Бориспiль
C

Головні новини

Скіфська історія Бориспільщини


Всім відома легенда про Бориса і Гліба: саме імені Бориса, за однією з версій істориків-дослідників, місто завдячує своєю назвою. А як щодо давнішої історії? Виявляється, територія сучасної Бориспільщини у 7-4 ст. до нашої ери була місцем проживання скіфів, і про це свідчать археологічні знахідки.

На запрошення Бориспільського державного історичного музею «Вісті» побували на лекції-презентації «Скіфські воїни Лісостепу. Бориспільщина», присвяченій унікальним моментам історії нашого краю.

27 вересня зала музею була забита вщент. Ті, кому не вистачило місць, слухали лекцію стоячи. Захід зацікавив і молодь, і старше покоління, прийшли міські депутати та мер міста Анатолій Федорчук, представники виконкому.

Історик, засновник всеукраїнського проекту «Скіфський воїн» Сергій Червінський розповів, що його захоплення історією та археологією почалося ще з дитинства, коли йому, 5-річному, батько (викладач історії КНУ ім. Тараса Шевченка) показав реконструкцію поховання скіфського царя у історичному музеї. Цей випадок, каже Сергій, можна вважати початком довгого проекту, яким він займається по сьогодні.

«Історично склалося, що кожен народ має об’єкти для гордості. Історія складається з моментів, якими ми можемо пишатися і в складний момент згадувати, що робили наші предки. Як вони долали труднощі, перемагали у війнах, як чинили супротив ворогові. Ми на 50% спадкоємці скіфів (скитів), але чомусь не можемо претендувати на цей спадок, хоча скіфи жили на території України майже 1000 років, навіть назва Україна молодша по відношенню до них.  Це найбільший пласт нашої історії, який потребує ретельного вивчення», — зазначив Сергій Червінський. 

 За його словами, батько історії Геродот, говорячи про походження скіфів, писав, що «з неба їм упали дари (плуг, сокира та чаша)». Навіть це руйнує усталений міф про кочівне становище скіфів. Адже землеробством займалися осілі народи, а завдяки єднанню скотарства та землеробства починається процес формування етноспільноти. 

Розкопки свідчать

«На території Криму скити прожили майже тисячу років, створивши державницьке утворення Нова Скитія.  Але назва «скити» залишилася і після розпаду цієї держави, а скити жили не тільки на території Криму, а й значної частини України, в т.ч. на території сучасній Бориспільщині. Тодішня її територія була частиною коридору терасового лісостепу завширшки 100 км, що починався від Кременчуга.  Ця місцевість була ідеальною для розведення худоби та ведення сільського господарства», — розповідає дослідник.  Поховання, знайдені на Бориспільщині, говорять і про бойові дії, і про мирний побут скитів. У похованні біля села Сеньківка не знайдено жодного воїна, жодної озброєної жінки. А от поховання в селі Старе містять останки воїнів: молодої дівчини, що загинула в бою, та чоловіка.  Знайдені в 1961 році артефакти передають дух тієї епохи та допомогли відтворити зовнішній вигляд дівчини: вона одягнена в штани, каптан, башлик та намисто, мала при собі бронзове люстерко, сагайдак та спис. Знаходили зброю і під час розкопок біля Іванкова.

«Найбільша концентрація поховань воїнів, переважно чоловіків, виявлена на лінії сіл Старе — Любарці —Іванків — Єрківці. Там знайдені рештки воїнів із наконечниками від стріл в кістках, що говорить про майстерне володінням луком та його використання в бойових діях. Жінок знаходили переважно  біля села Старе (територія Старинської птахофабрики). Також біля Старого знайдено непограбоване поховання коня з комплектом вуздечного набору і підпругою», — розповідав дослідник.

Зовнішня схожість

Багато запитань у слухачів викликали зовнішній вигляд скитів, їх подібність до сучасного українця. Вчені-антропологи вказують на схожість скитів до середньо дніпровського типу зовнішності. Автор лекції зазначив, що має надію на сучасні технології, за допомогою яких можна буде точно відтворити зовнішність скитів. Такі технології використовуються в США, Канаді  — нещодавно, наприклад, американські вчені реконструювали вигляд жінки, яка жила 7000 років тому, за допомогою аналізу ДНК.

У подарунок музею Сергій Червінський презентував реконструкцію килима з овечої вовни, на якому був похований скіфський воїн, знайденого на території Бориспільського району в 60-х роках Варварою Ільїнською, вченим-скіфологом. Його кольори відтворені відповідно до фрески з зображенням килима, знайденої у похованні в Сімферополі (Неаполь Скіфський), тодішній скіфській столиці, у склепі № 9. 

Імітація бою. Після лекції Сергій разом із колегою продемонстрував зразок ближнього бою тих часів, а ще присутні мали можливість ознайомитися зі скіфською клинковою зброєю, якій більше ніж 2 тис. років, знайденою на місцях боїв. Цікаво, що щільності металу, яку має тисячолітня зброя, зараз можна досягти хіба що в промислових умовах.

Як молодь «затягнути» у музей

Міський голова Анатолій Федорчук, який, до речі, історик за фахом, високо оцінив подію і, коментуючи захід, зазначив, що місто має докласти всіх зусиль до збереження та поширення історичної пам’яті, особливо серед молоді. Одним із способів заохочення до вивчення історії рідного краю можуть стати сучасні інтерактивні експозиції, а ще проведення історичних реконструкцій подій під відкритим небом, як, наприклад, у Кам’янець-Подільському, коли діти можуть побродити територією, постріляти із лука, відчути дух того часу тощо. «Лише таким підходом  сучасних дітей можна зацікавити історією та «затягнути» у музей», — зауважив він та сказав, що місто готове фінансувати подібні ініціативи і чекає пропозицій.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.

коментарі

Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Питання: 156+2
Відповідь:
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код: