Командир батальону патрульної поліції в Борисполі. За плечима в нього міська зош №1, робота в аеропорту та війна. Віталія знають, як одного з «кіборгів», які билися в донецькому аеропорту.
Після того він рік очолював патрульну поліцію Маріуполя (з травня 2016 року). Ми спілкуємося в його кабінеті в п’ятницю близько 19.00, хоча його скорочений робочий день скінчився ще о 16.45. Говоримо на «ти» — бо вчилися у паралельних класах.
— Ти одружений, є діти?
— Так, є дружина і син.
— Зі службою поліцейського ти, певно, приходиш додому лише ночувати, а син майже не бачить тата?
— Ні, я встигаю на купання перед сном. Недавно в мене була двотижнева відпустка, за яку я навчив його говорити «тато». А то все «мама, мама», а мене називав «дядя». Відпустку провів з дружиною та сином. Раніше грав у футбол — зараз немає часу, а коли з’являється — присвячую синові.
— Як його звуть?
— Богданом, на честь товариша Богдана Здебського, з яким ми воювали. Ми мріяли, що повернемося, одружимося, будуть в нас діти. Але він загинув. Я підтримую зв’язок з його сестрою, батьками, а старенький дідусь не витримав, коли онука привезли, і помер.
Тому моя дружина знала: якщо в нас буде син, то зватимуть його Богдан. Я впевнений, що на небі в нього є ангел-охоронець —мій друг, який віддав молоде життя за мирне небо України.
— До війни ти працював в аеропорту. Певно, там була хороша зарплата?
— Так. Більша, ніж тепер в мене на цій посаді.
— Чому ти пішов до поліції, а не повернувся на своє місце?
— Зрозумів, що нові поліцейські не прилетять з іншої планети. І якщо хочеш щось змінити в країні, то починати треба з себе. На війні було важко фізично, але було легше в розумінні, що там чітко знаєш, хто ворог. А тут хто ворог? Наче нема ворогів, всі свої, але чому тоді в нас все так? Робота поліцейського не для тих, хто хоче заробляти.
— Скільки патрульний отримує зарплати на руки?
— Від 9 тис. грн. Якщо немає дисциплінарних порушень.
— Яка ситуація з кадрами в патрульній поліції Борисполя?
—З кадрами важко, в нас 40%-а нестача кадрів.
— А точніше?
— 70 чоловік не вистачає.
— Як залучати нових?
— Беремо участь в заходах, проявляємо активність. Набір триває, але заявок майже немає. Люди краще відносяться до поліцейських, але йти працювати правоохоронцями не хочуть. Зараз граничний вік підняли до 40 років. Наприклад, у Маріуполі заявок було більше, ніж місць, бо 10 тисяч грн у Маріуполі і тут — різні гроші.
— Якщо запрошувати з інших міст, то людям треба житло. Повертаємося до питання соцжитла. Щось чути?
— Нічого. Тому невідомо, як з цього виходити.
— Скільки екіпажів зараз патрулюють вулиці міста?
— Бориспіль зараз патрулюють чотири екіпажі.
— Cкільки жінок працює на лінії?
— 15 із 120 осіб особового складу на лінії — жінки.
— З точки зору керівника патрульної поліції робота в Маріуполі і в Борисполі відрізняються?
— У Маріуполі люди більш свідомі. Вони були під ДНР, їх зачепила війна. Там поліцейські казали: «Нас не треба мотивувати, ми все розуміємо».
Зараз я бачу, що наше суспільство не готове мінятися. Люди порушують закони, наприклад, правила дорожнього руху; їх зупиняєш, а вони кажуть: «ловіть злочинців». Але в нас люди гинуть на пішохідних переходах — їх вбивають не «злочинці», а громадяни, які за кермом вирішили, що обмеження швидкості їх не стосується.
Коли ми почали боротися із зупинками «попуток» в заборонених місцях, мені казали: «Ти ж сам колись стояв і ловив авто». Так, стояв, ловив, але час мінятися. Я пояснював: пройдіть далі, там є «карман». Але люди не розуміють, бо так звикли. А до того «кармана» — 70 метрів. Так само було 70 метрів від старого терміналу до нового, і ми щоночі бігали під обстрілом на свій склад.
— Як можна вирішити дві проблеми — проїзд на червоне та перевищення швидкості?
— Вирішать автоматичні камери — потім приходитиме штраф. От як у Литві — викликають і кажуть: «Ось твоя машина на знімку порушує ПДР». — «А це не я за кермом». —«Не ти? Значить ще + 50 євро штрафу за те, що не знаєш, хто керує твоїм авто». Отоді в нас з’явиться час, щоб і асоціальних елементів частіше перевіряти.
— Іноді виникають конфліктні ситуації із міською владою. Які відносини між поліцією і владою? Як вдається досягати порозуміння?
— Міська влада розуміє, що нормально — це працювати за законом. Анатолій Соловйович мені сказав: «Немає нічого складного в тому, щоб спочатку подати запит і узгодити перекриття вулиці». На випускному ми все чітко зробили. Правда, в цей день стався легкий наїзд на поліцейського, який направляв машини в об’їзд. Це було спеціально зроблено, бо водій знімав на телефон і прямо на нього їхав. Мовляв, немає документів і підстав для перекриття вулиці. Але цього разу все було оформлено згідно з законом.
— Твоя попередниця Майя Бреславська була в Борисполі новою людиною. Ти народився, виріс, тут всіх знаєш, знають тебе. Це плюс чи мінус в роботі?
— У оперативній роботі це плюс. Спочатку дзвонили, просили, хотіли домовлятися. Але я всім відмовляв, тепер не дзвонять. У нас всі хочуть жити в європейській країні, але щоб закон не торкався їх особисто. Якщо я зупиняю свого друга, то пояснюю — ти мій друг, але ти вчинив правопорушення, тому все має бути за законом.
Тепер в Борисполі буде розроблено схему руху. Це важливо, бо на ній будуть нанесені червоні лінії, за які не можна виходити, бо це місце для доріг. Місто розвивається, і йому потрібні комунікації, шляхи. У нас роками йшли порушення, самовільні будівництва. Кожен старається свій паркан винести якнайдалі.
— Так, а сусід — ще вперед. У результаті є вулиці, як тунелі. Гібридні Toyota Prius, які три роки тому прийшли до патрульних, вже не новими — як зараз?
— Нормально, працюють. Одна машина на СТО, після того як в неї врізався біля «Зоряного» «Ягуар», яким керував нетверезий водій.
— А їхні акумуляторні батареї?
— Батареї слабі, але це значить, що зростає витрата пального, на решту характеристик це не впливає.
— Велись розмови про велопатруль у Борисполі. Чи це актуально?
— Нашому місту велопатруль не потрібен. Це для тих міст, де, наприклад, великі парки. Якщо в нас буде штат укомплектовано, кількість патрульних машин збільшиться і все буде супер. Згадай, як було, коли патрульна поліція тільки з’явилася і їздило одночасно 10 машин.
— А пробки, які тепер в Борисполі навіть вдень? Не заважають патрульним?
— Ми вже звикли і патрульні намагаються не потрапляти в затори і об’їздити центральну вулицю альтернативними шляхами.
— Які громадські формування співпрацюють з поліцією?
— «Загін територіальної оборони», «Сектор безпеки». «Автодопомога» (Auto Help) допомагала взимку витягати застряглі в снігу авто. Вважаю, що чим більше таких організацій, тим краще. Респект і повага хлопцям — якщо поліцейські отримують зарплату за свою роботу, то вони роблять це безкоштовно у вільний час.
— Про що ти мрієш?
— Щоб через 30 років ми жили в іншій країні. Щоб наші діти жили краще. Щоб кожен розумів свою відповідальність. Щоб хабарів не було. Щоб люди зрозуміли, що не можна вчитися на поліцейського за хабарі, на лікаря вчитися за хабарі...
— Гадаєш, 30 років вистачить?
— Не знаю. Я розкажу своєму синові, що, перш за все, йому треба бути освіченою людиною і бути Людиною. І якщо Людей буде багато, то Україна оновиться.
Сергій КРУЧИНІН, фото автора
коментарі