Дата зустрічі припала на святковий день — Міжнародний День молоді, тож вона розпочалася із нагородження переможців конкурсу «Обличчя молоді — 2025». Після завершення урочистостей розпочався діалог громади і депутата, до якого долучилися представники РТЦК, поліції, центру зайнятості, соціального захисту.У центрі уваги були питання бізнесу та проблеми внутрішньо переміщених осіб.
Чи можна подолати кадровий голод?
Питання катастрофічної нестачі кадрів озвучив підприємець, голова громадської організації «Промисловий союз «Європейський вибір» Володимир Андреєв, один із перших підприємців Борисполя, який почав займатися бізнесом ще в часи Перебудови в Радянському Союзі. За його словами, демографічна криза та війна стали справжнім викликом для бізнесу. Працедавець стикається з тим, що досвідчені кадри або пішли захищати Україну, або виїхали. Ситуацію могло б поліпшити залучення робочих рук іноземних громадян, але не вистачає програм, які б стимулювали цей процес. «Постає проблема — з ким завтра-післязавтра працювати в Україні? Війна закінчиться. Хто буде відбудовувати країну? Завдяки яким ресурсам?» — звернувся він до оточуючих.
Відповідаючи на питання, Олександр Федієнко наголосив, що парламент прийняв закон про подвійне громадянство саме для того, щоб залучати громадян інших країн для відновлення України. Але є проблема: доки над головами літатимуть шахеди і ракети, черги бажаючих працювати в Україні спостерігати не доводиться. Тож Бориспіль поки що може розраховувати або на власні сили, або на внутрішньо переміщених осіб.
Присутній на зустрічі підприємець Володимир Мельник, який також займається бізнесом у місті вже більше трьох десятиліть, наголосив, що підприємці міста працюють і наповнюють бюджет громади, незважаючи на всі труднощі. У Борисполі зареєстровано тисячі внутрішньо переміщених осіб (у залі прозвучала цифра 12 тис. 600), тому важливо продумати законодавчі кроки, які б зацікавлювали ВПО ставати на облік до Центру зайнятості.
Внутрішньо переміщені особи дійсно не спішать ставати на облік до центрів зайнятості, зокрема в Борисполі. За словами в.о. директора Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості Лариси Прозорової, наразі мова йде про сотні ВПО на обліку, тому простір для подальших дій у цьому напрямку чималий.
У свою чергу, представники ВПО зауважували, що мають певні проблеми з отриманням відомостей із попередніх місць роботи на окупованих сьогодні територіях, що затруднює постановку на облік та нарахування виплат по безробіттю.
Житло — одна з найболючіших проблем
Про проблеми із житлом говорив не один із виступаючих. Але насамперед прозвучало питання щодо виплати компенсації тим, хто втратив житло на окупованих територіях. Адже сьогодні виплати від держави отримують лише ті, чиє житло постраждало на території, що зараз контролюється Україною.
Детально проблеми з житлом для внутрішніх переселенців обмалювала Тамара Василенко — представник громадської організації «Новий Схід», заступник голови ради ВПО при районній військовій адміністрації та член ради ВПО Бориспільської громади. Організацію «Новий Схід» вона очолює з 2014 року. Тамара Василенко зазначила, що житло — це основне питання для переселенців, адже до сьогодні немає дієвих програм із забезпечення цих людей житлом. Більшість внутрішньо переміщених осіб житло наймають. Люди працюють на 2-3-х роботах, щоб лише оплатити оренду. За словами жінки, фахівці, які в Донецьку були головними бухгалтерами, зараз вимушені працювати посудомийками, щоб заплатити за винайм житла. Варіантами, які могли б стати виходом із ситуації, є оренда з викупом від забудовника або будівництво кооперативних будинків.
У відповідь Олександр Федієнко повідомив, що депутати ще у грудні 2024 року проголосували за Закон №11161, який врегульовує цю проблему та містить механізм нарахування та виплати компенсацій за житло, що втрачене або залишилось на окупованих територіях, але документ досі знаходиться на підписі у Президента.
Також Олександр Федієнко зазначив, що нині готуються зміни до законодавства, щоб провести аудит покинутих недобудов, яких багато по всій Україні. Кабмін визначає механізми, як їх потім передати у власність держави, а держава, в свою чергу, могла б добудовувати їх і передавати ВПО. Але депутат одразу зауважив, що це дуже довгий процес, що займе не один рік.
Також він навів приклад, як ситуацію із житлом для ВПО намагаються вирішити роботодавці, зацікавлені в додатковій робочій силі. У селі під Яготином фермер відбудував два будинки. Він готовий безкоштовно поселити у них родини водіїв та електриків, які працюватимуть у його фермерському господарстві.
Не мовчіть, і вас почують
Озвучувалися і менш глобальні, але не менш болючі питання.
• У ході розмови стосовно мобілізації Олександр Федієнко зазначив, що мобілізаційні процеси дуже важливі. При цьому бронювання залежить тільки від того, чи визнане підприємство критичним. Також народний депутат наголосив: «Якщо є претензії до роботи ТЦК, напишіть мені заяву, і я матиму підставу для з’ясування ситуації. Звернення телефоном були, але жодної заяви ще ніхто не написав. Усні дзвінки — це не привід втручатися».
• Коли учасниця зустрічі озвучила проблеми з лікуванням чоловіка після поранення, до неї було чітке питання від депутата: «У які інстанції і скільки разів ви зверталися?» Відповідь жінки, що отримала через депутата округу матеріальну допомогу, яка надається раз на рік, Олександра Федієнка не задовольнила. Він звернувся до всіх присутніх: «Якщо ви не будете інформувати про свої проблеми, не будете звертатися із заявами, вам ніхто не зможе допомогти. Бо про ваші проблеми просто не знатимуть».
• Торкнулася розмова і пільгових перевезень. З приводу цього питання Олександр Федієнко наголосив, що вимагати дотримання усіх вимог щодо пільгових перевезень можна було б від комунального транспорту. У Борисполі є лише приватні перевізники, і домовленості, досягнуті між ними і міською владою — оптимальні. Сьогодні під загрозою самі перевезення, і черга із водіїв, готових працювати, не стоїть.
• Звучали претензії і стосовно гуманітарної допомоги, яку надає управління соціальної та ветеранської політики. Зазначалося, що розподіл продуктових наборів не завжди враховує склад і потреби конкретної сім’ї. Не завжди коректне ставлення до людей, які отримують допомогу.
Олександр Федієнко з цього приводу зазначив, що зібрати продукти для продуктових наборів сьогодні дуже непросто.
Заступниця начальника управління соціальної та ветеранської політики Людмила Гузь додала: «До мене особисто, як до керівника, жодного звернення навіть в усній формі не було. Якщо когось із ВПО не задовольняє наша робота, інформуйте. Якщо якийсь товар не підходить, не потрібний — можна відмовитися. Виникають проблеми — звертайтеся, не мовчіть. Якщо ви мовчатимете, то про те, що існують проблеми, ніхто не дізнається».
Червоної ікри не буде — вся країна працює на війну
Підсумовуючи розмову, Олександр Федієнко зазначив: «Ми зібралися у Борисполі, щоб разом обговорити наболіле та найважливіше. Сьогодні немає ознак того, що щось кардинально зміниться прямо завтра: «впадуть» пайки будь-якого асортименту з червоною ікрою, або одразу виростуть багатоповерхівки для ВПО. Давайте будемо реалістами. Зараз весь бюджет, вся країна працює на війну.
Але вкрай важливо, щоб люди, які вимушені були покинути свої рідні землі, будинки, родини, не забували, що в них є права. Насамперед це право звернутись до місцевої влади за допомогою, а не чекати, коли місцева влада їх помітить і прийде до них.
У Борисполі на вул. Київський Шлях, 33 працює ГО «ВПО Україна», головним завданням якої є допомога ВПО: соціалізація тих, хто вимушено змінив місце проживання, навчання, допомога з отриманням кредитів, налагодження комунікації між ВПО та органами місцевої влади тощо.
Війна досі триває, люди виїжджають з тимчасово окупованих територій, або звідти, де близько ведуться бойові дії. Після переїзду вони мають не лише проблеми з житлом, але й із отриманням соціальної допомоги, лікуванням, отриманням медикаментів тощо. Але не треба забувати, що депутат може працювати лише в царині змін до законодавства. Якщо буде потреба підсилити мною вплив на місцеву владу, ми це зробимо. Більшої допомоги від депутата Верховної Ради чекати не доводиться».
коментарі