Бориспiль
C

Головні новини

Міське озеленення з точки зору фахівця


Деякі питання озеленення та утримання зелених зон у Борисполі є дискусійними, незважаючи на старання міської влади і комунальників. Хтось вважає, що влада намагається зробити місто по-європейськи комфортним, але є і інші твердження — до Європи нам далеко, бо там по-іншому господарюють муніципалітети.

Розмова «Вістей» із Денисом Радюком — експертом зі сталого розвитку інфраструктури, який був учасником міжнародної конференції з муніципального озеленення у якості спікера. Денис каже, що любить Бориспіль, адже місто розвивається і має численні переваги порівняно з аналогічними містами України. Однак у нього є зауваження і пропозиції, як покращити ситуацію з зеленою інфраструктурою в місті.

Денис Радюк — керівник підприємств «Грінклінік Лайфсайєнс» в Україні та Естонії. Значну кількість часу проводить за кордоном, переважно в Європі, займаючись темами довкілля, сталого розвитку та екосистемного захисту рослин. У Борисполі він буває в перервах між поїздками, бо тут знаходиться один із офісів його компанії.

— Якщо порівнювати Бориспіль з іншими містами такого типу в Україні — за рівнем розвитку рекреаційних зон він аналогічний і залишається на рівні 90-х. Не хочу бути критиканом, але це так. Люди, які займаються озелененням, часто не знають, що можна зробити по-іншому.

 Інша причина відсутності оригінальності — у Борисполі немає жодної вулиці чи будівлі, що вказувала б на його історичне минуле, це місто радянської забудови, без «родзинки» старого міста. Але воно може мати модерновий стиль, який не тільки надасть місту сучасного вигляду, а й буде вигідним з фінансової точки зору.

Тому озеленення має бути з елементами нових дизайнерських рішень і в стилі, що показував би унікальність та сучасність міста.

— Які, на ваш погляд, проблеми міста в плані ландшафтного планування?

— Особливість і проблема Борисполя — велика територія приватного сектору з відсутністю там громадського простору. Насадження здебільшого закриті парканами і приховані від людських очей.

Спільнота за підтримки влади має розробити концепцію озеленення міста і давати конструктивні рекомендації мешканцям і бізнесу. Штрафи не працюють, треба показувати позитивним прикладом. Це і «зелені» паркани, і озеленення територій біля них, облаштування відкритих балконів та зелених терас, дахів тощо.

Парків і скверів мало, а якість місць для відпочинку значно лімітується вандалізмом, що говорить про велику кількість маргіналізованого населення і відсутність належного суспільного контролю. Більшість ізолюється в межах приватної території і байдужа до місць загального користування. Якщо пішохідно-рекреаційна інфраструктура міста не розвивається, як належить — не створюється достатньо місць для відпочинку та здорового спілкування, для дітей, для розвитку — з часом це може негативно відобразитися на соціології міста і маргіналізувати його ще більше.

Немає простору для вигулу домашніх тварин, як і правил їх утримання. А після дощів помітно ще одну проблему — калюжі, що свідчить про неякісне або відсутнє водовідведення.

 — Що можна зробити в такій ситуації?

— У Борисполі може бути застосований досвід озеленення європейських міст, в яких була втрачена певна сума зеленої маси. Вона створюється за рахунок крон дерев, розташованих в облаштованих (заасфальтованих) просторах. Для цього необхідно застосовувати системи ізоляції кореневих систем рослин від комунікацій та забезпечити достатні обсяги ґрунту, що зверху перекриватимуться спеціальними системами,які виключають переущільнення ґрунту і дозволяють експлуатувати територію. Так, під правильно посадженим деревом можна паркуватися, ставити лавочки. У європейських містах можемо побачити, що візуально дерева «ростуть» практично в асфальті, але то тільки здається, там якісно виконана кропітка праця.

Унікальність Борисполя — аеропорт. Зазвичай ті, хто приїздять в Україну, їдуть в Бориспіль тільки переночувати. Отже є негативна перспектива — стати спальним придатком столиці. Щоб щось змінити та зробити місто привабливим для відвідування, потрібно переймати досвід європейських чи навіть американських невеликих міст. Важливо, щоб посадовці, які відповідають за архітектурну складову та озеленення, їздили з діловими поїздками за кордон та переймали досвід роботи муніципалітетів на практиці, а не лише відвідували міста, як туристи.

— На конференції з зеленої індустрії були присутні представники міст та обговорювалися нові європейські тенденції. Що із почутого прийнятно для Борисполя?

— Одна із нових тенденція — перехід на газони із багаторічників, бо за ними потрібен менший догляд, не потрібно косити, як газон, і коштують менше. Вважаю, що Бориспіль теж може підходити до формування стійких самодостатніх природних просторів, сформованих з багаторічників та ґрунтопокривних рослин, що є корисним для живих організмів: комах, дрібних земноводних і робить зелену інфраструктуру міста частиною екомережі. Щільний скошений традиційний газон — це завжди брак біорізноманіття, живий бетон.

— Як вам дизайн головної площі міста?

— Озеленення кулястими формами рослин на штамбах — типовий крок для озеленення міст пострадянського простору. Дизайн площі порожній, він потребує більше маси зелені. У Борисполі бракує зручних просторів, ще раз акцентую це. Скажу, що місто має відкритися для вивчення досвіду і не боятися здорової критики, якщо хоче стати сучасним та зручним для життя.

— Ми з вами відвідали зелені зони міста: озеро Гульківку, Олесницьке, Книшовий комплекс та т. зв. «яму» у Соцмістечку, яку облаштовують. Які враження? Де можна зробити дендропарк?

— Дендропарк — це не просто висадити рослини. Мають бути спеціалісти із догляду за ними, а дерева мають вивчатися, зберігатися та збагачуватися їхній видовий фонд. Щодо Книшового комплексу — я б не став гуляти в місці, що не створює відповідної атмосфери чи настрою. Він не справляє враження рекреаційної зони. Крім того, що це колишнє кладовище, там є і відносно нові поховання, а ще скульптурні композиції, присвячені сумним сторінкам історії. Тут треба обирати — або меморіал, або парк.

Більш придатне для відпочинку Олесницьке, там достатньо площі для нових рослин, але знову ж таки, бракує біорізноманіття, яке властиве європейським містам подібного масштабу.

Озеро Гульківка виглядає штучним, береги не укріплені, і скоро «поповзуть», знищена зелень довкола озера.

Коли дивишся на «поліпшення» в Соцмістечку, то не зрозуміло, навіщо вони зроблені. Задля облаштування зеленої зони знищується зелень — це смішно і сумно водночас... Як на мене, природні зелені зони не потребують значного вдосконалення: достатньо навести лад, прокласти гравієві доріжки, поставити лавочки, освітлення, камери спостереження (а їх шалено бракує для безпеки та спокою) — і досить.

Якщо говорити про європейський досвід, то там  місця, де зберігся природний ландшафт і немає газонів, оберігають від негативного впливу людини. Майстерність міського планування в тому, щоб не робити непотрібної роботи та не нашкодити природі.

Відчувається, що є велика проблема з якісним проектуванням: часто проводяться роботи в місцях, які не створюють істотної переваги для мешканців, натомість потрібні мешканцям зручні та доречні простори не робляться.

— Хто займається міським озелененням в європейських країнах? Муніципальні організації чи приватні структури?

— Муніципалітети виконують функцію замовника, навіть контроль за озелененням здійснює не замовник, а найнята організація. Причому проект робить одна організація, курує виконання проекту — інша, роботи виконує третя, а підтримує стан об’єкту — четверта. При відсутності такого розділу праці успіх в управлінні міською інфраструктурою та озелененні сумнівний. Має бути здорова конкуренція. Функція муніципалітету —відстоювати інтереси мешканців, це сервісний орган. Організація, яка ставить завдання, та організація, що виконує роботи, мають бути різними, бо виконавець не може об’єктивно оцінити якість своєї роботи. Якщо вони знаходяться в межах однієї підпорядкованої системи, як це робиться в українських містах, якісного виконання не буде. А якщо буде ще й належний суспільний контроль, ми отримаємо ту модель, яка існує в німецьких та швейцарських містах.

— На ваш погляд, які мають бути перші кроки, що потрібно зробити в першу чергу, щоб почати змінювати місто?

— По-перше,  не все так погано, місто вже змінюється на краще, проте потрібно провести інвентаризацію зелених зон та біорізноманіття, щоб зрозуміти обсяг роботи, слабкі та сильні сторони озеленення. Провести опитування щодо рівня громадської інфраструктури. Ще одна проблема — забруднення міста вихлопними газами, особливо центральної його частини. Враховуючи кількість транзитного транспорту та відсутність об'їзної дороги, встановлення невеликої вартості транзитного проїзду містом через запровадження віньєтки чи бази номерів в загальній базі була б корисною для Борисполя.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: