Віват, Гімназіє!

Бориспільський НВК «Гімназія «Перспектива» — загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені Володимира Мономаха» восени 2019-го відзначає ювілейний день народження — 30 років роботи. НВК за три десятиліття має чимало здобутків, які втілилися у досягненнях педагогів та гімназистів, у традиціях та нових підходах до питань освіти та викладання. Сьогодні НВК займає лідируючі позиції серед освітніх закладів Бориспільщини і Київщини та має великі плани. Про все — спеціально для «Вістей».

Як усе починалося

У далекому 1989 році в кабінеті Олександра Володимировича Черницького на столі поміж стосів папок лежав найзаповітніший документ — проект майбутньої школи, створений ним.

Тиха левада заховала у верболозах майже в центрі міста найкраще місце для новобудови. Саме тут зупинилися два чоловіки (Черницький О.В. і Боровко М.М.) і довго бесідували: скільки поверхів, де розмістити спортивні майданчики, теплиці, звідки парадний вхід, де взяти кошти на це святе діло…

І закрутилося колесо … ходіння кабінетами, «вибивання» грошей, пошуки спонсорів, домовленості з будівельними компаніями.

«Побудують чи ні, відкриють чи не відкриють?» — усіх хвилювало. І все-таки перемогло одержиме бажання. Згодом батьки, учні, вчителі злилися у дружну родину для спільної роботи: фарбували, чистили, шкребли, мили усе до блиску, завозили і скручували меблі, висаджували дерева та квіти. Ніхто не жалівся і не думав про плату. Кожен залишив тепло своїх рук та безліч надій на майбутнє у новій школі.

Свято відбулося. Сотні, а може, тисячі містян — дорослих і дітей — на майданчику. Слова подяки та привітання, красиві хлопчики і дівчатка, голуби в небі, сльози в очах — усе переплелося із мелодією першого дзвоника.

Не забути ніколи ті дні,

Щоб у юність свою зазирнуть,

Щоб хоч в пам`яті роки минулі

На хвилинку назад повернуть.

Школа стала популярною в місті. Молоді педагоги (учорашні випускники педінституту), учителі здебільшого шкіл №2 та №1 створили новий колектив.

Педагоги з великої літери

Учитель і учень — це єдине коло. Воно вічне і таке просте, що не потребує пояснень.

• Яке ж було щастя школярам відвідувати уроки біології у Людмили Анатоліївни Свінкової, яка говорила: «Немає кращої радості, як радість віддавання». Була вона фанатично одержимою, осяйною у любові до дітей та школи.
• Розумний історик, талановитий керівник, жінка з чарівною усмішкою; її біляве волосся, зібране в кукіль голос тихий та строгий, прямий погляд. Одна з наймудріших вчителів історії — наша Ольга Миколаївна Череватенко. Продовжила велику й світлу справу Черницького, спонукала підвищувати фаховий рівень, запрошувала науковців, співпрацювала з університетами, відкрила Музей бойової слави.
• Антоніна Станіславівна Черницька (третій директор) — вчителька й наставник, директор і колега. Вона по-особливому гарна у всьому. Школою жила — у директорських вікнах зажди світло: чи рано-вранці, чи пізно ввечері. Думаю, що справжнє її щастя — це уміння любити життя і людей, уміння віддавати сили, душевне тепло улюбленій справі. Тому вона створила найкращі й найсучасніші у місті їдальню, актову залу, кабінет трудового навчання, кімнату відпочинку для вчителів. Ці задушевні слова Бориса Олійника про неї:

Там, де ти колись ішла,

Тиха стежка зацвіла

Вечоровою матіолою,

Дивом-казкою світанковою…

• «Учити дітей — це моє покликання», — так говорить Сусанна Наумівна Большакова, заступник директора. Вона незамінний помічник, науковець, порадник, талановитий педагог-географ. Про таких кажуть «ходяча енциклопедія», «талант від Бога». Вона — чемпіон із перемог у різноманітних педагогічних конкурсах як всеукраїнського, так і міжнародного рівнів.

Неоніла Іванівна Клименко — молодий, але перспективний директор. Вона уміє знаходити ключ до всіх: дітей і колег. А вміння підтримати, вислухати, підказати, похвалити або коректно вказати на прорахунки — це ті риси, які роблять її прикладом сучасного керівника. На посаді лише два роки, а зроблено чимало: розмальовані коридори, осучаснені бібліотека й кабінети. Неоніла Іванівна впевнено йде вперед, працює на перспективу, має багато планів та задумів.

Неоніла Клименко: «Ми горді, що маємо звання «Кращий заклад освіти Київщини»

— Неоніло Іванівно, які думки, почуття у вас сьогодні, в день 30-річчя гімназії?

— Ювілей гімназії — це не тільки історична віха, але й межа, що дає можливість оцінити пройдений шлях, згадати добрим словом тих, хто присвятив себе рідній школі. Гордістю нашою є педагоги. Вони сповна віддають свою любов вихованцям. Адже досягнення дитини починаються зі школи: спочатку з Букваря, написаної літери, від першої вчительки. Які ж вони молодці, завжди у творчому пошуку! Пишуть підручники, беруть участь у проектах, експериментах, перші в місті підтримали проект харків’ян «Інтелект України».

Наша гімназія нагадує величезний світ, у якому два центри: учитель та учень. Тому ми горді, що маємо звання «Кращий заклад освіти Київщини». Педагоги та гімназисти постійно беруть участь та є переможцями й призерами різноманітних конкурсів, олімпіад, конкурсів-захистів науково-дослідницьких наук Малої академії наук, змагань міського, обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів.

Випускники повертаються

Світ змінюється, наука і освіта йдуть уперед, а гімназисти вчаться мріяти, творити і бути найкращими. Приємно, що окремі із учорашніх учнів повертаються працювати до рідної школи. Колишні випускники сьогодні педагоги: Бистра Н.М. — заступник директора та учитель української мови і літератури, Січкар А.В. — учитель української мови і літератури, Циганок М.О. — психолог, Мартишко В.В. — учитель англійської мови, Євдокименко Т.В. — учитель англійської мови, Семченко Л.І. — бібліотекар.

Серед колишніх гімназистів учасники АТО, викладачі вишів (Сергій Білоусов — КПІ, Сергій Тельпіш — віце-президент МАУ), тележурналісти (Людмила Кушнір — ІСТV), банкіри, лікарі, художники, спортсмени, пілоти, політики.

Гарні традиції

Школа живе горінням дитячих і вчительських сердець, працює творчо і має гарні традиції: фольклорний фестиваль, місячник «Мандрівками літа», «Євробачення», «Голос гімназії», посвята в гімназисти, учнівське самоврядування.