», а побудувати на основі цих даних систему управління зеленою інфраструктурою міста. Місто Бориспіль не виглядає як європейське — і це не образа, а діагноз. Європейські міста давно застосовують індикатори якості життя, один із головних — наявність і доступність зелених зон. Є науково підтверджений зв’язок: чим більше зелені — тим вищий індекс щастя, тим менше стресу у жителів, тим вище довіра до місцевої влади. І це напряму впливає на політичні рейтинги тих, хто ці рішення впроваджує. Але щоб керувати — потрібно мати стандарт. Скільки зелені має бути на кожного мешканця? Скільки дерев? Кущів? Газонів? У Європі це чітко регламентовано. Навіть у СРСР також були такі норми. А в Борисполі? Чи співвідноситься нинішнє озеленення з кількістю мешканців? Чи враховано типи ґрунтів, мікроклімат, інфраструктурне навантаження?
Саме тому місту потрібна не чергова комісія і не ще один акт — а комплексна програма, розроблена з урахуванням біології, урбаністики, екології, стратегічного розвитку і бюджету. Саме таку програму я можу створити для Борисполя. Але для цього потрібне рішення міської влади: визнати, що проблема існує, і зробити крок до її системного вирішення. Це питання не тільки дерев — це питання культури управління, добробуту громади й майбутнього міста. Хочете, щоб Бориспіль був зеленим, щасливим і сучасним? Почнімо з діагностики. Решту я допоможу побудувати».
Що не так із кронуванням або «Омолодження», яке вбиває: чому не можна різати дерева під пень
Мешканці Борисполя все частіше звертають увагу на «омолоджувальну» обрізку дерев, яку регулярно виконує місцеве комунальне підприємство «ВУКГ». Унаслідок цього десятки дерев втрачають майже всю крону, стоячи потім із голими стовбурами, немов примари. Але чи дійсно така обрізка є доглядом? А головне — чи вона не шкодить деревам?
Фахівець по догляду за деревами, експерт із питань озеленення Володимир Разумовський запевняє: у 90% випадків така обрізка — не догляд, а повільне вбивство. До уваги читачів «Вістей» — його короткі, але доступні пояснення та поради.
Життя дерева має межу
Дерева, як і люди, мають свій природний вік. Наприклад, тополя живе у середньому 40–60 років, верба — схоже, акація — ще менше, близько 25–30 років. Липа чи дуб за сприятливих умов можуть дожити до 100 і більше років. І в міському середовищі, де дерева стикаються з пилом, вихлопними газами та ущільненим ґрунтом, їм і так важко.
А тепер уявімо собі 89-річну бабусю — вона вже старенька, хворіє, організм зношується, але раптом хтось вирішує «омолодити» її, видаливши 90% її легенів. Чи допоможе їй така «процедура»? Очевидно, що ні — бабуся просто не виживе. Так само і дерево, якому обрізають 90% крони, з великою ймовірністю помре.
Крона — це не просто гілки
Більшість людей не замислюється над тим, як функціонує дерево. А дарма. Крона — це орган, який відповідає за фотосинтез. Листя перетворює воду, сонце і вуглекислий газ на цукри — саме ті речовини, якими дерево живить свою кореневу систему.
Корені ж не просто «п’ють» воду. Вони живуть у симбіозі з грибами, які допомагають перетворювати мертві залишки на поживні речовини — фосфор, калій, мікроелементи. І щоб ці елементи потрапили в гілки, потрібна енергія, яку дерево отримує саме з крони.
Коли ж крону обрізають майже повністю — порушується баланс. Корені більше не отримують поживи, починають відмирати. А мертві тканини — це середовище для гнилі, шкідливих грибків і бактерій, які починають розкладати дерево зсередини. Через 1–2 роки таке дерево виглядає мертвим і його спилюють повністю.
Рани, які не заживають
Ще одна велика проблема — це діаметр зрізів. Професійні арбористи (arborists — фахівці з догляду за деревами) ніколи не обрізають гілки товщиною понад 2,5 см. Такий зріз дерево здатне затягнути за рік, закривши «ворота» для інфекцій.
Але якщо комунальники обрізають гілки товщиною в кілька десятків сантиметрів — як це часто буває у Борисполі — дерево фізично не встигає їх загоїти. Через це в стовбур проникають паразити, хвороби, гниль. Імунітету у рослин у нашому розумінні немає — дерево не може «вилікуватися». Воно просто поступово вмирає.
У результаті: місто втрачає не тільки зелені насадження, а й гроші
Обрізане дерево не відновлюється. Його доводиться через кілька років спилювати повністю та викорчовувати. А це — витрати з бюджету. Замість догляду та формування правильної крони з молодості, місто фактично створює проблему власноруч.
До того ж мертві дерева — це небезпека. Вони стають крихкими, можуть упасти в бурю чи просто у вітряну погоду, травмуючи людей чи пошкоджуючи майно.
Що робити?
• Визначити реальні потреби обрізки: не кожне дерево потребує «омолодження».
• Запрошувати фахівців з сертифікатом arborist’а, які мають знання й практику.
• Навчати комунальників базовим правилам формування крони.
• Створити контроль за обрізкою дерев через екологічні або громадські ради.
Міські дерева — це не просто декорація. Вони дають тінь, очищують повітря, знижують температуру влітку, зменшують шум. Це живі організми, і якщо вже ми беремо на себе відповідальність доглядати за ними — варто навчитися робити це правильно.
коментарі