Виставки декоративно-вжиткового мистецтва на підприємствах, в організаціях та інших закладах були звичним явищем радянського періоду. При цьому народні ремесла не могли не зазнавати політичного та ідеологічного впливу — і в результаті на вишитих картинах можна було побачити Леніна, Сталіна чи інших вождів, прикрашених квітами чи візерунками. Так само «осучаснювались» образотворче мистецтво, скульптура, вироби з кераміки, скла, текстилю, дерева тощо.
На сучасний погляд поєднання виробів майстринь із бюстами та портретами вождів виглядає дещо дивним. Але не поспішайте з критикою, адже, по суті, сучасні виставки декоративно-вжиткового мистецтва відійшли недалеко: ті ж килими та хідники, гобелени, вишиті картини та подушки, національне вбрання, фіранки та скатертини, мереживо. Лише меблі та предмети інтер’єру стали більш сучасними, на стіні висить інший герб, а Леніна замінив Тарас Шевченко чи інші відомі постаті, або ж ікони.
На фото, крім предметів виставки, майстрині, які їх виготовили. Можливо, хтось упізнає своїх бабусь та зможе розповісти про них?
коментарі