Рішенням правління спортивного клубу «Колос», що в Борисполі, на посаду головного тренера жіночої команди з хокею на траві призначено Марину Горохову. Виконання повноважень вона розпочне з 1 березня. «Вісті» розпитали Марину Олексіївну про її спортивну кар’єру і плани на новій посаді.
• Починала з бадмінтону. Любов до спорту Марина відчула в дитинстві. Виросла в Санкт-Петербурзі. Займалася бадмінтоном, була чемпіонкою міста. Розповідає: подобалося грати в колективі, відчувати дух команди. «Якось мамина сестра дізналася, що набирають дівчат у команду з хокею на траві. Мені тоді було 14. У бадмінтоні я вже чемпіонка Ленінграду, перспективна, тут, у хокеї, тільки починаю — важко було. Ми мали хорошого тренера, яка влаштовувала різні заходи, виїзди на природу. Отож затягнуло, — розповідає Марина Олексіївна. — Єдина проблема, в якому амплуа грати. Весь час грала в нападі. Аж поки не поїхала на змагання в м. Самарканд. У воротаря травма, потрібно було стати на ворота. Спробувала. Почало виходити. А якщо справа вдається, отримуєш від неї задоволення. Так я потрапила в збірну СРСР, стала бронзовим призером чемпіонату Європи», — згадує пані Марина. Каже, коли після розпаду Союзу постало питання, їхати в Росію чи лишатися в Україні, залишилася тут.
У 1986-му її як перспективного молодого гравця запросили в бориспільську команду «Колос». Це на той час була знаменита «зіркова» команда, 12-кратний чемпіон України з хокею. Грала в ній 10 років, була воротарем і збірної СРСР, і збірної України. А далі вісім років працювала в Італії: поїхала як гравець, а попрацювала тренером. Коли повернулася в Україну у 2008-му, пішла до ДЮСШ, куди в той час кликали тренерів.
• Гарна пропозиція. «Віктор Щегель як президент клубу «Колос» запропонував мені зайняти посаду головного тренера з хокею на траві жіночої команди «Колос», на що я погодилася. У мої повноваження входить загальне керування командою під час ігор, додаткова підготовка гравців, навчально-тренувальний процес, контроль за навчанням у вищих навчальних закладах гравців команди, — коментує Марина Горохова. — Головне серед планів, які ставлю, — стати чемпіонами України. Сподіваюся, що команда виросте і хочу, щоб ми повернули титул першості, бо давно не здобували перемоги. Є й план очолити національну збірну України».
• Головний конкурент — Суми. «Колос» відійшов на другий план у хокейному спорті за Незалежності України через те, що тривалий час у Борисполі не було професійного осередку і «підживлення» гравців. У часи Союзу з усіх міст збирали кращих, тому «Колос» і залишався чемпіоном. Сьогодні в складі бориспільської команди — переважно містяни. Це добре, виростимо своїх чемпіонів», — ділиться Марина Олексіївна.
Нині головний конкурент на всеукраїнському рівні для бориспільського «Колоса» — місто Суми. «Річ у тім, що їхня команда — муніципальна. Тобто кожного року Суми виділяють майже 5 млн грн на розвиток хокею. У них 12 тренерів. У кожній школі вчитель фізкультури отримує надбавку за те, що приводить дитину на хокей. Сумчани більше виїжджають на змагання різних рівнів, а чим більше діти змагаються, тим швидше набувають досвіду», — зазначає Марина Горохова.
Сьогодні дитячий хокей у Борисполі розвинутий, діти хочуть займатися, і дорослі тягнуться, навіть ті, які в юності хотіли грати в «Колосі», а не потрапляли в команду, долучаються. «Важливо, що батьки зацікавлені, щоб діти не в ґаджетах сиділи, а рухалися, розвивалися фізично, хоча в спорті ми не навантажуємо їх так, як свого часу навантажували нас. Хоча команда в тонусі, тренуємося, відпочивають діти лише з липня до середини серпня. Щорічно є оздоровча поїздка на море, і два стабільні виїзди в Європу. З фінансуванням міських чемпіонатів допомагає місто. А от кошти за виїзд, скажімо до Польщі чи Білорусі, де були нещодавно, сплачують батьки. Проблема, що в нас немає транспорту. Потрібен спонсор, готовий взяти команду під своє крило», — коментує Марина Олексіївна.
• Професійний спорт — на ентузіазмі. «Зарплата у тренера невисока. Враховується стаж роботи, категорія. Є надбавки за звання, вислугу років. Загалом професійний спорт нині тримається на ентузіазмі», — каже тренер.
За словами пані Марини, в Україні два гарних поля для хокею на траві: одне в Борисполі, друге — у Вінниці. Як можна досягти високих результатів з такою базою в Україні? У Голландії, наприклад, у кожному селі є таке поле. Ясна річ, що голландці — чемпіони світу. У Німеччині така ж ситуація. Однак є віра, що в Україні піднімуть професійний спорт до належного рівня.
«У кінці квітня цього року в Борисполі відбудеться заключний тур чемпіонату України з хокею (учасники від 14 до 35 років). Будемо приймати гостей. Готуємося, займаємося фізпідготовкою», — анонсує Марина Олексіївна.
• Характер важливий. «Головне у грі — характер: приходити на тренування і віддаватися спорту. Яка людина в житті — така в грі, — переконана Марина Олексіївна. — Якщо щось не схотіла, щось не «дотисла» — сиджу на лавці заміни. Якщо в житті я ставлю ціль, то одна з кращих. Якщо дитина ставить маленьку мету: на турнірі забити гол — це ознака того, що вона піде далі. Коли закінчується гра, команда плаче від програшу, значить переживає, хоче здобути першість».
Так твердо формує характер гравців і власний тепер головний тренер «Колосу». Тож неодмінно щаститиме у здобутті великих перемог і тренеру, і її юним підопічним.
Ольга ОГНЯНИК, фото автора
коментарі