Третій під’їзд багатоповерхового будинку №8 на вул. Новій 2 у Борисполі вже багато років живе в нестерпних умовах. Мешканці будинку, що звернулися до «Вістей», кажуть, що сморід тут настільки сильний, що проникає навіть у сусідні під’їзди. Вони роками оббивають пороги владних кабінетів, пишуть заяви та листи, але результатів немає. Що ж відбувається у під’їзді та звідки запах?
«Нехороша квартира»
Люди, що прийшли на зустріч зі мною, запевняють — в усьому винна квартира №81 на третьому поверсі, саме вона є епіцентром смороду. А ще — тварини, які там проживають.
Заходимо у вказаний під’їзд. На першому поверсі я особливого запаху не відчуваю. Так, він є, але подібно пахнуть багато старих будинків. Але вже після другого поверху запах стає більш виразним і наче попереджає: «Далі йти не варто». На третьому поверсі одягаю маску і відкриваю тамбурні двері ліворуч… Маю пояснити: я виросла в приватному будинку, де у дворі тримали худобу, а у дитинстві проводила в селі кожне літо — поряд із конями, коровами та козами, курями та іншою живністю, тому до запахів тварин ставлюся терпляче і вони мене не шокують. Але запах біля дверей цієї квартири буквально збиває з ніг. Подих перехоплює, на очі навертаються сльози. Яка там маска — щоб підійти до квартири, потрібен костюм хімічного захисту та респіратор, бо одяг та волосся миттю вбирають нестерпний сморід, а дихати там просто неможливо. Це ядуча суміш сечі, фекалій та чогось хімічного, і мені важко уявити, який же запах стоїть у самій квартирі та хто і як там живе.
А живе там, як кажуть сусіди, звичайна родина Пилипчуків — мати та двоє дорослих синів. Жінка працює в лікарні, один із синів юрист, інший — працює у сфері ІТ. Квартира поряд, що знаходиться в тому ж тамбурі, теж не пустує — власниця проживає у Києві, а у квартирі тимчасово живе товариш її сина, демобілізований військовослужбовець. За словами сусідів, він уже повідомив їм, що скоро переїде, адже жити в постійному смороді не має бажання. До речі, власниця сусідньої квартири пані Оксана — одна з небагатьох, хто мало переймається боротьбою за чисте повітря, яку вже кілька років ведуть мешканці інших квартир — у Києві бориспільський сморід не відчувається. Крім того, як вона зазначила під час телефонної розмови, «там живуть молоді люди, а молодь до такого ставиться по-іншому».
10 років «ходінь по муках»
На відміну від неї, сусіди квартир зверху та знизу, навіть із сусідніх під’їздів не сидять склавши руки. От тільки всі митарства та походи по інстанціях поки не принесли бажаних результатів.
«Усе це почалося не відразу. Родина Пилипчуків живе тут дуже давно, і раніше ніяких запахів чи інших проблем не було. Років 10 тому з’явився запах — спочатку несильний. Запитали, у чому справа, і отримали відповідь, що у квартирі живе кіт, тому і запах. А потім стало просто смердіти, причому так сильно, ніби там живе не один кіт, а кілька десятків, і за ними не прибирають, — розповідає пані Вікторія, сусідка із 4-го поверху. — На сьогодні ми не знаємо, скільки тварин там живе, бо всередину нікого не пускають. Коли зустрічаємо мешканців квартири на вулиці, вони говорять, що в них нічим не пахне. Викликали поліцію — ті не змогли зайти всередину, бо їм не відчиняють. Так само не можуть зайти й інші перевіряльники — через недоторканість приватної власності. За роки в нас зібрався цілий стос актів та відписок із різних інстанцій. А запах лізе в усі щілини — відкриті кватирки, вентиляційні канали, ліфти, навіть із розеток тхне так, що доводиться їх заклеювати. Ще гірше доводиться мешканцям квартири знизу — там на додачу до запаху тече стеля, і речовина, що просочується крізь неї, теж смердюча, як і повітря біля квартири. Ми не знаємо що це. Якщо сеча, то скільки тварин там має жити і ходити в туалет на підлогу, щоб із неї почало просочуватися крізь плиту перекриття?
Ми за власний рахунок поставили ще одні двері в тамбур до чужої квартири, щоб запах не виходив у під’їзд, але це не допомагає.
Востаннє я заходила до них у квартиру у 2013 році. Тоді поряд із ними поселилися дуже шумні квартиранти, які заважали їм, а вони боролися з ними по-своєму: били чимось дуже важким по трубах. Але ж чутно було не лише в проблемній квартирі, а скрізь. В мене тоді була маленька дитина, тому я пішла поговорити з ними. Мене пустили в квартиру, коти вже тоді в них жили, але запаху не було зовсім, лише шпалери обідрані. Тоді було 2 котики.
Юрист Бюро безоплатної правової допомоги, до якого ми зверталися за консультацією, вважає, що треба позиватися до суду щодо бездіяльності органів місцевого самоврядування.
Приходив до нас і депутат Бориспільської міської ради Микола Корнійчук. Він теж вважає, що треба подавати позов до суду, та вже написав листа на міську раду, щоб юридичний відділ міської ради спільно з юридичним відділом керуючої компанії звернулися до суду стосовно примусового вилучення тварин».
Мовою останніх «відписок»
Переглядаю стос паперів — колективні заяви та відповіді на них.
У 2023 році у відповіді на колективну заяву до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області зазначено, що капітаном поліції Куделею Д.В. проведено розмову з гр. Пилипчуком Романом. У результаті той пояснив, що разом із братом тримає 4-х котів, за якими вони вчасно прибирають. Заяву мешканців чоловік назвав помстою за те, що він відмовився здавати гроші на ремонт під’їзду, але зобов’язався прибирати у квартирі краще, щоб запахи не розповсюджувалися у під’їзд. Офіційний висновок перевірки: «Об’єктивних даних, які б вказували на наявність в діях невстановленої особи ознак кримінального правопорушення, не встановлено, тому підстав для внесення відомостей до ЄРДР не вбачається».
У 2024 році до виконавчого комітету Бориспільської міської ради направлено колективне звернення з вимогою провести обстеження квартири №81 та вжити заходів до забезпечення санітарно-гігієнічних норм проживання мешканців під’їзду. Відповіді немає.
У квітні 2025 року мешканці пишуть повторну колективну заяву з вимогою створити комісію з числа депутатів та представників відділів і служб Бориспільської міської ради для перевірки утримання тварин та дотримання мешканцями кв. №81 правил поводження із тваринами.
Відповідь на заяву надійшла у червні. У ній виконавчий комітет Бориспільської міської ради порадив мешканцям вирішити питання самостійно або ж звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, якщо такі їм завдано.
Також у квітні 2025 року на вимогу мешканців під’їзду керуючою компанією «Мій дім — Бориспіль» було проведено обстеження місць загального користування (під’їзд, ліфт) на предмет дотримання мешканцями санітарних норм та правил догляду за тваринами.
Комісія у складі трьох осіб виявила «різкий сморід тваринного походження на сходовому майданчику 3-го поверху та біля ліфту». Також у акті зазначено, що запах фіксується і на поверхах вище та у сусідньому блоці квартир, а у квартирі нижче зафіксовано сліди протікань на стелі коридору та спальні. Доступу до квартири комісія не отримала, телефонні дзвінки мешканцям квартири залишились без відповіді.
У червні цього року мешканці повторно звернулися до Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області, зазначивши, що попередні звернення, зокрема до управління безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини, не призвели до вирішення проблеми, а відповіді на них мали формальний характер і не усунули джерело антисанітарії. Наслідок заяви: «відписка» про те, що управління не здійснює контроль за утриманням котів, а закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» уже скасовано, тому управління не має правових підстав для перевірки.
Думка юриста
Юрист Центру безоплатної правової допомоги в м. Бориспіль Василь Дорожкін, до якого зверталися за консультацією мешканці будинку №8 на вул. Новій 2, вважає: міська влада бездіє, і саме це має бути предметом позову.
«Я вивчив усе листування за кілька років і дав людям пораду позиватися до Київського окружного адміністративного суду. Такі справи розглядаються через спрощене провадження, без виклику сторін, достатньо буде прикласти всі наявні документи: листування, акти тощо. Щоправда, розгляд такої справи там може зайняти рік, але ж і триває усе це вже багато років. Для звернення потрібно буде сплатити судовий збір у розмірі 1300 грн. Якщо у будинку проживає особа з інвалідністю, позов може бути поданий від неї, тоді це буде безкоштовно. Важливо не зволікати: після отримання листа-відмови у мешканців є лише пів року на подання позову. Після завершення цього терміну звертатися до органів держвлади та поліції доведеться повторно», — зазначив він у телефонній розмові.
Що кажуть мешканці квартири №81
Мені вдалося поспілкуватися і з мешканцем злополучної квартири. Щоправда, лише через зачинені двері — відчиняти їх він відмовився, тому оцінити рівень запаху в квартирі я не змогла. Співрозмовник представився Романом Пилипчуком. Він підтвердив, що тримає тварин та повідомив, що в квартирі проживає лише 3 коти. На запитання щодо смороду в тамбурі біля його квартири чоловік пояснив, що недоброзичливі сусіди просто спекулюють тим, що він утримує тварин. «Не можна технічно поміряти запах, і вони цим користуються, заявляючи, що запах поширюється далеко, проходить у вікна і т.п. У законодавстві немає поняття «поганий запах». Я теж відчуваю запах, постійно, і він страшний, але в квартирі моїй його немає, бо я дбаю і про себе, і про своїх котів, яких я дуже люблю. Запах лише в коридорі і я пов’язую його із недоброзичливцями, які постійно тут ходять і поширюють його. Якщо немає запаху в квартирі, але є в коридорі — і запах цей не апельсинів, а очевидних речей — то він звідкись приходить, хтось його поширює», — дослівно зазначив чоловік. На запитання, чи звертався він із заявою щодо того, що невідомі (чи відомі) йому особи поширюють біля його квартири неприємні запахи, Роман Пилипчук відповів, що ні, бо йому вже погрожували і він остерігається за своє життя. Також він повідомив, що збирається переїжджати і хоче вивезти своїх «нещасних тварин» подалі від небезпечних осіб, щоб коти нарешті опинилися в безпеці, де їм нічого не загрожуватиме.
Спілкування продовжилося і після виходу із під’їзду. Висунувшись із вікна квартири, чоловік на камеру телефону фільмував усіх присутніх та попереджав про подання зустрічного позову у разі звернення до суду, а також про необхідність бути готовими до проходження тестування на детекторі брехні.
коментарі